Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 18 квітня 2019 року

«Розкрилася земля і показалося пекло» (Злочин Москви у Вінниці)

Переглядів: 106530
Додано: 04.11.2006 Додав: Sviatoslav  тем: 23
Hi 0 Рекомендую 2 Коментарі: 339
  • 05:14 19.07.2009
    0 0

                                              ¹ 114

         Інформація   "НАШІ ЖЕРТВИ"

                                                   1942 р.

       Ріками крові сплили села і міста української землі, залишені большевицькими катами під натиском німецької армії. Ця кров українських дітей і дорослих,хлопців і дівчат,чоловіків і жінок,кров,яка кличе до помсти, є великою жертвою, яку склав український народ на вівтар свого визволення з-під московсько-жидівського ярма. Ця кров свідчитиме повік перед світом і нагадуватиме усім українцям, що найгіршим ворогом України є Москва, що при помочі жида хотіла завоювати весь світ та знищила передусім Україну, яка стояла їй перша на перешкоді в поході на культурний захід. Ця українська кров свідчить, що більшовизм і жидівство є найгіршим ворогом і небезпекою для всього культурного світу, і тому весь світ повинен піти на допомогу тим лицарям, що від 22 червня 1941 року рушили на московсько-большевицьку орду подібним походом.
       Жертви наші величезні, кількість замучених у тюрмах, постріляних на дорогах і полях озвірілими енкаведистами і "доблесними" жидами та монголами в одежі "червоного бійця" - сягає не десятки і сотнень,а десятків і сотень тисяч. Про це свідчать гори трупів, які залишили після себе червоні кати у тюрмах Львова,Самбора,Луцька,Станіславова,Тернополя та інших міст Галичини і Волині,по полях,лісах і дорогах українських сіл по цей і той бік Збруча.Знаємо тільки деякі імена замучених. Більшість невідома, рідні шукають своїх. Ще багато часу мине,поки ствердиться, хто і де загинув. Тут подаємо (за абеткою) список тих замучених, що їх імена появилися в часописах після утечі большевиків, а також нечисленні імена тих, що їм чудом удалося вирватись з катівських лабет.Закликаємо всіх, хто розуміє важність цієї справи, надсилати відомості про інших замучених і тих, що пропали без вісти, до редакцій часописів, а також до редакції нашого Календаря.
        Загинули з рук большевицьких катів на землях Галичини, Волині за час від вересня 1939 до липня 1941 р.,найбільше наприкінці червня 1941 р. :
    *Нумерація наша.
    1.Андрушко Данило з Звенигорода
    2.Бендзяк Юрко з Коростова
    3.о. Бараник , ігумен монастиря оо. Василіян у Дрогобичі
    4.Бень Василь ,підполковник армії УНР,учитель у Львові
    5.о. Боднар Олекса
    6.Брей Юрко , селянин з Вороцова
    7.Бісик Іван з Сопошина
    8.Буняк Порфир , редактор зі Львова (помер на засланні)
    9.Бойко Григорій з Новосілок
    10-11.Баран Володимир,Борщовський Василь з Новосілок
    12-13.Бедрій Михайло, Бубела Володимир з Лисинич
    14.Бідуля Текля з Лапшина
    15.Бурко Дмитро учитель з Дрогобича
    16.Букеда Олекса з Красного
    17.Бабух Федір з Куткора
    18.Бажан Олекса з Коростова
    19-20.Балицька Ольга урядничка, Верхола Михайло зі Львова
    21.д-р Ваньо Микола лікар з Буська
    22. Ваньо Роман з Золочева
    23.Вендиш Мирослав з Лисинич
    24.Войтович Іван з Губич
    25.Возний Микола з Ляцького
    26.Війтович Степан з Безбруд
    27.Волинець
    28.Геник-Березовський Василь з Березова
    29.Горбатий селянин-швець з Самбірщини
    30.Гнатович з селянин з Парипсів
    31.Галапац Тарас з Жовкви
    32.Грабовець Іван з Мацошина
    33.Гаргіль Григорій з Глинян
    34. Галапац Ярослав з Жовкви
    35.Губич Михайло з Комарна
    36-38.Гаврачинський Євген,Гаврис Михайло,Граничка Василь з Золочівщини
    39.Гаврис Володимир з Почап
    40.д-р Гонтарський Гринь , нотар з Миколаєва н. Дн.
    41-42.Гольдербавми Іван б.УСС та Гринь з Дроговижа

                                              (далі буде)              
        
     
  • 22:48 19.07.2009
    0 0

                                              (продовження)

    43-44. Гупаловські Михайло з Шляків та Іван з Новосілок
    45. Головка Петро з Битькова
    46. Готра-Медвідь Марія з Дрогобича
    47. Гаврилів селянин зі Залип’я к. Рогатина
    48-49. Гасьошини Омелян та Гринько з Сторонибаб
    50. Гранат Сенько з Вощанців
    51. Градюк Євген з Кунина
    52. Галатин Роман із Золочівщини
    53. Гарапа Микола з Лисинич
    54-55. Добак Іван та Дзендровський Володимир із Золочівщини
    56. Довбас Яцко з Новосілок
    57. Дмитришин Михайло з Кобиловолок (Теребовельщина)
    58. Дубела Стефанія з Лопатина
    59. Дрогобицький учитель з Нагуєвич
    60. о.Дутка Петро парох Княжполя к.Добромиля
    61. о. Дубицький Олексій з Крем’янця
    62. Дідик Павло ,дяк у Буську
    63. о.Ждан Іван зі Львова
    64. Жук Семен , учитель з Кременеччини,згинув у Чайковичах к. Самб.
    65-66. Завадка Олександр та д-р Звір Михайло з Жовкви
    67. Зданевич Дарка , вчителька з Сторонибаб
    68. Д-р Здевський Володимир , адвокат в Миколаєві н. Дн.
    69. Заневич Степан з Миколаєва б. старшина УГА
    70. Зачкевич Ольга учителька зі Львова
    71. Здерко Микола учитель з Комарна
    72. Завада Степан зі Скваряви Нової
    73. о. Іщак Андрій зі Львова
    74. Йойко Лідія із Золочівщини
    75. Кухар Станіслав , студент медицини у Львові
    76. Корчак Адольф з Добромиля
    77. Кухар Григорій , правник,ст. ревізор РСУК у Львові
    78. м-р Костецький Данило
    79. о. д-р Конрад Микола зі Львова (загинув у Страдчі к. Янова)
    80. Козланюк Михайло зі Львова,ревізор РСУК
    81. д-р Кульчицький ,адвокат у Бібрці
    82. Куц з Кам’янки Струмилової,міщанин
    83. Князів червоноармієць,застрілений у Самборі за прихильність до українців
    84. Климчук Василь з Сокальщини,селянин
    85-86. Когут Петро та Красицький Степан з Жовкви
    87. Кирик Григорій з Мацошина
    88. Кушнір Іван зі Львова (помер у в’язниці)
    89. Кузьмич Іван , бронзівник у Львові (помер на засланні)
    90. Кужіль директор школи в Побужанах
    91. Костів Андрух з Янчина,селянин
    92-95. Коренецький Іван,Калинович Мирон,Кухар Михайло,Корн Роман із Золочівщини
    96-97. Кіт Юрій та Кобрин Павло з Лисинич
    98. Курилко Осип , службовець "Центросоюзу" у Львові
    99. Козловський Емануїл , службовець "Малосоюзу" у Львові
    100. Камінський директор школи в Нагуєвичах
    101. Козак Петро з Поріччя Любінського к. Городка
    102. Кравець із Завидович к. Городка
    103. о. Кебуз , парох Макової к. Добромиля
    104. Ковп’як Іван з Ясниськ к.Львова
    105. Криштальський Федір з Куткора
    106. Конійчук з Калуша
    107. Корж Михайло з Глібович
    108. Козакевич Остап з Бібрки
    109. Кусик Ярослав з Соколівки
    110. Лизунець Михайло , б. УСС, старшина УГА
    111.Литвин Михайло з Кам’янки Струмилової
    112-114. Лукашевські - три брати - з Кам’янки Струмилової
    115-116. Ленці Михайло та Гринько з Комарна
    117. Любінець Василь з Перемишлян
    118.Левицький Олег з Бережан, студент
    119. Лозинський Юрій з Ясниськ
    120. Луговий Андрій з Острова
    121. Лис з Водник к. Бібрки
    122.Лазорак Теодор
    123-124. Мацько Теодор та Масний Степан , студенти медицини у Львові
    126-126. Мулькевичі - два брати з Кам’янки Струмилової
    127. Мельник з Кам’янки Струмилової, учитель
    128. Маркусь зі Самбора, шофер
    129. Михальчук з Мервич к. Львова
    130. Миколаєвич Осип з Крехова
    131. Малиновський Юрій з Жовкви
    132-133. Маркусі Іван та Степан
    134. Макухова дружина адвоката з Товмача (вмерла на засланні)
    135. Мока Іван з Шляхів
    136. Мудрий Михайло з Новосілок
    137. Михалевич з Дорошева,селянин
    138. Мельник Петро з Лисинич
    139. Михальчук Дмитро з Мервич к. Львова,інженер
    140. Медей Емілія з Волоча
    141. Мельник Євстахій з Городка,студент
    142. Марутяк Михайло з Мавкович к. Городка,кооператор
    143. Маркевич з Ясниськ
    144-145. Майба Василь та Міляновський Василь з Красного
    146. Микитюк Максим з Сторонибаб
    147-148. Мороз Степан та Майба Денис з Куткора
    149. Моравецький Михайло учитель з Ланчина (помер у в’язниці у Станіславові)
    150-151. Оленчаки Павло та Василь з Почап

                                               (далі буде)    



        
     
  • 03:54 20.07.2009
    0 0

                                             (продовження)

    152. Онишко Михайло з Філина
    153-154. Онацькі - два брати з Підбужа
    155. Олійник Прокіп з Безбруд
    156. Пеленський Мирон з Жовкви
    157. Прийма Володимир , дяк із Страдча к. Янова
    158. Пелех Олекса з Янчина,студент
    159-160. Паламар Василь та Прислопський Лев із Золочівщини
    161. Почапський Петро з Почап
    162. Павлишин Павло з Новосілок
    163. Пельц Степан з Лисинич
    164-165. Прусак Михайло (Сава) та його жінка Стефа з Струсівської Слобідки к. Теребовлі
    166. Підборчишин Михайло з Кобиловок к. Теребовлі
    167. Пецух Михайло з Хренова,студент
    168. д-р Пашницький Василь з Станіславова, учитель
    169. Постолюк Андрій з Сторонибаб
    170. д-р Папроцький Іван з Куткора, лікар
    171. Приставський з Безбруд
    172. Петликівський Іван з Вощанців к. Рудок, селянин
    173. Полуліх Теодор з Вощанців
    174. Помажак Теодор
    175. Посівнич Іван
    176. Рак Іван з Глинян
    177. Радович Дмитро з Комарна,студент
    178. Романів Роман з Золочівщини
    179. Рудий Володимир з Почап
    180. о. Ручаківський , парох з Угриня к. Чорткова
    181. Римарович з Добромиля,студент, (загинув у Добромилі)
    182. Рогальський Д. з Ясинськ
    183. Струк Євстахій ,директор медінституту у Львові
    184. Савка Іван студ. медицини у Львові
    185. Сторожук Лонгин з Білобожниці
    186. Свірський Іван зі Львова, інженер
    187. д-р Стефанович з Кам’янки Струмилової,адвокат
    188-191. Сало Марія та Корнило,Світин Євген,Сторожук Іван з Жовкви
    192. Стопницький Василь з Мацошина
    193. Сороківський Андрій з Комарна, швець
    194-195. Синиці Богдан та Володимир з Перемишлян
    196. Снилик Петро з Перемишлян,інспектор шкіл
    197. о. Сярок , парох з Незнанова
    198. Спишний ,грабар у Золочеві
    199-205. Струсевич Юліян,Сенденцький Семен,Сабат Юліян,Словіцькі Петро,Дмитро та Василь,Садовський Роман з Золочівщини
    206. Сподар Володимир з Розвадова,учитель
    207. Серба Роман з Почап
    208. Саварин Степан з Миколаєва к. Дн.,телефоніст
    209. Савка з Дорошева,селянин
    210. Сопотух Катерина з Оглядова к. Лопатина

                                               (далі буде)
        
     
  • 05:37 20.07.2009
    0 0

                                            (продовження)

    211. Стойка з Острова
    212. Скочиляс Андрій з Вощанців
    213. Преосв. Симон єпископ у Крем’янці
    214. Соляник Антін з Кропивника Нового
    215. Сачик Зиновій із Жовкви
    216-217. о. Турський і його син з Самбірщини
    218. о. Тис парох с.Пісок-Бірче к. Комарного
    219. Тисовський Іван з Війська к. Добромиля
    220. Тиктор Андрій з Красного
    221. Тимань Микола з Вощанців
    222. Фільварків Орест
    223. Фастяк Євстахій з Судової Вишні
    224. Федчишин Євген з Почап
    225. Фігура Петро з Новосілок
    226. Футь Семен з Лисинич
    227. Фабрика з Риботич к.Добромиля
    228. Фик Данило з Пісочної, кооператор
    229. о. Харина Володимир зі Львова
    230. Хміль Микола з Новосілок
    231. Хиляк Олександр з Жовкви
    232. Хомин Влодимир з Глинян
    233. Харчишин Іван з Роздолу,кооператор
    234. Хомин Степан з Лисинич
    235. Хожемпа Володимир

    236. Цепало Павло з Крехова
    237. Цельник Онуфрій з Новосілок
    238. Ціпик Анна із Сетихова
    239-240. Цвірінькало Яків та Ціцяла Ісидор з Лисинич
    241. Цуцуряк з Підбужа
    242. о. Чемеринський Ярослав зі Львова
    243. д-р Чайковський Богдан з Сокаля, адвокат (згинув у Львові)
    244. Чернюх Григорій з Жовкви
    245. Чучман Микола з Буська, кооператор
    246. Чучман Андрій з Новосілок
    247. Чапля з Нагуєвич
    248. Черкас Марія з Юськович к. Олеська
    249. Шухевич Юрій ,зі Львова,співак
    250-251. Шелюк Петро і Шандро Володимир із Золочівщини
    252. Шинаровський Осип з Лисинич
    253. Щур Роман ,службовець ф-ки "Еко" у Львові
    254. Юринець директор школи в Підбужі
    255. Юрчинська Н. з Чорткова
    256. Яримович Роман з Новосілок
    257. Ярема Марія з Лапшина

       Це тільки імена маленької частини закатованих і погиблих. Кількість закатованих у Станіславщині, напрклад, доходить до 10 тисяч осіб,а відомі імена тільки кількох жертв. В Крем’янці на Волині замордовано 1 500 українців,між ними 8 священників,з яких відоме тільки ім’я о. Дубицького Олексія і мученичою смертю погибшого єпископа Симона. У Луцьку, Рівному, Дубні загинуло також тисячі українців, і досі не знаємо ні одного прізвища погиблих.
       Щоб доповнювати списки,всі люди доброї волі повинні надсилати відомості до редакції часописів, а також до нашого Видавництва, щоб нові списки можна було вмістити у наступному річнику Календаря.


     
  • 07:24 20.07.2009
    0 0

                                               (продовження)

                  ТІ, ХТО ВИРВАВСЯ З ПЕКЛА НКВД

       Відомі імена тих щасливців,яким доля дозволила вийти живими з пазурів НКВД.Вони живі свідки страшного пекла, яке довелося пережити в’язням-українцям у большевицькій тюрмі-чрєзвичайці.
       З українців Львова побували в тюрмі і були випущені: д-р Іван Брик ,голова "Просвіти", д-р Степан Біляк ,б. посол,голова організації українців м. Львова; Володимир Дзісь ,редактор "Українських вістей",(сидів рік,вийшов цілком хворим); д-р Семен Шевчук ,адвокат у Львові, д-р Кость Левицький ,сеньор українських політично-громадських діячів,сидів у тюрмі від 25 вересня 1939 р. до травня 1941 р.,коли його випустили з тюрми в Москві і дозволиливернутися до Львова; подібної долі зазнав д-р Іван Німчук , редактор "Діла", що теж просидів у большевицькій тюрмі у Львові,а потім у Москві від вересня 1939 р. аж до травня 1941 р.; д-р Федір Мучій ,лікар в Олеську,просидів у Херсоні і був звільнений у квітні 1941 р.
       З тюрми в Бердичеві щасливо втекли у липні 1941 р. такі в’язні: Дмитро Клячківський, студент Теодозій Крупа, Столяр Олена, Винників Наталя, Боднар Анна, Комар Люба, Куц Люба, Химка Пеля, Горбаль Роман, Комар Володимир, Куницький Богдан, Шенчира Петро з Ожидова, Бучинський Юрко з Мишкович коло Тернополя, Коваль Юрко із Завадова, Антонишин із Завадова, Блавацький Михайло з Завадова, Химчак Михайло з Миколаєва н. Дн., Венц Іван з Коломийщини, Орленко Михайло з Рівненщини, Лиховид з Холмщини, Волошинова О. зі Львова, Думанський Петро , студент Слюзар Дмитро зі Львова, Гончарук Богдан .
       З поїзда, який віз в’язнів через Заліщики і який енкаведисти висадили в повітря, вискочили і врятувалися: студентка Пастівнич Марія ,родом з с. Лиса к. Підгаєць, Ярема Ірина, Копил Люба, Оля (прізвище невідоме) з Ішкова к. Бережан, Добровольська Ірина і Середа (ім’я невідоме) з Саранчуків.
       З тюрми на пл. Бернардинській у Львові щасливо втекли 29 червня 1941 р. Мандзюк Дмитро зі Львова, Полянський Павло з Брюхович, Стах Семен з Нового Знесіння, Шлях Таннер зі Львова, Каськів Дмитро зі Львова.
       Слід згадати, що зі Львова, як і з інших місцевостей, вивезли большевики багато українців. Між ними - д-ра Дмитра Левицького , Остапа Луцького, Вол. Целевича, д-ра Володимира Старосольського і ред. Вол. Кузьмовича.
       Дістали ми ще в останній хвилині дані від п. Омеляна Матли ,що, просидівши багато місяців у большевицьких тюрмах, перебував останні дні в тюрмі НКВД у Львові на вул. Лонцького і належить до тих, які чудом урятувалися від смерти в останній хвилині. Він подав нам , що разом з ним сиділи і напевно загинули: Гулей (студент університету), Скиба Василь , (селянин з Равщини), Сушко Андрій (швець з Білгорайщини), Корнеляк Левко (селянин зі Львівщини). Не знає напевно,що сталося з Кирилом Туркалом , який після масакри в келії залишився живим і втік з тюрми на подвір’я, але після того його не бачили.
       Урятувався разом з п. Матлою у понеділок 23 червня 1941 р. селянин з Жовківщини, який у ч.6 "Українських щоденних вістей" (Львів) подав опис свого рятунку, та, на жаль, його прізвище не відоме.
       З тюрми у Бригідках у Львові врятувалися між іншими Казанівський Богдан (Хведір Кулинович), Ковч (управитель готелю ), інженер Бачинський Марко , студентка Олена Матла і Баландюк .

       За народ: Календар на рік 1942 - Львів: Українське видавництво, 1942. С. 107 - 111, 189             
     
  • 09:09 21.07.2009
    0 0

                                            ¹ 117

        ПОСТАНОВА ІІІ НАДЗВИЧАЙНОГО ВЕЛИКОГО ЗБОРУ ОУН "ЗА ЩО БОРЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНЧА АРМІЯ (УПА)"
                                               Серпень 1943 р.

       Українська Повстанча Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самостійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного і соціального питання в цілому світі.
       УПА бореться проти імперіялістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СССР і проти німецької "нової Європи".
       УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистсько-націонал-соціялістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіялістів. Тому ми проти російського комуно-большевизму і проти німецького націонал-соціялізму.
       УПА проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіялістичні цілі, "визволяв", "брав під охорону", "під опіку" інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст - поневолення, насильство,грабунок. Тому УПА бореться проти російсько-большевицьких і німецьких загарбників, поки не очистить Україну від усіх "опікунів" і "визволителів", поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави (УССД - забу), в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно і культурно жити та розвиватися.
       УПА за повне визволення українського народу з-під московсько-большевицького ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без большевицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів.
       В українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолення країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату гноблення. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямовує на побудову нового державного порядку, справедливого соціяльного ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
       В лавах УПА борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів, за УССД, за національне і соціяльне визволення, за новий державний порядок та новий суспільний лад:
       1. За знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська народна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в українській державі допускатиметься індивідуальне та колективне користування землею, в залежності від волі селян.
       2. а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна - кооперативно-громадською.
       б) За участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.
       3. а) За загальний 8-годинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі, робітник отримуватиме за неї окрему зарплату.
       б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибуткових підприємствах. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріяльних і духовних потреб цілої його сім’ї. При річних підсумках господарського стану підприємств кожний робітник одержуватиме: у господарсько-кооперативних підприємствах дивіденд, а в національно-державних - премію.
       в) За вільну працю, вільний вибір місця праці.
       г) За свободу профспілок. За знищення стахановщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.
       4. За вільне ремесло, за добровільне об’єднування ремісників у артілі, за право ремісника вийти з артілі та індивідуально виконувати працю і вільно розпоряджатися своїм заробітком.
       5. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари.
       6. За повну рівноправність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на фізично легшу працю, щоб кожна жінка не шукала заробітку в шахтах, руднях та інших важких промислах і внаслідку цього не руйнувала свого здоров’я. За державну охорону материнства. Батько сім’ї одержуватиме, крім плати за свою працю, додаткову платню на утримання жінки і неповнолітніх дітей. Лише в таких умовинах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почесний і відповідальний обов’язок матері і виховательки молодого покоління.
       7. а) За обов’язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо.
       б) За поширення вищого і фахового шкільництва, за невпинний ріст висококваліфікованих кадрів фахівців на всіх ділянках життя.
       в) За вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів. За забезпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями та навчальними приладдями.
       г) За всебічний гармонійний розвиток молодого покоління - моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства.
       8. За пошану до праці інтелігенції. За створення таких иатеріяльних основ праці, щоб інтелігент, будучи цілком спокійним про завтрашній день та про долю сім’ї, міг віддатися культурно-творчій праці: мав потрібні умовини до праці над собою, постійно збагачував свої знання та підвищував свій розумово-культурний рівень.
       9. а) За повне забезпечення всіх працюючих на старість та на випадок хвороби чи каліцтва.
       б) За широке запровадження охорони народного здоров’я, за поширення сітки лікарень, санаторіїв, курортів та будинків відпочинку. За збільшення лікарських кадрів. За право працюючих на безплатне користування всіма закладами охорони здоров’я.
       в) За державну опіку над дітьми і молоддю, за поширення сітки дитячих ясел та садків, санаторіїв, таборів відпочинку, за охоплення всієї дітвори та молоді державними закладами опіки та виховання.
       10. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду. Проти офіційного насаджування суспільності світоглядних доктрин і догм.
       б) За вільне визнавання і виконування культів, які не суперечать громадській моралі.
       в) За відокремлення церковних організацій від держави.
       г) За культурні взаємини з іншими народами, за право виїзду громадян за кордон для навчання, лікування та пізнання життя і культурних надбань інших народів.
       11. За повне право національних меншостей плекати свою власну по формі і змісту національну культуру.
       12. За рівність усіх громадян України, незалежно від їх національности, в державних та громадських правах і обов’язках, за рівне право на заробіток і відпочинок.
       13. За вільну українську по формі і змісту культуру, за героїчну духовність, високу мораль, за громадську солідарність, дружбу та дисципліну.

       Серпень 1943 р.             Українська Повстанча Армія
                                        (ЛистівкаУПА)

       Мірчук Петро.Українська Повстанська Армія 1942-1952. Мюнхен, 1953.С.269-272.
       
       
     
  • 09:14 22.07.2009
    0 0

                                              ¹ 119

       СПИСОК РЕПРЕСОВАНИХ І ДЕПОРТОВАНИХ ІЗ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ У 1941 р, У КРАСНОЯРСЬКИЙ КРАЙ *

                         (* Перебували на дільниці Тюбіль Даурського р-ну)

                                              13 грудня 1943 р.

    1. Киндер Павел М.      1905г. рожд. с. Шкробы,
    2. Киндер Ярина        1906        р. Седлищанский, обл.Волынская
    3. Киндер Галина        1933          украинцы,1 чел. рабочий,
    4. Киндер Алексей       1935           6 чел. нерабочих
    5. Киндер Федося        1936
    6. Киндер Зина          1938
    7. Киндер Евгения       1940
    _____________________________________________________________________

    8. Киндер Ярина        1919          1 чел. рабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Процив Мария          1897          с. Суботив,р.Галичский,обл.
    2. Процив Стефания       1923           Станиславская, украинцы,
    3. Процив Иван           1926          3 чел. рабочих, 2 чел.
    4. Процив Ольга          1931          нерабочих
    5. Процив Михаил        1936
    _____________________________________________________________________
    1. Цымбалистый Владим.   1922          с. Бовшив,
    2. Цымбалиста Цеся       1927          р. Большевцивский, обл.Стани-
    3. Цымбалистый Юлиан     1935          славская, 2 чел. рабочих,     
                                           1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Городин Ульяна        1905          с. Блодныки,р. Галичский,
    2. Городин Андрей        1924          обл.Станиславская, 2 чел.
    3. Городин Надежда       1933          рабочих,1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Сачко Агафия          1925          с. Ныци, р.Седлищанский,
    2. Сачко Ксения          1920          обл. Волынская, 4 чел.
    3. Сачко Яковей          1921          рабочих
    4. Сачко Нина            1923    
    ___________________________________________________________________ 1. Сенькив Евдокия       1886          с. Суботив, р. Галичский,
    2. Сенькив Анна          1927          обл. Станиславская, 1 чел.
    3. Сенькив Федор        1929          2 чел. нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Восвитка Николай      1868          с. Залучи, р. Снятинский,
    2. Восвитка Мария        1872          обл. Станиславская, 1 чел.
    3. Восвитка Парасковия   1915          рабочий, 2 чел. нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Ядчук Мария           1912          с. Ягодно, р. Вербенский,
    2. Ядчук Григорий        1930          обл. Волынская,1 чел.рабочий
    3. Ядчук Ева             1938          2 чел. нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Римар Мария           1910          с. Ныци,р.Седлищанский,
    2. Римар Петро           1930          обл. Волынская, 2 чел. рабо-
    3. Римар Галина          1936          чих, 1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Борис Татьяна        1886          с.Серки Середни,р. Большев-
    2. Борис Анна                          цивский, обл.Станиславская,
                                           2 чел. рабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Пшик Василина          1914          с.Юркивка, р. Тисменецкий,
    2. Пшик Татьяна           1932          обл.Станиславская,1 чел.
    3. Пшик Василь            1935          рабочий,2 чел. нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Тутка Парасковия       1914          с.Перливци,р.Галичский,
    2. Тутка Марина           1934          обл.Станиславская,3 чел.
    3. Тутка Тарас            1940          нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Жураковский Карло      1882          г.Коломыя,обл.Станиславская,
    2. Жураковская Анна       1886          2 чел. нерабочих,
    3. Жураковский Антоний    1926          1 чел. рабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Морозюк Емельян        !880          с.Задыбы, р. Турийский,
    2. Морозюк Мария          1886          обл. Волынская,1 чел. рабочий
    3. Морозюк Надежда        1924          2 чел. нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1.Заяц Евдокия            1915          с. Замосте, р.Вербенский,
    2.Заяц Василь             1933          обл. Волынская,1 чел. рабочий
                                            1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
                                             (далы буде)           

     
  • 08:12 23.07.2009
    0 0

                                               (продовження)

    1. Музыка Мария , 1888, с.Коростовичи, р. Бурштынский, обл.   Станиславская, 1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Мартынец Анна , 1889,    г.Богородчаны,обл. Станиславская,
    2. Мартынец Владимир ,1918, 3 чел. рабочих,1 чел. нерабочий
    3. Мартынец Мария,1920
    4. Мартынец Геннадий ,1926
    _____________________________________________________________________
    1. Бойчук Парасковия ,1920,
    2. Бойчук Василий ,1939
    _____________________________________________________________________
    1. Нипюк Тимофей ,1880,      с. Красноставци,          
    2. Нипюк Агафия ,1888,       р. Снятинский,обл.Станиславская
    3. Нипюк Евдокия,1920,       3 чел. рабочих,
    4. Нипюк Маруся ,1940,       1 чел. нерабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Пархуч Ксения Д. ,1885,   с.Лучинци,р. Рогатинский,
    2. Пархуч Николай,1914,      обл. Станиславская,
    3. Пархуч Евдокия ,1920,     1 чел. рабрчмй,3 чел.
    4. Пархуч Стефан ,1943       нерабочие
    _____________________________________________________________________
    1. Галенко М. ,1910,        с. Юркивка,          
    2. Галенко Галина ,1933,     р. Тисьменицкий,обл.Станислав.,
    3. Галенко Мирон ,1940       1 чел. рабочий,2 нерабочих
    _____________________________________________________________________
    1. Мельничук Анна ,1880,     с. Крылос,р. Галичский,
    2. Мельничук Евгения ,1920, обл.Станислав.,1 чел. раб.,1
    ______________________________________нераб._________________________
    1. Станецкая Марта ,1921,    с.Крылос,р. Галич.,обл.Станисл.
    2. Станецкая Надя ,1941,     1 чел. рабоч.,1 нерабоч.
    _____________________________________________________________________
    1. Зварич Анна ,1919,        с. Петрылив, Тлумач,,обл.Стан.,
    2. Зварич Тарас ,1938        1 рабоч., 1 нераб.
    _____________________________________________________________________
    1. Савук Татьяна ,1883,      с.Пукисивци,р.Галич.,
    2. Савчук Текля ,1924,       обл. Станис.,3 чел. раб.,
    3. Савчук Михаил ,1926,      1 чел. нераб.
    4. Савчук София ,1927,
    _____________________________________________________________________
    1. Шеремета ,1889,           с.Серки Середни,р.Большевцивский,обл.Станис.,1 чел. рабочий
    _____________________________________________________________________
    1. Фокшей Калина ,1873,      с. Москаливка,р.Косовский,обл. Станисл.,1 чел. нерабоч.
    _____________________________________________________________________
    1. Козак Варвара ,           с.Блюдинки,р.Галич.,обл.Стани-
    2. Козак Стефания            сл.,1 рабоч.,1 нераб.
    _____________________________________________________________________
    1. Фокшей Василий М. ,1889, с.Москаливка,р.Косовский,
    2. Фокшей Мария ,1890,       обл. Станисл.,5 чел. рабочих,
    3. Фокшей Евгений ,1923,     2 чел. нерабочих
    4. Фокшей Роман ,1925,
    5. Фокшей Мария ,1929,
    6. Фокшей Мариян ,1933,
    7. Фокшей Катря ,1924
    _____________________________________________________________________
    1. Лавдыр Петро О.,1919,     село *
    2. Лавдыр Клавдия,1925,      р.Дарахивский,обл.Тернополь.,2 чел. рабочих

       Печатка,13 грудня 1943 р.        Підпис: Старший участка
                                                         Ардашов**

       * Написано нерозбірливо,ймовірно,с.Вербка Теребовлянського р.,Тернопільської обл.
       ** Родом із Забайкалля. У 20-х був вивезений на поселення в Красноярський край.

                                              (далі Буде)       
     
  • 08:32 24.07.2009
    0 0

                                               (продовження)

       Наведений список зберіг Володимир Дмитрович Мартинець, житель м. Богородчан на Івано-Франківщині. Цей коментар складено на основі розповідей його близьких та земляків.
       Сім’ю Мартинців забрали о 3-ій годині вночі 22 травня 1941 р. Тоді ж з Богородчан вивезено ще родини Петрашів (3 особи), Підлуцьких (2 особи), Кельнерів (3 особи), а також Федину. Ці сім’ї пізніше, по прибуттю в Красноярський край, потрапили у різні місця.
       Ешелон, що відправлявся зі Станіслава, складався приблизно з 40 -50 вагонів. У них були люди з Саджави, Хмелівки, Глибівки, Старих Богородчан, Ляхівців, Скобичівки та інших сіл. Подібні ешелони йшли зі Львова, Тернополя, Волині, навіть з Молдавії та Латвії. Трапився в дорозі поїзд із карними злочинцями.
       Депортовані українці після прибуття в Даурський район жили у бараках, що самі збудували в грудні 1941 року. Рік перебивалися гуртом у загальних бараках, пізніше стали розселятися родинами.
       На дільниці було чимало поляків, вивезених з Західної України. Формуючи армію,генерал Сікорський подбав про реабілітацію польських громадян. У цій справі багато зробила Ванда Василевська. Українці теж користали з цієї акції, отримуючи продукти, які виділив уряд Англії для громадян, підданих Польщі.
       У списку подано прізвища не всіх, хто жив на дільниці Тюбіль, а тільки тих, хто з різних причин не виїхав до Англії для формування польської армії за викликом генерала Сікорського.
       У той час у Красноярському краю панував тиф. В сім’ї Мартинців тифом захворіли Геннадій і його батько Дмитро Михайлович, який помер 21 травня 1942 р.
       Згодом переселенці довідалися, що добровольців польської армії кидають у прорив на найтяжчих ділянках радянсько-німецького фронту, тому мало хто з українців, які пішли воювати,залишився живим. Одужуючи після хвороби, молоді поселенці, в тому числі і брати Мартинці,просились на фронт вже не як поляки, а як українці. Про це написали у відповідних заявах. Вони хотіли визволяти від ворога Україну.
       На фронт брати Мартинці пішли разом, але,незважаючи на письмові просьби залишити разом, їх роз’єднали. Геннадій воював на 1-му Білоруському, брав Будапешт, а Володимир гвардієць-кулеметник,командир кулеметної обслуги, на території Угорщини був важео поранений. Відзначений урядовими нагородами. Був інвалідом війни. Хоч за совєтськими законами мав право на пільги, але терпів наругу і свавілля. Прискорило його кончину друге вимушене переселення вже у Богородчанах у квітні 1984 р. За рішенням влади було знесено власний будинок Мартинців, сім’ю, поки зводили новий дім, помістили на пересильному пункті. Знищено було родинний осідок з чудовим фруктовим садом, саджанці для якого у важкі повоєнні роки привозив сам Мартинець аж із Молдавії. Сваволя місцевої партократії стала тяжким ударом по здоров’ю інваліда: інсульт, інфаркт і фатальний кінець.

                                             * * *

       Доповненням до наведеного документу є розповідь репресованої Клебан Галини Михайлівни . Вона засвідчила, що за вбивство, очевидно, нашими повстанцями Марчука Миколи Васильовича (в 1948 р.), секретаря райкому комсомолу, який активно проводив колективізацію на Богородчанщині, застосовуючи фізичні тортури, з Богородчан та околиць вивезено 35 родин.Їх забрали 23 вересня 1949 р. спочатку в Коломию, а потім відправили в Сибір. Везли у товарних вагонах по28 осіб у кожному. З самих Богородчан вивезено сім’ї:
    1. Клебана Ярослава (3 особи), опинилися в Читі
    2. Білічака Михайла (5 осіб)
    3. Луцика Михайла    (4 особи)
    4. Пташника Миколи (3 особи)
    5. Федини Антона     (2 особи)
    6. Круцина Йосипа    (2 особи)
    7. Костюка Дмитра    (3 особи)
    8. Галавая Петра     (3 особи)
    9. Яблончука Івана (4 особи)
    10. Пташника Володимира (3 особи)
    11. Латишевську Юстину (1 особа)
    12 Гаврила Мирослава (2 особи)
       
       Архів інституту українознавства АН України
       
       
        
     
  • 06:19 25.07.2009
    0 0

                                              ¹ 120

        СПИСОК ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІЄПАРХІЇ, АРЕШТОВАНИХ І ВИВЕЗЕНИХ В 1939 - 1941 рр., ВБИТИХ І ЗАМОРДОВАНИХ ПІД ЧАС ВІЙНИ, СКЛАДЕНИЙ МИТРОПОЛИЧИМ ОРДИНАРІАТОМ
                
                                             1 січня 1944 р.

       Арештовані і вивезені в 1939 - 1941 рр. большевиками і про них немає відоиостей:

    о. Бабій Володимир, п.* Пустомити, д.** Щирець,1988, 1913***.
    о. Бандера Андрій , п. Тростянець, д. Долина, 1882, 1906.
    о. Берест Роман (Маріян) 4*,п. Полоничі, д. Перемишляни,1897, 1920.
    о. Вучинський Йосиф , п. Петриків, д. Тернопіль, 1891, 1917.
    о. Грицай Йосиф , п. Чернихів, д. Тернопіль, 1883, 1903.
    о. Горчинський Ростислав (Іван) , п. Кореличі, д. Перемишляни,1903, 1936.
    о. Ждан Іван , Львів, церква Успеня Пресвятої Богородиці, 1900, 1936.
    о. Іванчук Микола , п. Іванчаки, д. Збараж, 1881, 1905.
    о. Кашуба Маріян, п. Дубівці, д. Збараж, 1909, 1933.
    о. Книш Стефан , п. Нивиці, д. Лопатин, 1892, 1927.
    о. Ковалюк Тимотей , Львів, Скнилів, 1880, 1911 кв. 5*.
    о. Коверко Максиміліян , п. Бродки, д. Щирець,1889, 1917 Пр. мк.6*.
    о. Кордуба Петро , п. Містки, д. Щирець,1870, 1898 кв. Пр. МК.
    о. Косович Микола , п. Бишки, д. Поморяни, 1901,1927.
    о. Леміщук Йосиф , п. Бубнище, д. Болехів,1912, 1942?
    о. Матвієйко Василь , п. Гумниська, д. Буськ, 1883, 1906 кв.
    о. Осадца Аполінарій , п. Литвинів, д. Підгайці,1891, 1914.
    о. Пастух Петро ,п. Куропатники, д. Бережани, 1908, 1936.
    о. Прийма Мирон , Львів, Левандівка, 1900, 1928.
    о. Прокопчук Іван , п. Вербівчик, д. Залізці, 1895, 1920.
    о. Татаринський Іван , п.Гаї Дитковецькі, д. Броди, 1890, 1927.
    о. Фраміга Маріян , п. Стрептів, д. Милятин, 1909, 1937.
    о. Харина Володимир , Львів,Знесіння Старе, 1906, 1930.
    о. Цебровський Віктор , п. Кути, д. Олесько, 1904, 1934.
    о. Чаниш Теодор , п. Бринці Церковні, д. Бібрка,1897, 1926.
    о. Чемеринський Ярослав (Антін), Львів,церква Святих Апостолів Петра і Павла, 1904, 1928.
    о. Яворський Йосиф , п. Ляшків, д. Лопатин, 1880, 1909.       

    *   Парафія
    ** Деканат
    *** Рік народження і рік висвячення на священника
    4* Подвійне ім’я
    5* Право ношення крилошанських відзнак
    6*Почесний Радник Митрополичого Ординаріату

           
       СВЯЩЕННИКИ, ВБИТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ*

    о. Божейко Роман , парох Надітич, д. Миколаїв.
    о. Боднар Олексій , парох Борщева, д. Перемишляни.
    о. Дурдело Омелян , парох Ляцьке Велике, д. Золочів.
    о. доктор Іщак Андрій , парох Сихова, д. Львів.
    о. доктор Конрад Микола ,парох Страдча, д. Янів.
    о. доктор Сярок Станислав ,парох Незнанова, д. Камінка Струмилова.
    о. Федюк Януарій , єромонах Студицького Уставу, завідатель Кропивної, д. Золочів.

                                        ЗАМОРДОВАНІ СВЯЩЕННИКИ

    о. Васильків Ярослав , п. Чернихів, д. Тернопіль, народився в 1912,+8 листопада 1939-43(7).
    о. Любович Іван , п. Урлів, д. Зборів, народився 1906,+29 квітня 1943.

       Спис греко-католицького духовенства Львівської архієпархії (Стан на 1 січня 1944 р.). Накладом греко-католицького Митрополичого Ординаріату. Львів, 1944. С. 15-16, 18, 20-41.          
                  

                                            

       
     
  • 09:41 26.07.2009
    0 0

                                              ¹ 124

    ІНФОРМАЦІЯ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВІЙСЬККОМАТУ НАЧАЛЬНИКУ ШТАБУ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОКРУГУ,
    СЕКРЕТАРЮ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У,
    ГОЛОВІ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ,
    НАЧАЛЬНИКУ ОБЛУПРАВЛІННЯ НКДБ ПО ДРОГОБИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
    ПРО ВІДМОВУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ СЛУЖИТИ В ЛАВАХ
                        ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ.

                                                      1944 р.

                                      
       Об итогах мобилизации военнообязанных с 1926 по 1928 г. рождения по районах Дрогобычской области за период с 13 по 31 августа 1944 года.
       1. По плану намечено мобилизацию военнообязаных закончить в 24 районах области 31 августа 44 года, было принято на списочный учет всего призывных возрастов 59 196 человек, включая и Сколевский район, который к 29 августа подготовил ресурсы и приступил к призыву с 2 сентября 1944 года.
       Из числа взятых на списочный учет 59 196 человек по состоянию на 31 августа с.г. было вызвано в РВК для прохождения призыва 57 339 человек, явилось 48 521 чел., или 84%, а по отношению к числу взятых на списочный учет 82%, неявка составляет 10 675 чел., или 18%.
       Таким образом намеченный план мобилизации к установленому сроку оказаля полностью не выполненым. Если по 14 районам отмобилизование закончено в среднем на 97%, а Бориславский и Медиковский на 100%, то в районах : Добромыльский, Дублянский, Меденицкий, Николаевский, Самборский и Судово-Вышнянский - процент отмобилизования составляет 76%, или неявка военнообязаных в абсолютных цифрах 4 132 чел., а в 4-х районах: Комарновский, Ново-Стрелисский, Рудковский и Ходоровский не явилось 4 245 чел., или на 10-ть районов неявка выражается в 8 377 чел. Из числа неявившихся 10 675 чел. по всем районам области.
       В вышеперечисленных районах при проведении разъяснительной работы среди населения, и проведения вслед за этим призыва - райвоенкоматы встречали сопротивление, т.е. отказ от явки в райвоенкоматы и уход военнообязаных в леса или в ряде районов вооруженное сопротивление, и в отдельных случаях - нападение на работников, проводящих мобилизацию.
       Немцы и националистические группы (УПА) своей контрреволюционной работой сумели оказать и оказывают еще влияние на часть населения в этих районах различными формами, вплоть до угрозы и уничтожения семей, хозяйств, если кто пойдет в Красную Армию. Это и послужило причиной неявки военнообязанных и ухода в бандеровские банды.
       Особенно неблагополучные, пораженные бендеровским влиянием это районы: Комарновский, Ново-Стрелисский, Ходоровский,Рудковский, и Судово-Вишнянский, где население еще слабо поддается нашей агитации, и явка на призыв военнообязанных составляет все еще низкий процент.

                                               (далі буде)
                                             
     
  • 22:27 26.07.2009
    0 0

                                               (продовження)

       Несколько меньше поражены влиянием УПА Добромыльский, Меденицкий, Николаевский, Самборский и Дублянский районы.
       Так: по Ходоровскому району подлежало призыву - 2 709 чел., явилось 1 481 чел. или 55%, неявка относится за счет сельсоветов: а) Новосильцы - из 102 явилось 2 чел. б)Черемхив - не явились все 42 чел. во главе с председателем совета, в) Ляшки-Долишни - не явились все 83 человека,г) Молодинче - 75 человека во главе с председателем сельсовета, д) Поджановцы - из 96 не явилось 86 чел., е) Березовцы - из 231 не явилось 130 чел., ж) Руда - из 99 не явилось 75 чел., и з) Буковина - из 195 не явилось138 чел. В этих сельсоветах были предварительно проведены собрания с докладами о текущем моменте, после чего объявили каждому под расписку о явке на призыв, однако должных результатов не дало. Военнообязанные ушли в леса, как только объявили о призыве, в то же время отдельные группы УПА активизировали свои действия.
       а) с 12 на 13 августа 44 года около села Черемхив было убито 6 бойцов и 1 офицер 1 гвардейской армии, б) 14 августа 44 г. военнообязанных, шедших из села Бортники в РВК, обстреляла и разогнала группа бандеровцев,в) в селе Черемхив все военнообязанные во главе с председателем сельсовета ушли в лес, убив бойца, посланного из РВК, г) 17 августа 44 года в селе Тушаковцы вечером было проведено собрание и объявлено о мобилизации на другой день, а утром бандеровцами были развешаны в деревне портреты Гитлера и Петлюры и расклеены листовки, д) 20. 8.44 года в 12 часов в районе села Вербица 16 бойцов и 4 офицера РВК были окружены бандеровцами - 70 человек, в стычке 8 бандеровцев убито, потерь с нашей стороны не было.
       В селе Ляшки были обстреляны 6 работников НКВД, двое ранено, от призыва там все отказались. 27 августа 44 года село было окружено и изъято 36 человек, а 96 чел. ушли в лес.
       Ново-Стрелисский район - в этом районе население в деревнях не проживает, все ушли в лес, до сих пор РВК не может взять военнообязанных на списочный учет, всего принято только 184 человека, а по данным там около 2 000 человек.
       По донесениям РВК в лесах района имеется банда, численностью до 1 000 чел., ( все населення совіти зараховували до "банди".Чомусь вони думали,що після їхніх звірств "население" з радістю буде разом з ними воювати проти фашизму за їхню "пабеду" - забу где есть и немцы, вооруженные легким оружием, имеются множительные аппараты, расклеиваются листовки, призывающие на борьбу отив Советской власти за "самостийную Украину".
       Комарновский район - учтено военнообязанных 2 422 чел., явилось на призыв 856 чел. или 35%, несиотря на проводимую разъяснительную работу по селам представителями власти. Как только приступили к призыву, люди скрываются, при проведении массовой работы в селе Татариново группа офицеров и бойцов была обстреляна бандеровцами, убито 2 бойца 1 гвардейской армии.(Тут вилазить брехливість наших сьогоднішніх тверджень,що військо не воювало проти українців, а тільки НКВД. - забу).Оперирующая в районе банда, численностью до 1 000 чел., увела в леса под разными угрозами военнообязанных. Следует отметить об отсутсвии какой-либо помощи РВК со стороны РКП(б) в мобилизацйии.
       Рудковский район - мобилизация протекала явно неудовлетворительно и составляет всего 59%. Район поражен бандеровским течением. С момента проведения мобилизации активизировались вооруженные группы бандеровцев, участились случаи нападений: 27 августа 44 года в селе Чайковичи во время проведения облавы было оказано вооруженное сопротивление, ранено 2 наших бойца, из этого села не явилось 280 чел. Мелкие группы наших работников не могут пройти в села - обязательно обстреливаются. 29 августа 44 года из проходившей войсковой части убиты 1 офицер и 5 бойцов.
       Остановившаяся войсковая часть в Рудках проводит решительную проческу болот, лесов, полей; это дало свои результаты - сопротивление села Чайковичи сломлено, военнообязанние являются сами в РВК на призыв, из села Новоселки явились все военнообязанные, из села Остров явилось 60 чел. после того,как было убито 8 бандеровцев. Есть основания, что район к 3 сентября отмобилизуется полностью.
       Примерно такое же положение в отдельных сельсоветах Добромильского, Меденицкого, Николаевского, Самборского и Судово-Вишнянского районов.
       В борьбе против вооруженных бандеровских банд мобилизованы силы внутренних ресурсов каждого района, однако имея слабое вооружение в указанных районах - эффекта большого не дает. Войсковые части оказывают помощь,но ввиду их малого нахождения в одном пункте использовать не всегда представляется возможным на более длительное время по прочесыванию лесов, камышей и деревень.
       Первого сентября с.Г. начальником облуправления НКВД в Комарновский, Рудковский районы направлен отряд в 100 человек, и мной направлено из пульбатальона 25 чел., по борьбе с бандеровскими бандами. В куст Ходоров, Ново-Стрелисский и Николаевский районы - 200 чел. и мною напрвлены до 50 чел. пулеметчиков.
       Однако считаю, чтобы одновременно охватить и другие районы, необходимо иметь до 200 штыков. Кроме этого затруднено сопровождение команд из РВК на Областной пересыльный пункт при отсутсвии вооруженной силы.
       Поэтому прошу о направлении в мое распоряжение до 200 штыков.
       Вывод: Благодаря проведению разъяснительной рабоы среди населения - со стороны партийных, советских и армейских организаций и настойчивой работы большинства офицеров РБК; в отмобилизовании ресурсов, а также оказании помощи на местах войсковыми частями, полное отмобилизование будет закончено к 10 сентября 1944 года, а имеющийся наряд для 1 Украинского фронта будет выполнен к 5-му сентября 1944 года.

                     Дрогобычский Облвоенком подполковник
                                     Карлычев

                     Начальник 1 части ОВК майор адм.службы
                                     Мирутенко

       Державний архів Львівської області. Ф. Р-2022, оп. 2, спр. 7, арк. 3-5.
       
     
  • 00:53 27.07.2009
    0 0

                                             ¹ 125

       ІНФОРМАЦІЯ ЗАСТУПНИКА НАРОДНОГО КОМІСАРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ РАДНАРКОМУ СРСР ПРО ПРИМУСОВЕ ВИСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ

                                                 9 січня 1945 р.
                                                 Совершенно секретно

                                            СНК СССР

                                               товарищу Косыгину А.Н.

       На Ваш ¹ 34-5 от 31 декабря 1944 года

       Пересыляемые с Украины 30 тысяч человек спецпереселенцев согласно постановления ГОКО (Госком обороны - забу) ¹ 684 от 29 октября 1944 года завозятся в Коми АССР,Архангельскую, Молотовскую, и Кировскую области для трудового устройства в предприятиях Наркомлеса СССР.
       В связи с тем, что других спецпереселений не предвидется, а свободных контингентов спецпереселенцев нет, выделить на подсобные работы промысла Наркомлеса СССР 3 550 семей спецпереселенцев НКВД СССР возможности не имеет.(Тут чітко видно, що організація злочину проти українського народу планувалась керівництвом держави СССР, а не НКВД, на яке комуністи списували свої власні гріхи. - забу)

       Зам. народного комиссара внутренних дел
       Союза ССР                                 Чернышов

       ЦГАОР СССР Ф. 9479, оп. 1. спр. 153, арк. 11.
     
  • 07:19 28.07.2009
    0 0

                                              ¹ 126

       ІЗ СТЕНОГРАМИ НАРАДИ СЕКРЕТАРІВ РАЙКОМІВ КП(б)У, НАЧАЛЬНИКІВ НКВД І НКВС ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО ПОСИЛЕННЯ КАРАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

                                                    10 січня 1945 р.

                                                    Цілком таємно

            СТЕНОГРАМА НАРАДИ СЕКРЕТАРІВ РАЙКОМІВ, НАЧАЛЬНИКІВ НКВД І НКВС ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД 10 січня 1945 року

                                    Головує тов. Грушевський

       Появу в президії Микити Сергійовича Хрущова зустрічають бурхливими довготривалими аплодисментами.
        Тов. Грушецький. Є пропозиція розпочати роботу нашої наради. Питання на нараді "Про стан масової роботи серед населення і стан боротьби з українсько-німецькими націоналістами".
       Порядок такий: вислухати інформацію з місць. Доповідають секретарі райкомів, начальники НКВС і НКДБ. Працюватимемо до 4-х годин, з 4 до 6-ти перерва на обід і далі поки не закінчимо.
       Відповідно до прийнятого порядку дня слово має секретар Городоцького райкому партії тов. Шпітяк.
        Тов. Шпітяк. Коли розповісти про боротьбу з ворогом, то у нас убито бандерівців 140 чол., арештовано 81, виявлено тих, які ререховувались 540, ухилявшихся від мобілізації 602 чол. Це наслідки нашої агітаційної роботи і збройної боротьби з ворогами народу.
       Поряд з цим, ми провели ряд виселень бандитських родин. Ми виселили 300 господарств бандитських родичів. Але треба сказати, що ті господарства ми повернули, тому що самі бандити з’явилися, коли їх родини виселяли.
       З 1 грудня до 10 січня убито бандитів, без тих, що бачив М.С.Хрущов і Ви, 60 чоловік, затримано бандитів 97 і ряд інш.
       Крім того, уклоняючхся від мобілізації ряд осіб виявилося, але у нас з’явилося добровільно після звернення 58 чоловік. Є такі характерні приклади: три брати з’являються. Раніш з’явилось два брата і кажуть: "Робіть з нами, що хочете, нам уже надоїло бути у лісі". Ми їх відпустили, щоб вони привели 3-го брата.
       Привели третього брата. Це один факт, коли вся ролина з’явилась, і був такий факт, коли прийшлось всю родину знищити в порядку засади.
       Ті, що попали помилково, обманом до банд, вони легко повертаються звідтіль, а ті, які вирішили безповоротно боротися, з тими ми ведемо озброєну боротьбу. За цей час убито 237 бандитів, арештовано 116, легалізовано 698 чол., це ті, які укривались від мобілізації.
       Треба сказати так, як воно є. Коли ми наступаємо, тоді бандити менше проводять свою роботу, тому що, крім слов, ми наступаємо і зброєю і не даємо їм змоги провадити свою роботу. Якщо мовчимо ми, то наступають тоді бандити. У нас з початку грудня було негарне явище - було взірвано два спиртових заводи. Операцйія, Микита Сергійович, до цього часу ще не закінчена. Ми знайшли вже склади з спиртом і з іншим і групу, яка зай

                                                    
     
  • 08:39 28.07.2009
    0 0
    малась підривом заводів.
        Тов. Грушецький. Скажіть, який соціальний склад керівників банд?
        Відповідь: В більшості - це зажиточні господарства, які мають по 7-10 га землі.Є частина інтелігенції - учителі, адвокати та ін. Я балакав з одним затриманим, у якого завербували жінку в бандити, він показав так: у всьому винний піп, який проводить роботу там і який завербував його жінку і вербує іншх людей. Він каже: поки цей піп не буде затриманий, він буде провадити цю роботу по нашому кущу.
       Треба відмітити такий факт, що спочатку місцеве населення дуже допомагало нам, приходили і розказували все, а за останній час люди не ідуть, чому це так? При розмові з деякими людьми, вони заявили так, якби нас не визивали свідками і на очну ставку, ми б розказали багато чого. Вони кажуть - ви працюєте, а бандити теж не сидять - працюють, ми тільки прийдемо в село, або з другої якоїсь організації, вони питають: де ви були? що ви там робили? Ми боїмось, що нас заб’ють. У нас є такий Постак, якого три рази викликали на очну ставку і три рази на нього нападали бандити, Екатерина Гук, Шостак Ксенія, яких теж викликали на очну ставку, теж забиті.Це говорить за те, що коли людей викликають на очну ставку, вони бояться, тому що бандити їх знищують, а це має вплив на те, що люди не так охоче йдуть до нас.
       В с. Тучапи - це одне з бандитських сіл, арештовано бандита зі зброєю в руках. Він чотири місяці находиться під арештом і від нас вимагає, щоб ми прислали 3-4 чол., які б підтвердили це. Хто ж піде з чесних людей, вони ж бояться, щоб їх не забили.
       Я вважаю, що треба якось інакше це робити. Я не спеціаліст по цій справі, але тих людей, які допомагають нам виявляти наших ворогів, треба якось краще оберігати, і тоді вони будуть нам допомагати в цій роботі.
       Як працює винищувальний отряд? Отряд нараховує 100 чол. Є також групи сприяння, в яких нараховується 300 чол. Отряд і групи озброєні проведено 12 засад, 5 прочісувань лісу і одну облаву в населеному пункті. Наслідком цієї роботи - вони забили 14 бандитів,піймали 18 чол. дезертирів Червоної армії, які вже тепер забрані до лав Червоної Армії, спіймали відхиляючихся від мобілізації - 48 чол. і без документів спіймали 85 чол. Я сказав би, що істребітельний отряд непогано працює. Особливо виділяється Порецький Петро, Порецький Павло і інші.
       Я хотів би зупинитися на тій операції, яка ще не закінчена. Наші органи безумовно вірно нащупали гніздо цієї банди. Але треба сказати, що бандити теж готуються до боротьби з нами. Вони мають кулемети, зброю. Я хочу сказати те, що коли і вести операції проти бандитів, то треба їх вести добрими силами, щоб після операції бандитів не залишалось, а то буває, що операцію провели, наче все нічого, ми відійшли, а вони знов вийшли на світ.
       Тобто більш фундаментально треба вести операцію і доводити до кінця,розгромлювать ворогів народу до жодного.
       Як працюють наші органи. Органи НКВД, міліції, ними райком партії задоволений. А щодо органів НКГБ, то райком незадоволений і тільки в останній час, коли цей керівник прочув, що райком поганої думки за нього, то цей керівник почав працювати, а то займались п’янками та поїздками на машинах і т.д.

                                                   (далі буде)
     

«Розкрилася земля і показалося пекло» (Злочин Москви у Вінниці)

Наші Друзі: Новини Львова