Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 21 квітня 2014 року

Твір на тему: Як я провів літні канікули

Переглядів: 172197
Додано: 08.09.2004 Додав: Самійло Немирич  тем: 86
Hi 0 Рекомендую 1 Коментарі: 25
  • 19:24 08.09.2004
    0 0

    Памятаєте школу? Памятаєте як нас в перший же день змушували писати твір про літо і те, як ми відривалися цілих три місяці? Ну що ж, давайте допоможемо діткам, які вже пішли до школи і напишемо по такому твору, з ілюстраціями, висновками, списком використаної літератури. Може трохи запізно, але все ж....

    Отже, Крим...

    Мис Фіолент

    Без сумніву, це один з найгарніших куточків Криму, у чому ви можете переконатися, глянувши на викладені світлини. На повністю ізольований від зовнішнього світу пляж "Яшмовий" веде лише один шлях - 800 древніх монастирських сходинок (Святогеоргіївський монастир був заснованийще в 10 столітті і, як поговорюють місцеві екстрасенси, є місцем сили і оздоровлення - у цьому я не впевнений, але сходи, якщо по них бігати туди-сюди щодня, оздоровлюють добряче). До речі, екстрасенс там кожен другий. Розповідають, що кілька років тому найсильніші екстрасенси зїхалися на Фіолент для того, щоб відвернути сильний землетрус, який тут мав відбутися. Землетрус відвернули, і це не пусті балачки - самі можете поїхати і переконатися, що там все на місці. Словом, реально працюють люди, світ від катастрофи рятують, куди там Віллісу з Ван Дамом! Спуск до пляжу - не проблема, хвилин за десять можна подолати всі вісімсот, а от підйом - це вже інша пісня. До речі пляж називається Яшмовий недарма - на ньому дійсно знаходять напівдорогоцінну яшму, і то, поговорюють, непоганої якості. Але і без яшми це деже гарне місце - галька просто таки вражаючих кольорів, і моя Самійлиха мала превелику втіху, збираючи її і жменями тягнучи додому. Але висушена вона втрачає свій колір, і для того, щоб побачити її у всій її красі, камінці слід змочити водою або полакувати. До речі, фотографії фіолентівської гальки дуже часто можна побачити на місцевому севастопольському "кічку". Одна пані питалася продавця (він же, наскільки я зрозумів, фотограф): "А камушкі ви покрасілі?" - "Ну да, я каждую ночь вихожу на пляж і крашу камушкі." В севастополі також можна побачити картини і портрети, викладені кольоровою фіолентівською галькою як мозаїкою. Яшмовий пляж розділений на дві приблизно рівні частини - на першій можна купатися і загоряти, на іншій - зась, це державний заказник. Там водяться якісь унікальні тварини і рослини - ялівці, кіпариси, фісташки, з тварин - чорна кримська гадюка, тарантули (брр!). Не знаю, що там ще водиться, але добрячих крабів я там ловив, коли охорона йшла увечері додому, досі пальці болять від їхніх клешень. Краби кримські це вам не те, що наші, арсенівські. Наші лежать собі спокійно, і в вус не дмуть, навіть коли варити починаєш. Кримський краб - це тварина агресивна, я б навіть сказав, войовнича. Я сказав Самійлисі посторожити одного, поки я з другим боровся, то цей монстр прорвав кульок, в якому вона його тримала і, піднявши клешні, пішов в наступ на мою благовірну. Ледве відбив. Та й краб же був величенький! Везли його трьома возами, в кожен з яких було запряжено по шість волів. Другий був трошки менший, і, поміщений в баночку від майонезу, реальної загрози не становив.

    Севастополь

    Місто виявилося досить величеньке, розкинуте на горбах, воно займає територію, чи не більшу, ніж Львів. В плані архітектури воно, звичайно ж, нічого особливого не становить - сталінський ампір рулить. Гарна набережна, площа Нахімова, де вам запропонують купити екскурсію в будь-який куточок Криму, фотографії, кічові картини в стилі Айвазовського-Айвазяна, значки, буклети, проспекти, карти, сувеніри з морських тварин, тощо. Особливо запамяталася мені нахабна вага, яка заодне міряє зріст і вагу. Зваживши і змірявши мене, вона хамським голосом прокаркала: "Ваш вєс прєвишаєт норму! Займітєсь фізкультурой!" А бодай тобі... Залізяка клята!

    Були в океанічному акваріумі. Найбільше сподобалися велетенські осетри в басейні посередині, а також засушена бридка тварина, підписана як "китова вош". Інформація про тварину каже, що живе вона винятково на китах, і передається під час спарювання, що дозволило мені припустити, що це не зовсім вош, а скоріше, звиняйте, мандавош. Розміром з добрячого краба, але, як казали древні елліни, "кокон кокон, кококон оон", що означає, "який сокіл, таке і яйце". Китові - китове, добре, що не навпаки....

    Коли гуляли Севастополем, пішли перекусити в унікальний заклад - Український Шинок. І це в Севастополі! Правда, як з'ясувалося, українською там була тільки назва, а страви - з розряду "яким ви собі уявляєте житття на інших планетах?" Тобто, в борщі буряка не було, пампушки з часником до борщу - це величезні булки для хот-догів. Шедевр програмі - закуска "Козацька". Склад: помідори, ГОЛАНДСЬКИЙ сир, РАПАНИ, часник, МІДІЇ. Мдя.... Мушу зізнатися, все було надзвичайно смачно, хоча і незвично.

    В плані цін Севастополь чи не дешевший від Львова. Таксист вам залюбки поїде 10 кілометрів за 10-12 гривень, львівський і задом не ворухнув би. Вина в магазинах неміряно - Масандра, Інкерман, Лівадія, Коктебель - я привіз вина гривень на 200. На базарі можна купити будь-що, крім свіжих молокопродуктів - ну не пасуться корови на колючках, а верблюдів усіх на атракціони забрали. Кавуни - по гривні за кілограм, і такі великі, що бідні севастопольські сім'ї в них зимують, одночасно ними ж харчуючись. А от в динях жити не можна, псуються швидко. Персики, абрикоси, ялтинська цибуля, базилік, кінза, - все чого душенька ваша підленька забажає. Тільки яблука чомусь дорогі, але не в яблуках щастя.

    Ялта

    Взагалі, за короткий час перебування на відпочинку ми планували з'їздити до Ялти разів чотири. До Ялти ви їдете мальовничим серпантину, що тягнеться вздовж моря. Якість дороги - просто супер, воно і не дивно, південний берег Криму - місце відпочинку нашого шановного політикуму. Дуже весело було побачити таке собі з понтом графіті на стіні десь біля Форосу, виведене тремтячою рукою якогось солдатика: "Кучма - это порядок". Комусь з місцевих розпорядників ну дуже вже хотілося зробити Льоні приємне. Ялта з першого погляду - смердюча совдепівська клоака. Коли ви приїжджаєте туди на автобусі, перше, що ви бачите - брудні вулиці, запорошені дерева, переповнені смітники і бомжів, які в них риються. Тролейбеси - це пісня. Я таких не бачив ще з часів покійного совка. Памятаєте, колись ходили такі дуті, що постійно клацають? Отож-бо. Вхід - тільки через передні двері, тут же і вихід. Середні і задні не відкриваються в принципі. Народу - як оселедців в жо.. кгм... бочці. Далі, коли ви їдете по місту, враження трохи покращується. На жаль, я так і не побував на славетній Ялтинській набережній - не було часу. Натомість, побував в Масандрівському палаці і в Нікітському Ботанічному саду. Отже, по порядку. Взагалі-то я хотів потрапити туди, де дегустують і виробляють вина, цебто на завод, але ми чомусь подумали, що це все відбувається саме в палаці, тож поперлися туди. Отже, про Масандрівський палац. Добиратися до нього доволі проблематично - десь пів години дряпатися вверх по схилу гори від воєнно-кримської дороги. Можна було, щоправда і по серпантинній дорозі, але це було би набагато довше. Сам палац - нічого особливого. Десь рази в три менший від палацу Потоцьких у Львові, і мені думалося: "Ну чому ми у Львові не можемо так само заробляти на туристах як вони?" Фотографії Масандрівський палацу можна побачити в кожному путівникові по Криму, де він характеризується як "жемчужина (кац. - перлина)" Південного Берега, вхід всередину коштує, здається, шість гривень. Не скажу, що було шкода тих шість гривень, як просто було впадло - не заради архітектурних чудес (хе-хе) ми туди їхали. Так і не потрапили всередину, зате пофотографувалися на терасі, на фоні гір і моря - краєвиди там відкриваються такі, що не відірвешся. Територія навколо палацу облаштована дуже гарно - величезні кіпариси, пальми, квітнуча гліцинія, запах лаврів, море троянд - казка. Дещо псує враження недіючий фонтан з застояною водою і золотими рибками перед самим палацом - рибки у ньому випливають наверх і чи то ковтають повітря, чи то просять закурити - я так і не зрозумів - занадто тиха мова риб. Зате вино ми таки купили - при вході на територію палацу стояла ятка Масандрівських вин на розлив, де можна було продегустувати і купити на розлив один з доступних сортів вина. Нам найбільше сподобалися "Чорний мускат" і "Білий мускат червоного каменя". Останній - задоволення не з дешевих. Літр його коштував 55 гривень, а в магазині - коло 60 гривень за пляшку (0.75). До речі, у Львові фірмової "Масандри" ви не купите - кацапи викупили весь урожай масандрівських вин на кілька років наперед. Кажуть, Інкерман теж скоро зникне з продажу.

    Після палацу ми поїхали в Нікітський ботанічний. Особливо тут розповідати нема про що - все без сумніву гарне, пальми, море квітів, павичі, навіть побували в музеї бонсаїв (маленькі дерева такі). Вразив бамбук - важко було усвідомити, що ці хащі являють собою одну-однісіньку рослину, та ще й злак.

    Ялта чудова, якщо коли їхати з боку Масандри вночі.

    Мєстниє

    Кримчани - не з тих добрих людей. Спостерігав таку картину: кінцева кількох маршруток у вигляді кільця. З одного боку кільця зупиняється маршрутка 2а, яка їде на базар в Севастополь. З іншого боку - маршрутка 72 яка їде до чорта на кулічки, між обома - метрів десь так 30. Стоять дві групки людей, які чекають свої відповідні автобуси. На 2а чекають дві бабенції з великими сумегами і Немирич, який сховався від сонця під деревом неподалік, на 72 - кілька туристів. На кінцеву пиляє пацанчик з величезним рюкзаком і йде туди, де зупиняється 2а. Стає, скидає рюкзак і про всяк випадок перепитується бабенцій, мовляв, 2а тут зупиняється? Старушенції: іногда тут, а іногда там, ідітє лучше туда - показують на протилежний бік. Хлопчина навантажує на себе рюкзак і тягнеться туди, куди вони вказали. Приїжджає маршрутка, бабенції, задоволені собою всідаються, за ними я і ми весело проїжджаємо перед носом дещо офігівшого пацана. Про маршрутки розповім окремо, але тут варто вказати, що вони не зупиняться вам не на зупинці, навіть якщо ви від неї будете в 10 метрах. По-українськи відсотків на 99 нерозуміють, хоча не сказав би, що ворожо ставляться, коли до них звертаєшся солов'їною. Кілька разів навіть (що одночасно смішно і приємно), намагалися відповідати по-українськи, що в них, звичайно ж не дуже виходить, десь так приблизно, як мешканець Полтави намагався б розмовляти польською. Одна жіночка в автобусі дізналася, що ми зі Львова і дуже пожвавішала, каже, мовляв, часто бувала там раніше, і у Львові, і в Стрию, і в Мукачеві, і в етом, как бишь єво.... Платкє.... Хустє!!! Ми з Самійлихою часто по черзі грали в хорошого поліцейського і поганого поліцейського. Один з нас принципово розмовляв тільки по-українськи, а другий - перекладав, якщо була на це потреба - до того, хто розмовляє по-українськи, вони ставляться з якоюсь більшою повагою - чи то побоюються, чи то бояться не зрозуміти з першого разу. Але що б там не говорили, Крим ніколи не був Україною, і напевно, ніколи і не буде, як це не сумно.

    Кацапи

    Як то казав один реєстровий гуморист, "Американці почуваються у світі ну майже як москвичі в Росії". Тут слід зауважити, що москвичі і Крим вважають Росією, як, в принципі і самі кримчани. Поводять себе дуже шумно, але тримаються відокремлено, всюди лазять великими компаніями. Видно, невпевнено себе почувають під захистом свого флоту. Не довіряють, тскаать....Я мав щастя цілий тиждень спостерігати за компанією москвичів, що винаймали житло на сусідній дачі. Вкотре переконався в геніальності Леся Подеревянського - тут було все, і "сідіт, єблом (перепрошую) таргуєт", і "я вам яйца-то пааткручіваю", і ще багато цікавого - все як книжка пише і все вимовлялося неповторним "маасковскім аакающім аакцентам" - купа втіхи для мандрівного філолога.

    Маршрутки

    Маршрутки в Криму чомусь називаються "топіками". Генезу цього слова мені так і не вдалося зясувати - чи то данина урокам англійської мови в школі, чи відповідній частині дівочого гардеробу - невідомо. У Львові "пижики" - зрозуміло, бо раніше всі маршрутки були від "Пежо" а "топіки" - це здебільшого "Газелі".... На цьому чудеса не закінчуються. Платите за проїзд ви, як виявилося, при виході, тобто, заходите, сідаєте, спокійно знаходите гроші, і, коли виходите, платите водієві. В цьому є доля рації - водій не відволікається під час руху, не те що у Львові - одним оком слідкує за дорогою, другим відраховує здачу, третім дивиться в дзеркало заднього огляду, четвертим рахує кількість пасажирів, що щойно зайшли... Так... скільки вже там вийшло?... Місця у топіках - тільки сидячі, стоячих пасажирів ніхто не візьме. Ви коли-небудь пробували стояти під час руху у "Газелі"? Я пробував - це садизм. А пробував у рідному місті, де водії безсовісно пакують людей під завязку. Єдина проблема - рух в курортному Севастополі завмирає десь після 10 години, і сісти на потрібну маршрутку коло 11 - це вже щастя. Вихід з ситуації - таксі, яке, до речі, зовсім тут не дороге.

    Як я воював з російським флотом

    А ніяк, бо мав з собою тільки дулю. Її і тицяв розташованим в Севастополі кораблям, одним словом, всіляко намагався наврочити... Дуже сподіваюся, спрацює.

    Висновки

    Поїду туди ще раз наступного року. Звичайно ж, не туди само, де був цього разу, але до Криму - обовязково. Сподобалося мені там, чим - не знаю. Екзотика, чи шо... Гори, море, рослини... Хотілося б побачити все, що не побачив цього разу - Ластівчине Гніздо, водоспади, піднятися на Ай-Петрі, покататися на катері.... Хто хоче - приєднуйтеся.

    P. S. Всі події, описані вище є на 100 відсотків правдивими (крім вигаданих).

    Список використаної літератури:

    1. Херес. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2001. - 750 с.
    2. Херес. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2004. - 200 с.
    3. Мадера. Вид-во "Масандра" //Ялта, 1994. - 750 с.
    4. Червоний мускат білого каменя. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2003. - 1000 с. на розлив
    5. Чорний мускат. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2003. - 500 с. на розлив.
    6. Сьоме небо князя Голіцина. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2004. - 750 с.
    7. Бастардо. Вид-во "Масандра" //Ялта, 2003. - 500 с. на розлив
    8. Пиво "Чернігівське". Вид-во "Чернігівське"// Чернігів, 2004. - неміряно
    9. Пиво "Оболонь". Вид-во "Оболонь"// К., 2004. - неміряно
    10. Пиво "Львівське". Не використовувалося, у звязку з його відсутністю.
    11. Горілка "Шустов ¹ 2". Вид-во "Шустов"// здається, Одеса. Багато.
     
  • 20:26 08.09.2004
    0 0
     
  • 03:11 09.09.2004
    0 0
    Цитата:
    Хто хоче - приєднуйтеся.
    А як Самійлиха поставиться до цього
     
  • 03:48 09.09.2004
    0 0
    оцей шедевр сподобався
    ".....піднятися на Ай-Петрі, покататися на катері.... ....."
     
  • 05:49 09.09.2004
    0 0
    дев"ятого вересня
    домашня робота
    таак, тема твору--розрекламована європа.

    нарешті!!!! вдалося вирватися!!!!! навіть практики не пройшла, поїхала.. вся така захоплена, в передчутті чогось файного-файного... але так воно вийшло, що майже весь час я була трохи розчарована. коли я чула про краків,
    відень, я уявляла собі щось таке абстрактне, прекрасне, може навіть
    казкове ) а то все виявилося звичайнісінькими містами, де живуть
    звичайнісінькі люди. так, дуже красиво, багато і велично..але не те,
    що я очікувала побачити )

    розчарував мене відень. отам я зіштовхнулася з чимось дуже
    цікавим--можна сказати, що тобі не подобається київ.. можна сказати,
    що не подобається львів.. але сказати, що не подобається відень.....
    це не знаю, як рідну маму образити.. а він якийсь.. без душі. трохи
    схожий на львів, але все в декілька разів більше. вулиці ширші і без
    бруківки(!!!), ратуша--як кілька костелів ельжбети і ольги,
    парламент--як 5 оперних... будинки--такі, як наші на площі ринок,
    тільки 6-7поверхові.
    не сподобалася мені їїхня готика--біла, ті костели, як кістяки..

    в мене просто зовсім інше поняття про гарне місто ) там мають бути
    вузенькі вулички, вимощені бруківкою, має бути багато червоної цегли,
    багато парків(ну тут вже відень хаяти не буду ) то найзеленіше
    місто, яке я бачила ) то місто має бути невеличке і затишне.. в
    ньому має відчуватися старовина.. у відні не відчувається.. там все
    настільки відреставроване, підлаштоване під захцянки туристів..там все
    відоме--то таке моє враження кожен будинок, що має іст. чи мист
    цінність, підписаний.. так само з кожним пам"ятником.. це не те, що в
    нас у львові )) хочеш знати, де були давні мури--піди, пройдися і
    пошукай, а ще--почитай кілька книжок, бо не все достеменно відоме
    львів--місто легенд і загадок. це, як на мене, відрізняє його від
    багатьох розрекламованих європейських міст
    ага, я про відень говорила        та то мабуть все про нього...
    губишся в ньому... не знаю, чому людям це подобається?

    краків ) багато бруківки і цегли )) кажуть, що подібний на львів..
    ну я би не сказала.. краків побудований дуже цікаво.. старий центр
    оточений кільцем--залишком мурів і парком.. то гарно виглядає

    дуже мені сподобався центр братіслави--вулички вузенькі і дуже
    покручені правда. той центр ми досить довго шукали, а поки шукали,
    швендяючи новішими районами, то ніяк не могли зрозуміти, як країна з
    таким чудом замість столиці могла ввійти до єс??? вся братіслава крім
    центру--це десь так, як наш новий львів і сихів...

    ну а найнайнай з всієї поїздки--це будапешт )ніколи собі не уявляла, що річка аж настільки може прикрасити місто!! але дуже "файні " враження про угорців--вони ніц не розуміють! майже ніхто
    з молоді--вже не говорячи про старших--не розуміє англійської! мало
    того,. вони дуже непривітні до туристів.. так що харчувалися ми в
    макдональдсах, де можна було тицьнути пальцем на якесь меню,
    намальоване на стіні )

    висновки. треба і нам вчитися рекламуватися. бо трохи жаба дусить. я не знайшла нічого, що, наприклад, у кракові було б ліпше, ніж у львові.звичайно, маю на увазі історичну частину міста.. а як ж вони носяться з тим краковом!!!!

    список л-ри. ну все одно ж немирича не переплюну.. чого позоритися..) хто дочитав до кінця-- в того або ангельське терпіння або не знаю ))
    КІТ
     
  • 07:20 09.09.2004
    0 0
    Немирич,

    Сам фотки робив чи десь підікрав?
     
  • 09:07 09.09.2004
    0 0
    Немирич та не переживай, бували такі роки, що я ще гірше проводив літо ніж ти.
    Але можливо наступного літа щось з Карпатами придумаємо В біді не залишемо Адже на то добрі друзі.

    2 КІТ
    Відень - то файне місто, але без Високого замку і Сихова його значення падає до мінімуму.
     
  • 12:07 09.09.2004
    0 0
    2 Zdravko:

    Фотки здебільшого взяв тутай:
    http://www.fiolent.org.ua/foto/

    Ті, що я робив, все ще перебувають в пуп'янковій формі (на фотоплівці).
     
  • 13:11 09.09.2004
    0 0
    2 КІТ.
    Стосовно Відня - я його назвала добре вимитим Львовом. схоже. але найбільше в цьому місті я одержала задоволення не від парків, пам"ятників, велосипедних доріжок і кави у мацюпусіньких філіжаночках (хоча, мушу визнати, кава добра і захерторте цілком приймається). там на тій вуличці, де ми жили, було кілька турецьких забігайлівок під назвою "Кебаб". Хоча готували там не кебаб, а шаурму. це треба було українцями приїхати до Відня, щоб пояснити туркам, як правильно їхні ж страви звуться.
    Але суть не в цьому. ми навмисне одного разу посиділи в такій забігайлівці, щоб на генетичному рівні одержати кайф від усвідомлення самого факту, що ТУРКИ навколо УКРАЇНЦІВ свої турецькі танці танцюють! Як вони нами клопоталися! І того пропонували, і цього! Одне слово - історична правда восторжествувала!
     
  • 15:31 09.09.2004
    0 0
    Знаєте був такий радянсткий мультфільм. Продає дід корову, корова молока не дає то він її і продати не може. Тут підбігає якийсь молодий парубок і каже: " Ну що діду помогти тобі продати корову?" і починає її рекламувати, як в нас кажуть промоушн робити. "Корова дає 20 літрів молока в день і т.д." І наскільки я пам"ятаю дід відповів "Такая корова нужна самому"
    Це я про відпочинок Немирича. Прочитала аж самій сподобалось як я відпочивала
    Співпляшники можуть приєднуватись, я не проти компанії, правда не зрозуміла кого кинули
     
  • 15:38 09.09.2004
    0 0
    Оп-па, я попався...

    2 Співпляшники, яких ти гад кинув
    Ну шо ж ви так палите? По телефону тре! І то по одному, бо я багато не пю... Я взагалі не пю.... І взагалі, хто ви такі? До кого дзвоните? Ви помилилися номером!
     
  • 15:52 09.09.2004
    0 0
    Ото, Самійле, маєш халепу - попалився, як миш в стодолі... Гречна пані Самійлова таки й тут трохи пошпетила!

    А опус гарний, вже мала нагоду сказати особисто...
     
  • 22:23 09.09.2004
    0 0
    Ну то й я собі похвастамшись


    Осе тут, гледіть

    з 11 світлини і до вечора

    http://popyk.sitecity.ru/album_2201205439.phtml?pi...
     
  • 05:05 10.09.2004
    0 0
    2 Самійлиха
    Ти правильно мислиш! Немирича не продавай , бо попаде в погані руки і все - пропав хлоп. Хоч він молока не дає певно, але на господарці згодиться і крім того людина начитана(зі списку використаної літератури видно що є про що поговорити).

    Немирич, а є ще що почитати у тебе на вихідні Бо зовсім з тою роботою про літературу забув.
    Соромно
     
  • 05:07 10.09.2004
    0 0
    Твір писати ліньки, може фотки проявлю з цифрового і тоді щось нашкрябаю. Ну було круто
     

Твір на тему: Як я провів літні канікули

Наші Друзі: Новини Львова