Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 22 травня 2019 року
Тексти > Тематики > Філософія  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Трохи не лірика

Переглядів: 3820
Додано: 04.04.2012 Додав: vic.tor.doc  текстів: 3
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
Ти прийшла.
Негаданно, не жданно.
Ти прийшла
Як дитина до мами.
Ти прийшла
Як сонце на небо.
Ти прийшла,
Бо тобі того треба.
Як дитячої казки кінець,
Залишаючи все,
те, що було до того
У минулому,
щоб забуть назавжди…
Щоб забути назавжди все те,
Що зроблено дурного і злого…
І, спаливши мости вороття,
Ставиш хрест на усе те життя
Ти…
Ти прийшла.
І відразу спиняється серце за мить,
В скронях кров-кип’яток зашумить.
Біль, солодкий, як мед, тіло сповнить усе,
Як на крилах єство до небес понесе…
Плоть застигне, як скована льодом ріка.
Кам’яніючий погляд до тебе втіка…
Бо
– ти прийшла…
І шансів вже інших нема.
Ти прийшла,
Як за осінню ходить зима.
Ти прийшла
Аж тоді, як урвався терпець.
Ти прийшла
Як усякому ділу вінець.
Ти прийшла.
Чаша сповнена вщерть…
Ти прийшла…
Бо ім’я тобі –
Смерть.

 
Наші Друзі: Новини Львова