Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 25 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Навчальна  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Троянди не в*яньте

Переглядів: 2809
Додано: 13.09.2012 Додав: Vivo per Lei  текстів: 5
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>


На білім рушнику розцвів букет троянд,
Ці ніжні диво-квіти ,що неня вишивала.
Мов дивний перепліт із материнських ласк,
Тепло й любов на щастя матуся туди вклала.
Хай серденько твоє сміється й щебета,
І щоб хороша доля моє дитя спіткала...--
сказала мені мати,всміхнулась і пішла,
А я ще довго-довго засмучена стояла.
І не тому,що я не вірю в силу слів,
І не тому, що я в матусі сумнівалася,
А лиш тому, що я... вже так багато літ,
Своїй рідненькій мамі тих рук не цілувала.

Простіть мені матусю, подумала про себе.
Бо в грудях щось зажало, і голос наче стих.
Твоя невдячна доня все думала про себе,
І так не шанувала,твій вік немолодий.

Троянди наче в\"яли, і небеса сіріли,
І вже не було чути мені пташиний спів,
А варто лиш сказати, щоби мене простили,
Троянди, ви не в\"яньте ! Мені бракує слів.
Тому ,що так не легко,словами передати,
Усе , що із роками ти мовити не вспів,
Бо інколи мовчанням усе можна сказати,
І поглядом єдиним лишити в серці слід.

 
Наші Друзі: Новини Львова