Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 17 травня 2012 року

МІДНА, поезія

Переглядів: 615
Додано: 11.12.2011
Hi 0 Рекомендую 2 Коментарі: 15
  • 16:07 11.12.2011
    1 0
    білий слон

    рання година щастя пробудження збіг обставин
    ти стоїш на порозі у дежавю і ловиш моменти
    завертаєш зібраний досвід у цупкий італійський картон
    ти мій білий слон
    із міді свого волосся я виливаю для тебе згарди
    у шиту мольфаром валізу вкладаю старий патефон
    я буду чекати на тебе як вітру й туману чекають гори
    я буду любити тебе як Марічка любила гравця на флоярі
    ти мій тихий сон
    відпускаю ці дні у моєї душі собори
    і молюся богу щоб бути з тобою у парі

                                                    Мідна
                                                                                                                                       Мідна
                                                                                                  Мідна
     
  • 16:09 11.12.2011
    2 0
    * * *
    а може ми спали під одною ковдрою
    у старому готелі з вічним ремонтом
    що як не крути вже ніколи не виправить
    його радянське минуле
    дешевий номер без зручностей
    вибраний простір для подорожніх на одну ніч
    ліжко на одну ніч
    ковдра на одну ніч
    тепла цупка колюча як у садочку потязі чи лікарні
    така що пронизує життя наскрізь

    падаючи у сон ти віддаєш себе їй
    в’язка сонливість огортає
    у сплетінні волокон дихання тіла
    сотні думок відпускаєш у простір кімнати
    плутатись як заманеться
    тобі тепло і ти невагомий
    це єдине що потрібно до ранку

    я знаю
    що у різні часи
    і за різних обставин
    кожен окремо
    ми могли спати під одною і тою ж ковдрою

    лягаю під густе шерстяне полотно
    у старому готелі з вічним ремонтом
    змерзла від нічного дорожнього вітру
    міцно загортаю себе як немовля
    додивлятися твої сни
    дошіптувати твої молитви
    допивати твою душу розчинену у солодкому молоці забуття
    у мороці
    прислухатися до твого тіла
    придивлятися до твого серця
    ловити уривки спогадів
    про кілометри пройдених шляхів і сотні жіночих очей
    про те як ти мене не знав і про те як я тебе не шукатиму

    щоб раз на десятки прожитих років
    спати із тобою під одною ковдрою
    така віртуальна близькість
    на одну
    ніч
                                                                                                  Мідна

     
  • 16:10 11.12.2011
    1 1
    ***
    коли раптом відчуєш: забракло свободи
    йди на берег
    вода лікує
    тече через тебе а ти як малий посміхаєшся

    тоді у дитинстві свобода була у крові
    потім її вимивали щомісячні вакцинації
    припливи розчарувань та дощі полісся
    негаразди у тата
    сльози мами
    надії на тебе

    ох ці надії
    ким бути у житті визначає не серце
    прогнозовані прагнення
    зім´яті нотатки щоденних відкриттів
    ранкові лінійки
    гімни і паради
    копійки на проїзд
    закордон по телевізору

    коли велосипед стає замалим
    зростає відповідальність
    ти вже дорослий
    чуєш
    ти вже дорослий
    перестань пускати слюні на останніх із могікан
    читай карнегі

    практична користь
    логіка і статика
    треба справити гарне враження
    неформальність – хрест на кар´єрі
    на батьківських надіях
    на стосунках із нею
    у сімейному чаюванні в кабінеті її тата

    а навколо чаю сотні книжок
    і полички до стелі
    який багаж знань
    сказала б тетяна василівна
    вчитель від бога
    що виростила чотирьох у сирій комуналці
    гігантські енциклопедії
    збірки репродукцій та символіки
    наукових трактатів мертвих авторів
    утопічних ідеологій –
    мистецтво бути людиною
    припале пилом
    припалою
    пилом

    тепер вода лікує
    відчуваєш її шелестіння
    дбайливий плин?

    кожного разу коли ти приходиш на берег
    вода знімає з тебе відповідальність
    перед нею ти дитина
    тільки й всього
    у неї на тебе єдина надія про чесність із самим собою
    не підведи себе
    іншим ти уже відслужив
                                                                                                Мідна


     
  • 03:19 14.12.2011
    0 0
    1. Се моя суто суб"єктивна думка, та: в укр-Неті скажена прорва віршованих текстів, але геть-таки відсутня критика (поправте мене, коли здатні) на їхню адресу. Це, здавалося би, виключає найменшу можливість появи чи хоча би розвитку ауторів, що закисають у своїх "чюйствах".
    2. Тему цю можна було би розвинути й не відштовхуючись од мамзель "Мідної" (це ім"ячко, скажу по ходу все-таки, значно краще за "Крилатий Котьонок" на поет-клюбі дурналу "Дніпро", вотчини пана Юхниці, не до ночі будь казаний), але - що дано то дано. Мені кортить проаналізувати геть-чисто всю "поєзійю" укр-нету, але безкоштовно - дзуськи.
    3. Отож, до "Мідної". Ваш "білий слон", здається, писано на хвилі музики, як текст до естрадної "пєстні" під гітару. Отже,це не зовсім правдивий вірш.Чи ауторша справді на це важила - якщо так-чи-ні - най вона скаже. Цо то є, особо-персоно Arrakis, від вас поставлене, коли вам відомо? Подальша бесіда про це припиняється до відповіді.
    4.Отож, до "Мідної". Ваш "коли раптом відчуєш: забракло свободи", здається, напхом напханий наказовим способом. іди на берег, перестань пускати слюні, треба справити враження, не підведи...
    Коли це звертання до читача - гудбай, пане-командир чи друже-провідник (а).
    Коли це до себе-персони, се краще звучало би від 1-ї особи однини. З "я" у аутора проблєма, здається - текст відчужено та зоб"єктивовано. Що не дає уповні прокваситися (але це моя суб"єктивна реакція) (б)
    5. все це верлібр.
    З одного боку приємно та обіцяє деякий прогрес (оскільки більшість укр-сайтів забита "знавцями" римованих текстів - домогосподарками та школярками). Ідіотам не має межі.
    З іншого боку, вибух верлібру був у США на початку минулого століття - і найкращим із них лишився тарган Арчі у виконанні Дона-Маркіза (http://donmarquis.com/archy-and-mehitabel) Перекладу не даю, бо тоді у вас проблєми. Це ваші промблєми, не мої.
    Більш-менш можна витримати оце-го "ми спали під одною ковдрою".
     
  • 04:31 14.12.2011
    0 0
    А мені сподобалась ця віршована проза. То ж велике спасибі arrahis

    Мені якось не цікаво як воно написано (тим більше вигадки й таврування цих же вигадок від при4инна видаються якимось безглуздям замкненим самим на себе). Але мені подобається як звучить ця проза й бринить для кожного по-своєму. Можливо автор чи авторка має ще мало досвіду, але частково йому чи їй вдається передати власні відчуття ненав’язливим легким потоком прози, яка чомусь затиняється місцями. Не знаю, може так задумано було... Але позаяк бажаю творчих успіхів автору

    Прозу забракло свободи хотів відмітити як "Сподобалось", але натиснулася сусідня іконка, та відмінити власне голосування тут можливості нема.
     
  • 12:29 14.12.2011
    0 0
    До: Viter2 - #222468

    1. це не "віршована проза". це верлібр.Учітє матчасть.
    2. "Мені якось не цікаво". отже ви нічого не зрозуміли і лишились "замкненим на себе". Don’t bother answering, please.
    3. перше правило відгуку (навіть не аналізу чи критики): сказати "сподобалось" чи "не сподобалось" = нічого не сказати. Ви нічого не сказали.
     
  • 17:41 15.12.2011
    0 0
    До: arrahis - #222337

    захотілося сказати... сказала... часто краще сказати тільки собі... бо ніхто не має розуміти, що саме ти хотіла сказати... інакше він стане тобою... а якшо не стане... то буде критикувати... критикувати можна... але кому се потрібно? їм? вам? нам? тобі?
    ...пиши обов’язково... але не розсипай перли....
     
  • 00:41 16.12.2011
    0 0
    До: при4инна - #222473


    Пане при4инна, якщо вам так кортить, то ви звісно можете продовжувати свою "критику" пестячи своє его, проте на світ це ніяк не впливає

    Ваше право варитися у своєму соку ніхто не заперечує
     
  • 01:35 16.12.2011
    0 0
    До: Viter2 - #222509

    Я поясню, а ви зрозумієте.
    Мені цікаво, як воно написано. Вам не цікаво, як воно написано. Нам нема про що говорити. Давайте не будемо оффтопно собачитися, бо (1) тема про вірші баришні Мідної, (2) ви вже, здається, вичерпали свої "думки" про неї, сказавши "подобається".
     
  • 02:14 16.12.2011
    0 0
    се виключно до пані arahis.
    Вам, можливо, буде цікаво почитати й позмагатися, якщо не заприязнитися, з http://gak.com.ua/authors/1295
    Або, скажімо, http://maysterni.com/user.php?id=5663
    Чи пак, http://gak.com.ua/authors/442
    Деякими рисами ви, здається, спільні; сутичка може, гіпотетично, викликати щось нове, коли ви серйозно ставитеся до свого письма; або й, коли змога, винайти сцену спільного виступу, що теж-таки важить.
     
  • 02:33 16.12.2011
    0 0
    се знову виключно до пані arahis.
    При тому майте на увазі - коли вам заманеться виставити ці тексти за адресами - що згадані імена не вельми вже активні на ГАКу (нині обсілому посередніми "спілкуванцями"), а Майстерні - підпалі ідеольогії ментора, що не вважає верлібри за вірші.
     
  • 05:34 16.12.2011
    0 0
    До: при4инна - #222513


    Пане при4инна, ви висловили свою думку й ви маєте на неї право, але це лише ваша особиста думка. Проте ви намагаєтесь її вивести в ранг абсолютної істини, що навпаки нівелює її. Ви не сам у світі й майте толерантність та повагу до думок інших людей.

    Ну не подобається вам викладена вище поєзія, то зробіть краще, а не займайтеся тут клюванням автора.
     
  • 14:47 16.12.2011
    0 0
    Помилка закралася: поєзія => поезія
     
  • 01:31 17.12.2011
    0 0
    До: Viter2 - #222514

    Ох же.
    Якби мені "не подобалось", то я б і не писало (що вам видається "клюванням").
    Щодо "особистої" думки - було заявлено з найпершого початку. Пардоньте вже.
    Подальше (на мою суб"єктивну гадку) мені було би цікаво проаналізувати на тривалішому терені - як-от http://gak.com.ua/authors/2184 , скажімо. Але се ніяк уже не стосується ні вас, пане Viter2, ні стимулює мене до зайвого розумого напруження.
    На цьому - йок.


     
  • 01:52 17.12.2011
    0 0
    цікаве ще тим, що укр-нет існує герметично: можна ставити тексти на десятках сайтів, але жоден не контактує з іншими. щоразу ізольована персона. навіть тематично спільні сайти ніяк не зв"язані. навіть "поетичні" нички. Поетеса на probapera ніяк не єднається з особою на ГАКу. Особа на LJournal нічим не спільна з Ukrcenter.
    І ніколи не відгукнеться. Ми зайве ліпимо слова.
     
Сьогодні:

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 

МІДНА, поезія

Наші Друзі: Новини Львова