Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 05 серпня 2020 року

Волю Галичині!

  • 22:31 22.03.2004
    0 0
    Ja tezh z Poltawy.
    Koly ja hodyla do shkoly, u nashomu misti bylo kilka shkil ukrajinskyh, a rosijskomownyh - des bilja 30.
    Mij batko skazaw, szczo jogo dity budut hodyty tilky do szkoly ukrajinskoji ( hotcza u nashij dilnyci bulo kilka shkil rosijskomownyh). Meni pryjszlosja jizdyty tczerez use misto u perepownenyh trolejbusah i awtobusah. 10 rokiw. A potim i moja sestra. JA NIKOLY NE ZHALILA TSOGO RISHENNJA MOGO BATKA.
    Krim togo, ukrajinska shkola, ne goworjatshy pro mowy, byla ne "modna". Znajomi dity pidsmijuwalysja, ALE MENE JIH SMIH NIKOLY NE OBRAZYW, JA NE SOROMYLASJA TOGO,szczo rozmowlaju na ukrajinskij mowi i wtchusja w ukr. shkoli.
    Bilsh 70 rokiw Ukrajintsi wczylysja w ros. shkolah, rozmowlaly na roboti i (mabut, bilshist?)w domu na ros. mowi, mowi "modnij". Tse kilka pokolin! Tse stilky tczasu, tse ne odna ludska dola.
     
  • 22:53 22.03.2004
    0 0
    Skilky potribno, szczob nawtczyty narod garno i prawylno goworyty? A persh za wse, na moju dumku, treba nawtshyty narod tozhsamosti. (A mozhe powernytu tozhsamist?) Treba,szczob narod znaw swoju istoriju, korinnja, szczob buw gordyj i rozumnyj...Szczob tse wse peredawalos z molokom materi, z pokolinnja na pokoloinnja. Skilky tczasu potribno na tse onowlennja? Ne dajut nawit potczaty! Zadawljat swoji zh "wolodari"( tut hotczetsj napysaty wulgarne slowo, shkoda szczo ne mozhna).
    Tczy Ukrajina rozkwitne? Nitczogo tak ne pragnu, jak szczastja mojim wlasnym ditjam i Nashij Batkiwszczyni.
    Spasy nas Gospody!
    Proszu wybatczyty za transliteraciju.
     
  • 03:40 23.03.2004
    0 0
    Значить так!!!
    Напевно відділятися не будемо, а будемо заважати жидам і москалям будувати незалежну Україну. Відділимось - всім нам торба. Москалі сплять і бачать як Захід (України) відходить все далі і далі і далі...
    Треба себе міняти а не країну. Надіюсь, що до влади прийдуть нормальні люди і щось таки зроблять для неньки...
    Був на днях в Стразбурзі і розмовляв на тему роз"єднання з одним французом. Він аж перестрашився. Може він має рацію, що не в роз"єднанні а в єднанні сила. Якось воно саме перетреться. Виросте друге, а потім третє покоління і всі розбіжності перетруться (в нашу галицьку сторону ). Всі поци помруть...кути загладяться.
    Чим більше землі тим багатша країна. Чим більше периферій тим сильніша столиця. От тільки б ця столиця любила і доглядала свої периферії, щоб сама не закам"яніла.....
    Галичина має лице на фоні України. Без неї ми його втратимо. Ми станемо чужими (у випадку від"єднання) і вже нічого не зможемо сказати. Мене навіть і зараз запитують чого я виступаю на рахунок України. Росіяни рахують, що западенці то австріяки( ) і до України ніякого політичного відношення не мають, і щось там патякати не можуть. Хочеться надіятись, що не всі так думають.....А якщо думають то це їхні проблеми. Саме погане це те, що вони про сильну Україну і чути не хочуть. Вони свято вірять, що ми без них здохнемо. А дискутувати на цю тему не можуть, бо знань і фактів бракує
     
  • 13:40 28.03.2004
    0 0
    Маркіяне

    Прошу мене темноту неписьменну троха просвітити - чи Галичині і справді не варто відокремлюватися лише з таких вагомих причин (бо мені знань і фактів бракує) :

    - бо так сказав француз у Стразбурзі
    - бо це на руку москалям
    - бо Галичина втратить обличчя на загальноукраінському тлі

    Прошу також навести очікувані дати таких подій:

    - загальна поцівська епідемія (епізоотія?)
    - остаточне затирання кутів та перетирання розбіжностей (у Галицький, звісно, бік)

    Добре, менше з тим, бо "затирання кутів" то все наукова фантастика і стьоб. Такими темпами Лівів буде на смак, слух і дотик відчуватися як Харків років вже через 10. Насправді я вам Маркіяне дуже заздрю бо ви очевидно вірите в людство загалом і в його малоросійсько зазбручанську частину зокрема. А от я вже не вірю. Бо шансів у тієї частини людства збудувати собі цивілізоване людське навіть напівевропейське життя було валом - і в 17-му сторіччі, і в 1918 році і в 1991. Що, використали ті шанси добре? Збудували собі квітучу державу? Долучилися таки до европейської цивілізації? Може хоч поців всіх перебили, нє?




     
  • 15:21 28.03.2004
    0 0
    Питання до п. Бандерштадського (як до засновника теми) та всіх читачів/дописувачів

    Що ви збираєтеся (ми збираємося) робити з цією темою далі?

    Поясню чому: це найдовша тема в інтернеті про Галичину (бачив ще у Львівській газеті та в SmithChat) і функцію свою вона гадаю вже виконала в такий спосіб:

    - довела існування галицьких сепаратистів (галицьких патріотів, московських запроданців, австрійських наймитів, кому як подобається)що вміють собі потроху одним пальцем кроцати на компютері
    - виявила що галицька сепаратна ідея або сприймається публікою із захопленням або не сприймається аж до піни з рота та хапання за маузер
    - показала що ідейно захоплена публіка з тими що із піною і маузерами порозумітися не можуть і цивілізована розмова між тими двома групами ну аж ніяк не получається (ото був сюрприз! ).

    А що далі? А далі є два варіанти:

    N1 - продовжувати дискусію в темі ad noseum (до нудоти - лат.)(інколи цивілізовано а інколи кидати одне в одного екскрементами (в переносному значенні звичайно) )

    N2 - починати щось робити. Вивчити досвід ненасильнцької сепарації, як успішної так і неуспішної (Словаччина, Литва, Канада etc)і розробити детальну РЕАЛІСТИЧНУ грунтовну політичну/соціальну/економічну програму сепарації. Потім тую програму (саме програму а не гасла)оприлюднити і подивитися що на те скажуть львів"яни, франківці, тернопільчани.   Після того подякувати за критику, змити з обличчя плювки, накласти на синці компреси і переробити програму на реалістичнішу і атракційнішу. Повторювати до тих пір допоки не спрацює.

    Якщо чесно, то перший варіант мені подобається значно більше як другий. Все комфортно, відповідальності ніякої, ризику також немає -почепив портрети Франца Йозефа і Марії Терезії на стіну та ковбасиш собі на клавіатурі.   Йедне тілько мене муляє - може як я і далі продовжуватиму в тому ж дусі, то може я є типовий малорос і хворію на всі звичайні малоросійські хвороби (бездіяльність, мрійливість, сліпа надія що все якось образується, поци помруть і кути згладяться)? Нафіг мені тоді ота Галицька держава? Зробити з неї гасударства украина дубль два? Нє?



           




          
     
  • 19:56 28.03.2004
    0 0
    Ну от і склади програму,а ми почитаємо. Може щось толкове і придумаєш. Але ,думаю,повторюватимеш до тих пір,доки ідея незалежності Галичини зникне з цієї програми. Бо для впровадження в життя такої ідеї в теперішній час потрібні кошти,газети,телебачення,фахівці із різних галузей економіки,політики,іформації і ,саме головне, потрібна політична організація,яка б на себе взяла відповідальність за проведення такої роботи. Нічого цього немає,а ідеї про незалежність Галичини витають у віртуальному світі серед невеликої кількості людей,які ніякого впливу на політику економіку,інформацію не мають і мати не можуть. Це погано,бо тоді нами просто підтирають д...у але це реальність. Сепаратиські настрої є завжди присутні серед певної кількості населення будь якогго регіону,будь якої держави.
     
  • 00:29 29.03.2004
    0 0
    Ок - Бучік правий, так і я б підсумував цю тему. Можна б було ще додати стандартне сприйняття східним українцем Галичини і ідеї її незалежності як правило вороже "до піни з рота" , або з словами - "та є у мене там друзі нормальні у Львові, а вас - то купка ненормальних".
    Думаю, що зможу зконтактуватися з вами.

    А якщо тема справді найдовша - то гріх непродовжити по 2-му варіанту, ще багато українців хоче плюнути в сторону Галичини - та й ми з відповіддю не забаримося. Така собі розрядка.
    Щодо першого варіанту - то одразу в сабжі тре ввести обмеження, що для конструктивного обговорення думка дяді з Бєрдичєва щодо Галичини нас цікавить не більше ніж думка Уссу Де Нуру з якогось ахриканського села.

    2 сенека
    зникнення цієї теми пророкують весь час, але вона з'являється і надалі. Щодо впливів, газет, політиків - це як ринок - є попит на незалежність в народу і з часом з'являються ті хто цей попит забезпечить, а особливо з обранням Яна (в якому я переконаний на 80%) - попит ще більше зросте.
    А щодо цього іронізування "а дайте нам ми подивимся ваші статутні документи" - то не забувайте, що Україна отримала незалежність без усяких обгрунтувань економічної доцільності і бізнес-плану на 10 років.
     
  • 00:31 29.03.2004
    0 0
    "Сепаратиські настрої є завжди присутні серед певної кількості населення будь якогго регіону,будь якої держави. "


    Не зрозумів - до чого то речення
     
  • 03:44 29.03.2004
    0 0
    Ця тема незникне ніколи. І добре. Так чи інакше колись це може стати актуальним. На рахунок Яна,то погоджуюсь. Він дійсно матиме більші шанси ніж Ющ. Але побачимо. А те,що галичанам потрібно починати боротись за своє право під сонцем на Україні вже давно ясно. Мені хіба цікаво чому цього не піднімають на виборах і чому нардепи від Галичини користуючись підтримкою виборців нічого в тому плані не роблять. А у Львівській обл раді бачимо все зростаючі впливи обрізаних і інших провладних центристських партій. Галичиною знову підтираються і таке ж хочуть зробити на наступних виборах. А ще економіка залежить від політики. Якщо Ян прийшовши до влади бачитиме ,хто за нього голосував,то він і відповідну економіку буде проводити стосовно певних регіонів. Треба брати за роги ардепів від Галичини. Вони мають реальну силу на щось вплинути.
     
  • 20:09 30.03.2004
    0 0
    можливий сценарій виходу зі складу України

    1. Обласні ради Тернопільської, львівської, закарпатської. франківської, чернівецької, волиньської та рівенської областей на спільному засіданні приймають декларацію державной самостійності ураїнського народу на землях буковини, волині, галичини та карпатської україни і творення української республіки - союзу цих земель.

    2. ті ж обласні ради, об"єднані в представництва земель (львівська тернопільська, франківська - Галичини; волиньська і рівенська - волині, закарпатська - карпатської україни, чернівецька - буковини) обирають і висилають до львова свої репрезентації, які творять Тимчасову державну раду Республіки - перехідний законодавчий орган.

    3. тимасово державна рада республіки:

    - приймає перші закони: про правонаступництво республіки і про перехід до громадянства республіки;
    - приймає тимчасовий державний закон республіки як федерації чотирьох земель
    - призначає Тимчасовий Державний Секретаріат для управління республікою і Головного державного секретаря
    - президент державної ради здійснює представництво республіки

    4. протягом одного місяця Тимчасова державна рада обирає Конституційну комісію. До комісії призначаються знані і поважні люди -пофесори правничих і історичних наук університетів у Львові, чернівцях, ужгороді, луцьку і тд. в комісію призначатимуться тільки вчені, не політики. метою комісіє є підготока проекту (проектів) конституції на федеральній основі. функціонує вона незалежно від державної ради. державна рада займається тільки регулюванням тимчасової законодавчої бази, державний секретаріа - виконанням функцій тимчасової виконавчої влади.

    5. паралельно представництва земель (об"єднані ради) починають впорядковувати земельні справи (компетенції розмежовуються тимчасовим державним законом), готувати власні конституції та вибори до земельних органів влади.

    6. після підготовки конституційною комісією проектів конституції (не більше 6 місяців) Державна Рада скликає Українську Конституанту - Установчі Збори Республіки, скажімо, у складі 400 послів:
    200 послів від земель (розділено за квотами) - їх обирають і висилають парламентські представництва земель (об"єднані обласні ради або парламенти земель, якщо вже прийнято земельну конституцію і проведено вибори)
    200 послів від народу (обрані в одномандатних округах), обиратися можуть тільки представники політичних партій (ніякі бізнесмени і т.д.)

    7. конституанта збирається у львові. її завданням є тільки прийняття конституції республіки, ні державна рада, ні секретаріат в її роботу не втручаються, так само, як і вона не втручається в їхню. до складу конституанти автоматично входять члени конституційної комісії. конституанта обирає свого президента і президію і починає обговорення конституції. кожна стаття приймається двома третинами голосів.

    8. після прийнаття конституції конституантою вона ратифікується кожним членом союзу, тобто Волинню, Галичиною, Буковиною і Карпатською Україною. землі через ратифікацію визнають розподіл компетенцій між республікою і ними і починають приводити власні конституції у відповідність до конституції республіки.

    9. після ратифікації конституції президент конституанти оголошує її діючою, втрату чинності тимчасового державного закону, розпускає конституанту і розписує вибори у відповідності до нової конституції.
    Тимчасова державна рада і секретаріат виконують функції законодавчої і виконавчої влади до вступу нових органів у відповідності з конституцією (перехідні положення)


    У К Р А Ї Н С Ь К А   Р Е С П У Б Л І К А

    столиця: м. Львів
    національні барви: синя й жовта
    національний герб: коронований львівський лев золотої барви, що дреться на Карпатські кручі, на синьому тлі
    національне свято: День закладення Республіки - 1 листопада (1.11.1918)

    Землі, що творять Республіку:

    1. БУКОВИНА
    столиця: м. Чернівці
    земельні барви: синя й червона
    герб: чорна голова тура на розділеному на два вертикальних поля - червоної і синьої барви - щиті, збоку на полях дві срібні зірки
    народне представництво: Буковинська Рада
    мови, що вживаються в адміністрації: українська, румунська

    2. ВОЛИНЬ
    столиця: м. Луцьк
    земельні барви: біла і червона
    герб: червоний щит з білим хрестом
    народне представництво: Крайова рада Волині

    3. ГАЛИЧИНА (і ВОЛОДИМИРІЯ)
    столиця: м. Станіславів
    земельні барви: синя, жовта і червона (барви галицької фани в Австрійській монархії)
    герб: щит, ділений на три поля: два малі зліва і велике вертикальне справа - в верхньому малому- коронована галка на срібному тлі(герб Галицької землі, в нижньому малому - три золоті корони на синьому тлі(герб Володимирії), в великому вертикальному - золотий лев (герб міста Динила і Льва)

    народне представництво: Галицький крайовий сейм

    4. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА

    столиця: м. Ужгород (можливо Хуст)
    земельні барви: синя й жовта
    герб: щит, розділений на двоє вертикально, зліва червоний карпатський ведмідь, що стоїть на задніх лапах, справа сім горизонтальних смуг, що почергово повторюють барви землі, починаючи і закінчуючи синьою

    народне представництво: Карпатська народна рада
    мови, що вживаються в адміністрації: українська, угорська

     
  • 20:28 30.03.2004
    0 0
    в мене фантазії багато, ось ще на цю тему

    ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ РЕСПУБЛІКИ

    форма првління: парламентська республіка
    глава держави: президент республіки
    грошова одиниця: український таляр (корона)

    ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА

    - дві палати

    1. Український сейм (палата представників від народу)

    400 послів сеймових
    змішана виборча система: 200 прямі мандати, 200 партійні списки
    вибори кожні 4 роки

    2. Сенат Республіки (палата представників земель)

    100 сенаторів республіки
    від Буковини - 15
        Волині --- 30
        Галичини   40
        Карпатської України   15

    сенатори є членами відповідних парламентів земель і висилаються ними
    загальна кількість сенаторів від землі розділяється між фракціями відповідних партів в парламенті землі ц відповідності до їхньої величини
    сенат є постійною палатою і ротується тільки у відповідності з виборами до представницьких палат земель (вибори в землях проходитимуть не в один день і також не разом з виборами до сейму і їхні парламенти обиратимуться на різні терміни: 4 або 5 років)


     
  • 03:49 31.03.2004
    0 0
    Звучить непогано. Тільки навіщо там угрська і румунська мови?
    Тоді у Галичині треба додати москальську. У нас же ж є пару представників від москальського народу, нє?
     
  • 04:15 31.03.2004
    0 0
    Щодо земель - Карпатської України і Буковини - трохи на цей час проблиматично. Реальніше з Волинню.

    Щодо столиці - не обов'язково Львів, хоч я і львівянин. 400 сеймовиків та ще половина не від партій - категорично проти. Думаю кількістю в 100 обранців в одному парламенті без нижної палати цілком достатньо.

    Щодо символіки(хоча то питання далеко не найважливіше) - червоно-чорний стяг є ближчим мені ніж аморфна жовто-блакить гречкосія.
     
  • 04:21 31.03.2004
    0 0
    Маркіян:
    "Був на днях в Стразбурзі і розмовляв на тему роз"єднання з одним французом. Він аж перестрашився. "

    Я б на місці француза в Страсбурзі справді перестрашився та ще після вашого розуміння цього питання.
     
  • 04:26 31.03.2004
    0 0
    Я теж за 100. Годувати 400 дармоїдів нема чого. Столиця має бути Львів, герб - лев, стяг - червоно-чорний. Карпатська Україна в даний час антильвівська на 80%.Вони ,швидше підуть на свою державу ніж на союз із Львовом. На Буковині ситуація краща.Я попитав буковинців.І вони налаштовані на власну державу,а не на союз із Львовом. Волиняки налаштовані на Україну і там велика кількість антильвів"ян. Їм,бачите не подобається,що ми вважаємо їх українськими "молдаванами". Хоча їх ще можна схилити на наш бік. Вони бідні,як церковні миші.
     

Волю Галичині!

Наші Друзі: Новини Львова