Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 08 квітня 2020 року

День з чистого аркуша

  • 09:53 26.08.2005
    0 0
    Дивлюсь на Віктора Андрійовича, згадую Михайла Сергійовича, Леоніда Макаровича, Леоніда Даниловича...

    ...

    Бути президентом – особливо в нашій країні, особливо зараз – це означає бути і лідером нації, і головнокомандувачем, і менеджером, і пастирем, і сам-собі-піарником. І, між іншим, батьком – у прямому, зокрема, смислі цього слова.

    Робити тисячу справ водночас – неможливо, не будучи Цезарем. Але, згідно з суспільними очікуваннями, Ющенкові доведеться. Але хотілося б, щоб перед тим він накидав би на чистому аркуші паперу стовпчик найголовніших, першочергових справ.

    Забути, як це не важко, про бджіл, Сорочинці, Саакашвілі, родичів і кумів. Склеїти країну, розколоту виборчою кампанією. Запитати генпрокурора, чому замовник убивства журналіста Гонгадзе ще досі на свободі. Дати по руках тим, хто плутає державний бюджет із шоколадною фабрикою. Визначитись, куди йдемо – в ЄЕП з Путіним, чи в ЄС із Кваснєвським. Попросити прем’єр-міністра ще раз все згадати і вдруге заповнити декларацію про доходи. І таке інше.

    І про мораль. Мало на Биківнянських могилах щороку виголошувати правильні слова про злочини Сталіна і цинізм попередньої влади. Мало підписати папірець з текстом указу про створення інституту національної пам’яті. Треба нарешті взяти на себе відповідальність перед країною і визнати ветеранів УПА борцями за незалежність, по суті, зняти з них тавро "колаборантів". Чого б це не коштувало з передвиборчої точки зору. Так, їх лише кілька десятків тисяч, а обдурених комуністичною пропагандою мільйони.

    Авторитет і сила політичного лідера вимірюються не у словах, а у сильних вчинках.

    Перший День Незалежності Віктора Ющенка як глави держави минув. У звичайний робочий день президент може зробити дуже багато. Якщо для початку, дістане звичайний білий аркуш...


    Гарно, влучно і просто. Тому вирішив нагло скопіювати без коменарів
    http://www.pravda.com.ua/news/2005/8/25/32741.htm
     
  • 19:41 26.08.2005
    0 0
    куди йдемо – в ЄЕП з Путіним, чи в ЄС із Кваснєвським

    Насправді пан Кваснєвський вже нікуди не йде, а восени цього року назавжди залишить велику політику і перейде до категорії почесних пенсіонерів, якщо не загримить за ґрати через корупційні афери...Обирати його як орієнтир--безперспективно.
     
  • 02:09 27.08.2005
    0 0
    Не буде там нiяких чистих аркушiв. Лiберал при владi, а тепер ще й виявилосu що - самодур!!! Хоча всiм дуже хотiлося, щоб Ющ був з нацiонал-демократичного табору. Хоча назагал ситуацiя покращаласu. тепер якосu дивно пригадувати його колишнi заклики про бандитiв, тюрми, огорожi, велику нацiю i таке подiбне.
     
  • 03:34 19.01.2016
    0 0
    Полюбляю художні журнали) Для себе я відкрив ідеал журнал "Дніпро"у ньому вміщено ілюстрації та репродукції з творів художників і мій вибір пав на художній журнал "Дніпро" www.dnipro-ukr.com.ua як на мене то дуже чудовий журнал) http://www.dnipro-ukr.com.ua/anons.html

    Нещодавно відкрив для себе щось нове)
    Дуже полюбляю художню літературу,дуже зацікавив журнал "Дніпро"
    Дуже корисний журнал) http://www.dnipro-ukr.com.ua/anons.html
     
  • 00:23 26.05.2016
    0 0
    Мені дуже подобаєтся журнал Дніпро, в якому свого часу друкували свої поезії Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко. Тут уперше було опубліковано повість «Молодість» О. Бойченка, роман «Народжені бурею» М. Островського. обожнюю йогго за звою ріноманітність.
     
Сьогодні:

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 

День з чистого аркуша

Наші Друзі: Новини Львова