Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 24 листопада 2020 року

Література :: Біографії

Володимир Олефіренко

Переглядів: 2476
Додано: Додав: volef  
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

      Головне його покликання - творчість поетична

Народившись на Черкащині, вирісши в селі Семигори на Богуславщині, що на Київщині, звідки й до шевчен кового краю - Моринців, Лисянки, Вільшани - легендарних місць, оспіваних і Кобзарем, і багатьма іншими нашими поетами й письменниками, не так вже й далеко, - він не міг не перейнятися величчю і розкошами тамтешньої природи, не сприйняти серцем могутність столітніх ясенів край села, красу стрункої тополі, зажуреність верби, схиленої над водою, буяння вишневого квіту навколо хат, не полюбити сільських трударів, якими були і його батько та мати. Все це, змалечку всотане чутливою душею і трепетним серцем, сприйняте допитливим і гострим розумом, пробудило в ньому невгасну жагу поетичної творчості.

Першим друкованим твором Володимира Олефіренка, тоді шістнадцятирічного учня Вільховецької середньої школи, став вірш «В наших серцях ти живеш». Він з'явився в газеті «Шлях колгоспника» (з часів незалежності - «Вісті Богуславщини») 9 березня 1961 року і був присвячений пам'яті Тараса Шевченка.

А далі - праця, навчання (1971 року захистив на «відмінно» диплом на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка) і творчість - журналістська (в газетах «Вечірній Київ», «Молодь України», «Сільські вісті», «Голос України», «Зелений світ», журналах «Право України», «Адвокат», «Історичні студії») та наукова (1981 року захистив кандидатську дисертацію, став викладачем поліграфічного факультету Київського політехнічного інституту, а з 1994 по 2004 рік працював доцентом кафедри українознавства та мовної підготовки Київського інституту внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ, опублікував понад 200 наукових статей).

Та головне його життєве покликання — творчість поетична. Збірки його віршів «Боже, Вкраїну храни», «Спасибі тобі, Людино», «Семигори», «Не плач, моя вишня», «Уклін тобі, мамо», «Батькова медаль», «Діти війни» та інші (а всього їх понад два десятки) торкнулися серця, зворушили душу багатьох шанувальників поезії. Зі своєю книжкою «Світанок» він став рекордсменом світу в галузі поезії, про що захоплено писали газети «Столиця», «Сільські вісті», «Християнська Україна» та інші. У ній кожне слово - на літеру «С», адже нею починаються святі поняття «Світ», «Сонце», «Совість»... Є у нього й низка акровіршів, серед них такий, перші літери рядків якого складають український алфавіт.

В. Олефіренко ще й поет-пісняр. На його вірші написали музику такі українські композитори, як Олександр Білаш, Віталій Кирейко, Степан Сабадаш, Анатолій Пашкевич, Володимир Конощенко, Ігор Драго, Микола Куценко, Борис Камінський, Олександр Чехович та інші.

Юрій Кобринський,

голова Ради ветеранів Національної академії внутрішніх справ,

Галина Грегуль,

кандидат філологічних наук, доцент

(передмова з поетичної збірки Володимра Олефіренка "СОКІЛ")

Наші Друзі: Новини Львова