Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 15 липня 2019 року

«Розкрилася земля і показалося пекло» (Злочин Москви у Вінниці)

Переглядів: 107803
Додано: 04.11.2006 Додав: Sviatoslav  тем: 23
Hi 0 Рекомендую 2 Коментарі: 339
  • 09:37 23.10.2009
    0 0
                                                      (продовження)

       Проект постановления Совета Министров СССР ¹ 1398-508сс был подготовлен МВД СССР и только по этой причине в нем не было предусмотрено о переводе на вечное поселение бандитов "ОУН-УПА", их пособников и членов семей бандитов, направленных в ссылку и находящихся под надзором органов МГБ.
       В следствие особой опасности бандитов "ОУН-УПА", их пособников и чденов семей бандитов, направленных в ссылку на разные сроки по решениям Особого Совещания при МГБ СССР и приговорам Военных Трибуналов войск НКВД-МВД, считал бы целесообразным на перечисленную выше категорию лиц распространять действие постановления Совета Министров СССР ¹ 1398-508сс от 6 апреля 1950 г. об оставлении на вечное поселение навечно и привлечении их , в случае побега, к уголовной ответственности по Указу Президиума Верховного Совета СССР от 26 ноября 1948 г.
       Данный вопрос согласован с Зам. Ген. Прокурора СССР тов. Хохловым, который высказал мнение - решить вопрос об оставлении на спецпоселении указанной выше категории лиц путем издания приказа МГБ и Прокуратуры СССР.
       Проект приказа представляю.

    Нач. 9 управления МГБ СССР полковник госбезопасности      Шиян

                                                        6 ноября 1952 г.

    ЦГАОР СССР. Ф. 9479, оп, 1, спр. 611, арк. 300.
     
  • 09:56 23.10.2009
    0 0
                                                                ¹ 205

    ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ РАДИ МІНІСТРІВ СРСР ПРО НАПРАВЛЕННЯ НА ВІЧНЕ СПЕЦПОСЕЛЕННЯ УЧАСНИКІВ НЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ЗВІЛЬНЕНИХ З УВ’ЯЗНЕННЯ

                                                      6 листопада 1952 р.

                                                     Совершенно секретно

       Отбывших наказания в исправительно-трудовых лагерях, колониях и тюрьмах учасников и пособников бандитско-националистического подполья, по истечении срока наказания, направлять этапом на спецпоселение с распространением на них действия Указа Президиума Верховного Совета СССР от 26 ноября 1948 г. "Об уголовной ответственности за побеги из мест обязательного и постоянного поселения лиц, выселенных в отдельные районы СССР в период Отечественной войны.
       Председатель Совета Министров СССР
       Управделами Совета Министров СССР

    ЦГАОР СССР. Ф. 9479, оп, 1, спр.611, арк. 305.
     
  • 06:23 24.10.2009
    0 0
                                                                   ¹ 206

    ДОВІДКА НАЧАЛЬНИКА 9 УПРАВЛІННЯ МДБ СРСР ПРО НАПРАВЛЕННЯ НА ВІЧНЕ СПЕЦПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ, БІЛОРУСЬКИХ, ЛИТОВСЬКИХ, ЛАТВІЙСЬКИХ І ЕСТОНСЬКИХ УЧАСНИКІВ НЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ЗВІЛЬНЕНИХ З УВ’ЯЗНЕННЯ

                                                      6 листопада 1952 р.

                                                     Совершенно секретно

       СПРАВКА ОБ УЧАСТНИКАХ И ПОСОБНИКАХ БАНДИТСКО-НАЦИОНАЛИСТИЧЕСКОГО ПОДПОЛЬЯ НАХОДЯЩИХСЯ В МЕСТАХ ЗАКЛЮЧЕНИЙ

       В соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 11 марта 1952 г., отбывшие наказание в исправительно-трудовых лагерях, колониях и тюрмах участники и пособники бандитско-националистического подполья, члены их семей которых по решению правительства СССР выселены на вечное поселение, по истечении срока наказания, направляются под надзор органов МГБ по месту поселения семей.
       Наряду с этим, в местах заключений находятся украинские, белорусские, литовские, латвийские и эстонские бандиты, националисты и их пособники, которые родственников в местах поселений не имеют, в связи с чем большинство из них по отбытии срока наказания освобождаются из лагерей, колоний и тюрем на общих основаниях.
       Учитывая, что некоторая категория участников и пособников бандитско-националистического подполья к уголовной ответственности не привлекалась, а, в соответствии с решением правительства, направлялась на вечное поселение под надзор органов МГБ, считал бы необходимым всех участников и пособников бандитско-националистического подполья по отбытии срока наказания в лагерях, колониях и тюрьмах, независимо от наличия у них в местах поселений семей или родственников, направлять на спецпоселение навечно, с распространением на них действия Указа Президиума Верховного Совета СССР от 26 ноября 1948 г. об уголовной ответственности за побег с мест поселений.

       Нач. 9 управления МГБ СССР полковник госбезопасности    Шиян

       Сейчас некоторые из таких лиц из лагерей и тюрем направляли под надзор с последующим оформлением дел через ОСО.
       Сколько таких лиц, данных нет.

       ЦГАОР СССР. Ф. 9479, оп, 1, спр.641, арк. 303
     
  • 11:07 24.10.2009
    0 0
    Цитата:
    http://www.radiosvoboda.org/content/article/185958...


       Кримські татари збирають свідчення про депортацію.
     
  • 11:56 24.10.2009
    0 0
    УПА: герої чи виродки
    Я народився в Західній Україні. І як кожен галичанин-українець, сприймаю УПА як національну армію, яка боролася за визволення України як від фашистів, так і від комуністів. Моє рідне село Ямельниця довгий час було центром повстанського руху, в ньому діяла підпільна радіостанція під кодовою назвою "Афродіта", а "в лісі" були хлопці чи не з кожної хати. Мій дядько (брат дідуся, який загинув на війні) за участь в УПА був заарештований і відсидів у Сибіру, а згодом до кінця своїх днів прожив у Казахстані, бо не мав дозволу на повернення додому. Моя тітка Юлія Яцків за активну участь повстанцям відсиділа в тюрмі 25 років - вона ще жива і є свідком тих подій. Допомагали, чим могли, повстанцям і моя бабуся, вся інша родина. Тому вважаю, що маю повне право плюнути в очі тим, хто називає воїнів УПА виродками, бандитами чи фашистськими посібниками. Для мене вони - герої, а Бандера чи Шухевич давно перетворилися з постатей в символи нескореної боротьби.

    Завжди, коли надходить свято Покрови, День українського козацтва і День створення УПА, тобто 14 жовтня, спостерігаємо одну й ту ж картину. З однієї сторони - промосковський шабаш недобитих комуняк, з іншої - мітинги правих. Я завжди стою на стороні правих, хоча в Західній Україні легко стояти і говорити, що підтримуєш УПА. Попробуй це зроби в Криму чи Донецьку. Але і там є колишні бандерівці. Хоч, по правді, бандерівці колишніми не бувають - і це добре.

    Та мене турбує дещо інше. Навіть не недобиті більшовички з портретами Сталіна чи Леніна, думаю, дочекаємося, що вони виздихають. Мене турбують деякі ура-патріоти, які роблять ідею УПА мало не своїм брендом, сприяють створенню недолугих фільмів про УПА типу "Залізної сотні" чи зводять ідею УПА чисто до зовнішніх атрибутів. Мене дивує те, наскільки кожного року "молодшають" воїни УПА, наскільки їх більше стає в той час, коли роки невблаганно беруть своє. З досвіду рідного села знаю, що тих, хто реально воював в лавах повстанців і тих, хто допомагав їм, ризикуючи життям, залишилось одиниці. І це люди скромні, які тоді тихо робили свою справу і які тепер не виступають по мітингах і не одягаються в нові "повстанські" однострої. Бо часто доводилося їм бути і без форми. Я блукаю лісом по опалому листі і думаю, що ще може натраплю на стару криївку сам, адже моя тітка вперто не хоче їх показувати (а знає місце розташування не однієї). Навіть хід потаємний з помешкання до лісу не хоче показувати. Дай Боже, щоб не треба було. А якби так, не дай Боже, реальна загроза - скільки з тих "бравих хлопців" у вишиванках перед виборами взяли б до рук зброю, скільки б із них відмовилися від втечі за кордон, навіть до тієї Польщі, яку вони показують чи не основним ворогом після Московщини?

    Я розумію, що правда в очі коле. І не раз я обпікався, бо казав правду, але не можу інакше - свою совість та честь я ставлю вище за інтереси вузької чи навіть і широкої групи. Я знаю факти, про які ніхто не бажає говорити і від яких мороз іде поза шкірою. Реально наші сільські хлопці, які казали, що вони УПА, мордували жидів. Не багатих, а бідних, які втікали з сусіднього Орова і очікували на захист. Їх, жида, жидівку і їхніх малих дітей, вивели в безлюдну місцину і там позабивали ломаччям. Ним же трупи і поприкидали. Тепер на цьому місці навіть вдень страшно, навіть вдень чути дитячий плач і жалісливий стогін, хоч багато хто не знає чому. Я як історик за освітою знаю факти різанини польського населення упівцями на Волині, подібно як і те, що поляки теж не жалували українців і винищували цілими сім`ями. І не хочу це списувати, що "час був такий", адже і в той час були люди, а були "людиська".

    Проте і надалі, однозначно залишаюся твердо переконаним прихильником того, що саме на прикладах героїв УПА потрібно виховувати молоде покоління українців, а не на прикладах Морозових, Матросових чи Штірліців. Що серед воїнів УПА, які боролися за нашу волю і кращу долю, героїв було незрівнянно більше, ніж окремих виродків (адже отара не без паршивої вівці). І я радий, що інколи на наших вулицях окрім "Здрастє", "Прівєт", "Добрий день" чи "Салют" можна почути ще і "Слава Україні!". І в тому теж заслуга Української Повстанської Армії.

    Володимир Ключак
     
  • 21:58 24.10.2009
    0 0
                                                                  ¹ 207

    ДОПОВІДНА МІНІСТЕРСТВА ДЕРЖБЕЗПЕКИ В БЮРО ПРЕЗИДІЇ РАДИ МІНІСТРІВ СССР ПРО НАПРАВЛЕННЯ НА ВІЧНЕ СПЕЦПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ, БІЛОРУСЬКИХ, ЛИТОВСЬКИХ,ЛАТВІЙСЬКИХ І ЕСТОНСЬКИХ УЧАСНИКІВ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ, ЗВІЛЬНЕНИХ З УВ’ЯЗНЕННЯ

                                                                  1952 р.

                                                      Сов. секретно.

       В БЮРО ПРЕЗИДИУМА СОВЕТА МИНИСТРОВ СССР

       В местах заключения содержатся украинские, белоруские, литовскте, латвийские и эстонские бандиты, националисты и их пособники, которые родственников в местах поселения не имеют, в связи с чем большинство из них по отбытии сроков наказания освобождаются из лагерей и тюрем на общих основаниях. Учитывая особую опасность указанной категории лиц, а также и то, что некоторые участники и пособники бандитско-националистического подполья к уголовной ответственности не привлекались, а, в соответствии с решением Правительства, направлялись на вечное поселение, МГБ СССР считает необходимым всех участников и пособников бандитско-националистического подполья по отбытии срока наказания в лагерях, колониях и тюрмах, независимо от наличия у них в местах поселений родственников, направлять на спецпоселение навечно, с распространением на них действия Указа Президиума Верховного Совета СССР от 26 ноября 1948 г. об уголовной ответственности за побег с мест заключения.
       Проект постановления Совета Министров СССР представляется.

                                                           С. Игнатьев

    ЦГАОР СССР. Ф. 9479, оп, 1, спр. 611, арк. 304.
     
  • 21:03 25.10.2009
    0 0
                                                                   ¹ 208

    ІНФОРМАЦІЯ АРХІЄПИСКОПА І. БУЧКА ПРО НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ БІЛЬШОВИЦЬКИМ РЕЖИМОМ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦНРКВИ У 1939 - 1947 рр.


                             1953 р.* - Дату встановлено за роком першої публікації.

       Після ліквідації Української Католицької Церкви в Україні і насильного прилучення її до Російської Православної Церкви у Ватикані під керівництвом архієпископа Івана Бучка пвдведено підсумок втрат УКЦ. Дані ці були опубліковані в 1953 р. італійською мовою, а в 1956 р. - українською.

       1. Підсумок втрат УКЦ на етнічній території України.
                

              1939 р.                               1947 р.

    Єпархій                        5 Всі єпархії зліквідовані
                                                          комуністами.
    Апостольські адміністратури    2 зліквідовані комуністами
    і візитатури
    Єпископів                     10 Всі заслані, засуджені, померли в ув’язненні обо повбивані
    Священники                  2 950 50% ув’язнені,20% живуть нелег
                                 нелегально або емігрували на Захід
                                 30% примушені перейти на режимне
                                 російське православ’я

    Монахи                        520 Розігнані, ув’язнені разом з 3-ма
                                      протоігуменами
    Богослови                     540 Розігнані або виїхали на Захід
    Монахині                     1 090 Розігнані

                                                            (далі буде)
     
  • 21:03 25.10.2009
    0 0
                                                                   ¹ 208

    ІНФОРМАЦІЯ АРХІЄПИСКОПА І. Бучки ПРО НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ більшовицьким режимом СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦНРКВІ У 1939 - 1947 рр..


                              1953 р. .* - Дату встановлено за роком першої публікації.

        Після ліквідації Української Католицької Церкви в Україні і насильного прилучення її до Російської Православної Церкви у Ватикані під керівництвом архієпископа Івана Бучка пвдведено підсумок втрат УКЦ. Дані ці були опубліковані в 1953 р. італійською мовою, а в 1956 р.. - Українською.

        1. Підсумок втрат УКЦ на етнічній території України.
                

               1939 р. 1947 р.

    Єпархій 5 Всі єпархії зліквідовані
                                                           комуністами.
    Апостольські адміністратурі 2 зліквідовані комуністами
    і візітатурі
    Єпископів 10 Всі заслані, засуджені, померли в ув’язненні про повбівані
    Священики 2 950 50% ув’язнені, 20% живуть нелег
                                   нелегально або емігрували на Захід
                                   30% примушені перейти на режимно
                                   російське православ’я

    Ченці 520 розігнані, ув’язнені разом з 3-ма
                                       протоігуменамі
    Богослови 540 розігнані або виїхали на Захід
    Монахині 1 090 розігнані

                                                             (далі буде)
     
  • 03:51 26.10.2009
    0 0
                                                            (продовження)
    Вірні       4.283 000 Багато ув’язнено або заслано за віру;
                          більшість ставить пасивний опір.
    Парафії     3 040     Зліквідовані або зайняті представниками
                          Російської Православної Церкви.
    Церкви      4 400     Позакривані або зайняті представниками РПЦ.
    Монастирі     195     Поконфісковані, закриті або зайняті РПЦ.

    Інші католицькі       Всі зліквідовані
    заклади

    Католицькі школи:
       народні   9 900    Всі закриті
       середні     380    Всі закриті.
       вищі        56    всі закриті

    Католицькі організації 41 Всі закриті.
    Католицька преса        38 Всі закриті.
    Католицькі видавництва 35 Всі закриті
     
  • 06:52 26.10.2009
    0 0
                                                                  ¹ 214

    ЛИСТ НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ПРОКУРАТУРИ УРСР ГОЛОВІ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ПРО ВІДМОВУ У ЗВІЛЬНЕННІ З СПЕЦПОСЕЛЕННЯ ДЕРКАЧА А.М., БРАТА ВОЇНА УПА

                                                     22 листопада 1957 р.

                                                            секретно

    ОБЛАСТНОЙ СОВЕТ ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ, ДЕПУТАТУ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР ТОВ. СТЕФАНИК,г. Львов, ул Советская,18.

       Сообщаю, что по жалобе Деркач А.М. была произведена проверка, в процессе которой было установлено, что жалобщик Деркач А.М. был выселен на спецпоселение вместе с родителями за то, что его родной брат - Деркач М.М. добровольно вступил в банду УПА, имел кличку "Ярема" и вел борьбу против Советской власти. Летом 1945 г. Деркач М.М. во время проведения чекистско-войсковой операции убит при оказании вооруженного сопротивления, поэтому оснований по освобождению со спецпоселения жалобщика Деркача А.М. и др. членов семьи бандита ОУН - Деркач М.М. не усматривается.

    Нач. отдела по надзору за местами лишения свободы ст. советник юстиции                                             М. Ефименко

    Держархів Львівської обл. Ф. Р-221, оп, 3, спр. 233, арк. 176.
     
  • 08:14 29.10.2009
    0 0
                                                                  ¹ 216

    ДОВІДКА НАЧ. 4-го СПЕЦВІДДІЛУ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ СРСР ПРО КІЛЬКІСТЬ РЕПРЕСОВАНИХ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОБЛІКУ В МІЛІЦЕЙСЬКИХ ОРГАНАХ

                                                    20 лютого 1958 р.
                                                   Совершенно секретно

       ПЕРЕЧЕНЬ КАТЕГОРИЙ ГРАЖДАН, СОСТОЯЩИХ НА УЧЕТЕ СПЕЦПОСЕЛЕНИЙ
         на 1 января 1958 г.

    Всего состоит на учете спецпоселения 147 740 чел.
    В том числе:

    Бандитов и националистов, осужденных на территории западных
    областей Украины, в Литовской, Латвийской и Эстонской ССР,
    направленных на спецпоселение после отбытия наказания       8168 чел.

    Членов семей участников националистических организаций и банд,
    пособников бандитов с семьями, выселенных в 1945-1952 гг. из
    западных областей Украины, из Литовской, Латвийской и Эстонской ССР
                                                               88895 чел.

    Бывших кулаков и членов их семей, выселенных из Прибалтийских республик, западных областей Украины, Белоруссии и Псковской
    области                                                    27458 чел.

    Бывших помещиков, фабрикантов, крупных торговцев, членов буржуазных правительств и политпартий с семьями, выселенных в 1940-1941 гг.
    из Литовской, Латвийской, Эстонской, Молдавской ССР и западных
    областей Украины                                           8542 чел.

    Бывших помещиков, крупных торговцев, участников антисоветских организаций и членов их семей, а также кулаков с семьями, выселенных в 1949 году из Молдавской ССР                               6120 чел.

    "Иеговистов" (сектантов) и членов их семей, выселенных в 1951 из
    западных областей Украины и Белоруссии, из Молдавии и
    Прибалтики                                                  5720 чел.


    Бывших военнослужащих армии Андерса и членов их семей,
    выселенных в 1951 г.                                        1155 чел.

                                                          (далі буде)

     
  • 08:37 29.10.2009
    0 0
                                                         (продовження)

    Выселенных по Указу Президиума Верховного Совета СССР от 2 июня 1948 г. за антиобщественный, паразитический образ жизни в сельском хозяйстве                                                  860 чел.


    Членов семей участников церковной организации "Истинно-православные християне", выселенные в 1944 году из Воронежской, Орловской и Рязанской обл.                                              457 чел.

    Бывших участников басмаческих банд и членов их семей, выселенных в 1950 г. из Таджикской ССР                                                         209 чел.

    Бывших дашнаков и членов их семей, выселенных в 1949 г. из Грузинской ССР                                              132 чел.

    Членов семей изменников Родины, выселенных в 1954 г.          24 чел.

    Ссыльных (по приговорам судебных органов)                   6365 чел.

    В том числе:

    Осужденных к ссылке как дополнительной мере наказания       4429 чел.

    Осужденных к ссылке как основной мере наказания              433 чел.

    Осужденных по Указу Президиума Верховного Совета СССР
    от 23 июля 1951 г. за бродяжничество и попрошайничество     1503 чел.


    Всего находится под административным надзором органов
    МВД                                                       154101 чел.


       Нач. 4 спецотдела МВД СССР полковник            Новиков

    ЦГАОР СССР. Ф. 9479, оп, 1, спр. 925, арк. 292-293.
                                                 
     
  • 09:58 01.11.2009
    0 0
                                                                   ¹ 249

                       Стаття "ЧЕРВОНА ЧУМА"
                                                      6 липня 1991 р.


    Інформаційний бюлетень ¹8/53
    вопросы западных областей
    13 января 1945 г.
    Надруковано 4 екз. Розіслано тт. Хрущову Н.С., Коротченко Д.С., Кириченку А.И.,Литвину К.З.
    О фактах нарушения революционной законности в западных областях УССР

                                                         Волынская область

       25 октября 1944 г. участковый уполномоченный милиции Порицкого района Воротников получил задание от начальника РО НКВД задержать в с. Ляхово гр-на Парфенюк, якобы дезертировавшего из Красной Армии. Взяв 4-х бойцов из местной охраны общественного порядка, Воротников в 8 часов вечера окружил дом Парфенюка и ворвался в квартиру. В доме находилась семья Парфенюка - жена, два сына, три дочери, из них одна 3-х месячного возраста. Не обнаружив Парфенюка, Воротников застрелил его жену, 15-летнего сына, трех дочерей, в том числе 3-х месячного ребенка. В живых остался младший сын, который спрятался на печке.
       Расстреляв семью Парфенюка, Воротников с целью сокрытия своего преступления поджог сарай и дом Парфенюка, но последний был спасен жителями села. Возвратившись в райцентр, Воротников в обяснении своих поступков доложил, что "из дома Парфенюка в него стреляли бандиты". При расследовании Воротников был уличен оставшимся в живых сыном Парфенюка и сознался в совершении преступления.
       Установлено, что гр-ин Парфенюк находился в Красной Армии и никогда из нее не дезертировал.

                                                          (далі буде)

     
  • 10:08 02.11.2009
    0 0
                                                      (продовження)

       27 октября 1944 г. начальник Озютического РО НКВД Исаев и оперуполномоченный Шейка, находясь в с. Ворончино для производства выселения семей участников банд, напились пьяными и открыли стрельбу из автомата по крестьянам, собравшимся у здания сельсовета, они учинили допрос гр-ке Савенюк Марии (1924 г.р.), предъявляя ей обвинение в воровстве автомата у Исаева.
       Во время допроса Исаев и Шейка сильно избили гр-ку Савенюк, издевались над ней, предлагали ей в доказательство своей невиновности застрелить священника, а после раздели, вывели из помещения сельсовета и окровавленную поставили под стражу в присутствии крестьян.

                                                             * * *

       Зам. председателя исполкома Седлищанского райсовета депутатов трудящихся Чернобой и председатель правления райпотребсоюза Станченко, напившись пьяными, в 12 часов ночи вломились в квартиру учительницы Марусовой, вытащили ее и повели в лес, якобы на расстрел. Затем посмеявшись, отпустили домой.

                                                               * * *

                                                         (далі буде)
     
  • 07:15 03.11.2009
    0 0
                                                      (продовження)

       22сентября 1944 г. при производстве операции по ликвидации бандгруппы в районе Светячских хуторов, в доме гр-на Заец Моисея Анисимовича были задержаны три вооруженных бандита, которые скрывались от преследования бойцов 58 погранотряда. По приказанию старшего группы - лейтенанта Чередниченко семья Заяц и задержанные бандиты были расстреляны, а дом сожжен. Всего было расстреляно 10 человек, в числе их трое детей возрастом от 5-ти до 7-ми лет . Из числа расстреляных 4 человека были расстреляны лично лейтенантом Чередниченко.
                                                            (далі буде)
     

«Розкрилася земля і показалося пекло» (Злочин Москви у Вінниці)

Наші Друзі: Новини Львова