Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 19 червня 2018 року

Сучасна поезія про кохання

Переглядів: 250
Додано: 20 лютого
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 6
  • 03:56 20 лютого
    0 0
    Я заберу тебе з розлуки
    я покажу тобі кохання рай,
    в обіймах наших там сплетуться руки
    і уст солодких питимем нектар.
    Я заберу усі твої печалі
    в замін щасливі подарую дні,
    щоб від кохання крила виростали
    й палали очі радістю твої.
    Лише разом будем щасливі
    твоя рука в моїй руці,
    якщо два серця полюбили
    то не буде вже місця там журбі.

    Ігор Іванко



     
  • 20:51 25 березня
    0 0
    Горить в душі моїй вогонь,
    а в серці музика лунає.
    Горить в душі моїй любов,
    кохання полум`я палає.
    А за плечима наче крила,
    над головою неба вись,
    пірну між хмар й полину птахом
    туди , де мила, туди, де стрілися колись.
    Я заберу тебе з розлуки ,
    не залишу від неї навіть слід
    і разом візьмемось за руки
    кохання питимемо мід.

    Ігор Іванко
     
  • 21:45 28 березня
    0 0
    Іван Іванович Давиденко

    ЗАКОХАНИЙ МІСЯЦЬ

    У сяйві місяць крізь хмарини,
    Так звисши нижче виглядає,
    Уперше в очі до дівчини,
    Обняв за плечі заглядає.

    Бліда як мла, хмара рятівна ,
    Навмисно змінює картину.
    Її парча - чара чарівна ,
    За мить звисає на дівчину.

    Вдягла парчу відкрила очі,
    Дівчина та, в любові сяє,
    Ох ця краса, краса дівоча,
    Чому їх ніч, від них тікає.

    Пора іде, вже зовсім близько,
    Світань зорю за руку веде ,
    На сон покірно тихо й низько,
    До колиски місяця кладе.

    Та місяць спокою немає,
    Встає за мить зове дівчину,
    У сни свої красу пускає,
    Віддавши їй палку лучину..
     
  • 16:40 29 березня
    0 0

    Іван Іванович Давиденко

    ПОДРУГА СЕРЦЮ СОНЕЧКУ СЕСТРА

    Рукою витер я дівочі очі,
    Імла пішла в розпачі зникає.
    Блищання йде глянуло охоче,
    Сльоза за ним сонечком сіяє.

    Свята краса знову повернулась,
    На ясен день, на щасливі миті.
    До мене так ніжно усміхнулась,
    На спокій мій щастям у блакиті.

    Тепер дівчина сяєво добра,
    Прекрасна в квітах тішиться в красі.
    Для мене доля. сонечку сестра.
    Подруга серцю, радуга сльозі.

    Красуня всюди в пору рятівна,
    Чудова в стані з косами моя.
    З любов’ю чиста, ніжна й чарівна,
    Кругом літаю з неї я луб’я .
     
  • 16:43 29 березня
    0 0
    Іван Іванович Давиденко

    НА ТОМУ МІСЦІ ДЕ ЗУСТРІЛИСЬ МИ

    На тому місці, де зустрілись ми.
    Буяють квіти нашої любові.
    Співає спів пташиний на весні,
    Шепочуть трави росяні в діброві.

    Приспів

    Нехай кохань золотиста часу,
    Палає в солоді чари сповиває.
    Добро несе на вершину нашу,
    Красою наливається до краю.

    На тому місці, де зустрілись ми,
    Джерела ллються з чистою водою.
    Ранковий дзвін веселий на весні,
    Приносить щастя радісне з собою.

    Приспів

    Нехай кохань золотиста часу,
    Палає в полум’ї чари сповиває.
    Тепло несе на вершину нашу,
    Красою наливається до краю.

    На тому місці, де зустрілись ми,
    Сузір’я грає з нашою любов’ю.
    Вінчає вік казковий на весні,
    Чарує серце щедрою судьбою.

    Приспів

    Нехай кохань золотиста часу,
    Палає з гордістю чари сповиває.
    Чуття несе на вершину нашу,
    Красою наливається до краю.
     
  • 01:32 01 квітня
    0 0
    В любові наша сила
    в любові наша суть,
    лиш від любові крила
    в закоханих ростуть.
    В любові кожне слово
    зігріте так теплом,
    любов єднає долі,
    життя дає любов.
    Не зраджуйте ніколи
    любові почуття,
    щоб радістю буяли
    закохані серця.

    Ігор Іванко
     
Сьогодні:

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 

Сучасна поезія про кохання

Наші Друзі: Новини Львова