Український Форум :: Українська Література

• 16:13 11.12.2011

  #222340
  arrahis

  З нами від: 15:26 11.12.2011
  0 0
  * * *
  а може ми спали під одною ковдрою
  у старому готелі з вічним ремонтом
  що як не крути вже ніколи не виправить
  його радянське минуле
  дешевий номер без зручностей
  вибраний простір для подорожніх на одну ніч
  ліжко на одну ніч
  ковдра на одну ніч
  тепла цупка колюча як у садочку потязі чи лікарні
  така що пронизує життя наскрізь
  
  падаючи у сон ти віддаєш себе їй
  в’язка сонливість огортає
  у сплетінні волокон дихання тіла
  сотні думок відпускаєш у простір кімнати
  плутатись як заманеться
  тобі тепло і ти невагомий
  це єдине що потрібно до ранку
  
  я знаю
  що у різні часи
  і за різних обставин
  кожен окремо
  ми могли спати під одною і тою ж ковдрою
  
  лягаю під густе шерстяне полотно
  у старому готелі з вічним ремонтом
  змерзла від нічного дорожнього вітру
  міцно загортаю себе як немовля
  додивлятися твої сни
  дошіптувати твої молитви
  допивати твою душу розчинену у солодкому молоці забуття
  у мороці
  прислухатися до твого тіла
  придивлятися до твого серця
  ловити уривки спогадів
  про кілометри пройдених шляхів і сотні жіночих очей
  про те як ти мене не знав і про те як я тебе не шукатиму
  
  щоб раз на десятки прожитих років
  спати із тобою під одною ковдрою
  така віртуальна близькість
  на одну
  ніч
                                                                                                Мідна
  
  
  
  
   
• 16:14 11.12.2011

  #222341
  arrahis

  З нами від: 15:26 11.12.2011
  0 0
  
  ***
  коли раптом відчуєш: забракло свободи
  йди на берег
  вода лікує
  тече через тебе а ти як малий посміхаєшся
  
  тоді у дитинстві свобода була у крові
  потім її вимивали щомісячні вакцинації
  припливи розчарувань та дощі полісся
  негаразди у тата
  сльози мами
  надії на тебе
  
  ох ці надії
  ким бути у житті визначає не серце
  прогнозовані прагнення
  зім´яті нотатки щоденних відкриттів
  ранкові лінійки
  гімни і паради
  копійки на проїзд
  закордон по телевізору
  
  коли велосипед стає замалим
  зростає відповідальність
  ти вже дорослий
  чуєш
  ти вже дорослий
  перестань пускати слюні на останніх із могікан
  читай карнегі
  
  практична користь
  логіка і статика
  треба справити гарне враження
  неформальність – хрест на кар´єрі
  на батьківських надіях
  на стосунках із нею
  у сімейному чаюванні в кабінеті її тата
  
  а навколо чаю сотні книжок
  і полички до стелі
  який багаж знань
  сказала б тетяна василівна
  вчитель від бога
  що виростила чотирьох у сирій комуналці
  гігантські енциклопедії
  збірки репродукцій та символіки
  наукових трактатів мертвих авторів
  утопічних ідеологій –
  мистецтво бути людиною
  припале пилом
  припалою
  пилом
  
  тепер вода лікує
  відчуваєш її шелестіння
  дбайливий плин?
  
  кожного разу коли ти приходиш на берег
  вода знімає з тебе відповідальність
  перед нею ти дитина
  тільки й всього
  у неї на тебе єдина надія про чесність із самим собою
  не підведи себе
  іншим ти уже відслужив
                                                                                              Мідна
  
  
  
   
• 02:39 14.12.2011

  #222466
  при4инна

  З нами від: 10:45 04.10.2006
  0 0
  До: arrahis - #222341

  
  ви вставили це двічі. Мо’ занадто?
   
• 19:40 11 січня

  #223869
  shtiger

  З нами від: 19:29 11 січня
  0 0
  о маріє магдалине
  о музо моя єдина всевишня
  я молюся тобі сьогодні бо
  інколи ти брешеш занадто відверто
  інколи ти кохаєшся занадто ліниво
  інколи ти віриш у бога занадто віддано
  
  приносиш йому своє жертвоприношення жертвороздвоєння
  ковтаєш причастя прищастя і знаєш що він
  обов’язково пробачить тобі
  що він той самий кого ти шукала
  усе своє свідоме і не зовсім
  
  той пісок що ллється з-під рук твоїх
  є ніщо іншим як вода океанів
  я питиму її до дна аби втамувати цю спрагу
  не ковтаючи повітря соленого
  те проміння що падає тобі на волосся
  є ніщо іншим як лінії на моїй руці
  я буду робити на ній ножем навмисні глибокі рубці аби
  частково затерти хоча би ці русла підземних річок
  
  мабуть час існує для того аби гоїти
  аби скріпляти ниткою шви намертво днями
  я кохаю тебе до нестями!
  я кохаю тебе!
  a відстань ріже клаптями сповідь
  творю тебе із вчорашніх спогадів споминів
  ліплю частину за частиною
  реставрація пам’яті розумієш?
  
  скали то губи твої
  глина то тіло твоє
  слова то музика твоя
  тричі вірую в єдине і неповторне ім’я твоє
  не потрібно боятись того що неодмінно має прийти
  не потрібно боятись
  о маріє магдалине
  о музо моя єдина всевишня
   
• 17:08 22 лютого

  #226602
  маряна2012

  З нами від: 17:05 22 лютого
  0 0
  А мені поезія в журналі «Дніпро» подобається
  Ось один вірш з першого номеру цього року.
  
  Анна Шалыго «Вошла в автобус девушка...»
  Вошла в автобус девушка.
  Ну, очень хороша!
  Колготы, ножки, юбочка.
  Поет ее душа.
  
  А вслед – моя ровесница:
  В платке, излишний вес.
  И глазки уж не светятся.
  Где к жизни интерес?!
  
   

Поезія молодих талановитих