Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 21 лютого 2020 року

Вам подобається?

Переглядів: 11432
Додано: 09.02.2007 Додав: Юрко Пшеничний  тем: 33
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 104
  • 16:19 09.02.2007
    0 0
    Я вже пишу Автобіографічне ессе,але паралельно вирішив почати ще одну книгу.Чи вам подобається?:
                                                        Розділ 1
    Одного липневого дня,у Франції...У Франції я не був ні разу,а тому розказуючи цю повість,яка звичайно є вигадкою я буду сам вигадувати вулиці,події,факти і тому,якщо ви вчитель з Історії,Географії або просто ботан,то будьласка(яке пишеться через дефіс)не потрібно зі мною спорити,адже хто споре,той труси поре!Отож одного липневого дня на вулиці Сальтісон,що у Франції у...Чекайте, про події,про які буде розповідатись у повісті відбувалися( чи так тіпа тіпа відбувалися) у ХІХ столітті, коли ще влада повна свого ,як кажуть росіяни БЕЗОБРАЗИЯ ,моло чим відрізнялася від простого люду,отож і вірила у всякі забобони.Але давайте починати,отож у ХІХ столітті,у Франції,що на вулиці Сальтісон,неподалік від річки Париж,що у місті Сена...Бля,то якось наоборот.І ще одне, малим діткам ліпше не читати,бо тут буде троха матюків.Отож, але ще оде,можливо я вкрав чийсь сюжет,таке буває,адже людей так багато,можуть ж вони одне й те саме придумати і напевно вже присвячу інакший розділ початку,бо цей троха забитий.
     
  • 16:31 09.02.2007
    0 0
    я тоже маю такого дрантя.свя хата в паперах. і чекаю вигідного момента.(творчєскі натури как ні как)
    ну не скажу шо погано аде трохи наївно і сухувато.
    поменше ексцесів а побільше правди.успіх гарантовано на всі сто крапка ком.
     
  • 16:40 09.02.2007
    0 0
    Цитата:
    місті Сена.
    йопт! А я перше був прочитав "місті СенКа". Ну, думаю, розжився вуйко на со-свінний мегаполіс. А взагалі - есейка нічого так, точніше її початок (і побільше, побільше матюків - он де Карпі як канає). Як тре буде яку непристойність вписати - звертайся, підкину купу ідей
     
  • 16:47 09.02.2007
    0 0
    До: Юрко Пшеничний - #0
    До: Teren - #93712

    мені здаєся же як си випєм сто грам то муза на троїх прилетит мгновєнно
     
  • 16:52 09.02.2007
    0 0
    До: ykrajinka - #93715

    Та куда там! Вона не те шо прилетить-полетить, вона в нас жити буде. Замутимо їй кубельце десь коло хулудильника жеби ше й пивко на опохміл звідтамти носила. Файно буде!
     
  • 16:57 09.02.2007
    0 0
    мене з цього есе захавалось отово:
    розділ один. прікольно так звучить.і главне очєнь даже поетічєскій падход!!! какая мисль!! просто гєні-А-ЛЬ-НО!!!!!!!!!!
    Яке чудне та витончене поєднання кириличних символів та римчького ззнака!!!
    браво браво і шче раз уклін
    щиро ваша,
    поклонниця

     
  • 17:15 09.02.2007
    0 0
    взагалі то це не ессе.Це ще одна книга
     
  • 17:23 09.02.2007
    0 0
    До: Юрко Пшеничний - #93724
    ї
    не презентіцію привалю з гладіолусами з новому костюмі і при параді.
     
  • 17:27 09.02.2007
    0 0
    До: Юрко Пшеничний - #93724

    моя рада опублікувати, сначала, його на такому собі рєсурсі www.samvydav.net де його пачітають різні й не дуже кампітентні люди й вони зразу всьо чотко прокоментують, розберуть, додадуть, вставлять й рецензують. А якщо ще пощастить то видавництво "Цмфра і Буква" то всьо апублікує. Зробить пєрхфоменс у ващому горадє, буде водка, дєвкі, ковбаса і шампанське.
     
  • 17:29 09.02.2007
    0 0
    До: ykrajinka - #93721


                                 РЕЦЕНЗІЯ

    В якості епіграфа дозволю собі використати висловлювання великої Галі Українки...
                                           Яке чудне та витончене              
                                           поєднання кириличних
                                           символів та римчького
                                           ззнака!!!
                                                      (Г. Українка)

        Правда ж? Ніхто, мабуть, краще та ємкіше не висловлювався про творчість Юрка Пшеничного. Яка еклектика, суміш латинського авангардизъму і словянького, русопятого постмодьорну! Ось що найбільше захоплює в творчості Юрка, цього, без перебільшення сказати, жидачівського Гемінгвея, так це вміння так бездоганно майстерно витримати пропорції між банальністю і занудством, між бездарністю та плагіатом. Кожна стічечка есе буквально пронизана глибоким усвідомленням автором непотрібності його творчості суспільству, але ж саме в цьому й полягає його беспрецендентна трагедія, трагедія автора як нереалізованого письмениика. Письменника безумовно незвичайного, письменника унікального, письменника думаючого (думаючого, що він письменник). Просто суспільство ще не дозріло до таких глибоких та філософських творів, які зображають усю ницість сучасної меркантильної "цивілізації", головними цінностями якої є гроші та нажива. І наскільки ж влучно, одним словом, автор зміг викрити усі ретельно приховувані недоліки жорстокого, безлико-сірого глобалізованого суспільства. Він зробив це одним-єдиним влучним словом. Але ж яке це слово - "Бля"! Скільки прихованого глибинного змісту вкладено у ці коротенькі три літери?! "Бля" - і ми бачимо безпритульних на вулицях міст... "Бля" - і перед нашим поглядом відкривається істинна піратська суть транснаціональних корпорацій. скільки їх ще у нашому житті - оцих "бля"?! Скільки відчаю в єдинім слові - "Бля"!!! Але саме в цій площині й лежить істинний, небутафорський героїзм автора: усвідомлюючи, що ніхто при здоровому глузді його геніальних творінь не читатиме, він продовжує писати. Пише наперекір усім, пише наперекір обставинам, пише наперекір здоровому глузду, пише наперекір тому, що не вміє писати, все пише і пише...
                                                      (незалежний критик)
     
  • 17:30 09.02.2007
    0 0
    Цитата:
    Франції,що на вулиці Сальтісон
    краще уліца Кальсонштрассе - шось таке франко-гірманське. Одночасно Европейська політкарєктнасть.
     
  • 17:32 09.02.2007
    0 0
    Отож одного спекотного липневого дня, у Франції,у місті Парижі,на вулиці Сальтісон,що неподалік річки Сена сталося...вбивство.Було замордовано 5-ти річного хлопчика.
    -ей Марлен,ти чула,запитала Сюзан?
    -Що?Що знову таке,хіба це так важливо,щоб відривати мене від роботи.
    -та,маленького хлопчика вбили,йдемо подивимось?,запропонувала Сюзан.
    -О!То напевно друга мого иалого виродка вбили.Та,справді було б добре!Я давно не хотіла,щоб він з ним шлявся.,роздумувала в голос Марлен,-Побігли,сказала вона.
    Це була розмова двох селянок,які працювали на короля.Отримували вони мізер,тому жили жасливо завдяки таким хвилинним радостям життя,як ось тепер.Практично вони були духовні каліки,не маючи власної гідності та почуттів.Вони грали,і гра їх була доволі дишевою(ви в цьому переконаєтесь).І якщо хоч сьогодні актор віддає хоч якусь щирість,то ці філістери ніякої щирості не віддавали.
     
  • 17:34 09.02.2007
    0 0
    До: Юрко Пшеничний - #93729
    прям Жозе Сантьяго Сарамаго - Нобеля автору, Нобеля!!!
     
  • 17:35 09.02.2007
    0 0
    До: Teren - #93727

    но коммент.зис гай із зе бест.ай вонт ю.кам ту мі.
    До: zaffo - #93728

    ху ар ю?
     
  • 17:38 09.02.2007
    0 0
    До: ykrajinka - #93732
    ай донт ремембер Ю, ай донт андерстенд Ю. ват Ю толкінг ебавт?

    ві ар зі чілдрін, ві ар зі ворлд...
     

Вам подобається?

Наші Друзі: Новини Львова