Український Центр
Ввійти
Зареєструватися
Головна
Література
Форум
Фотогалерея
Календар
Київ, Львів:
Берлін:
Лондон:
Торонто:
Чикаго:
Сідней:
::
п'ятниця,
23
квітня
2021
року
Література
Марина Брацило
Переглядів:
7704
Додано:
Додав:
小説
1652
Hi
0
Рекомендую
1
Відгуки
0
Біографія
|| 02 грудня 1976 - *
1995 / Збірка «Хортицькі дзвони»
А вiд тебе, коли вже не жарко…
Весiлля
Летючi кораблi
Уже паленiють клени…
Юнка
Ти є на землi
Ще вiд часiв найпершого поета…
Любове, йди! Так має бути…
Сумний молочай на колишнiх слiдах…
Ти мене проквiтуєш…
Сонце в’яне на заходi…
Люби мене
Ми вiдкружляли – не шукай!…
Нiжнiстю, палаючою нiжнiстю…
Замовляння
Хортиця
Лесi Українцi
Лицарю минулого
Ідол
Земля, непорочна й свята…
Характерник
Перед боєм
Торкнися скрипки,скрипалю!…
За блакитною горою…
Не треба слiв, пророщених в теплi…
Роде мiй
Спокута
Мотив цей так любила я колись…
Так i пiдеш, не наснившись…
Що ти хочеш вiд мене…
Безлiч сонць покотилося долi…
Як мене палить…
Троянда рвалася з стебла…
Поклик
Бранка
1996 / Збірка «Благовіст»
Купальська повінь
Купальська повінь
Шторм
Вже вечір огорнув дерева сивим…
Колумб
Вітри регочуть в димарях…
Розрив-трава
У зеленім буянні…
Дощ об шибку – мокре таїнство…
Старий капітан
Мамо! Лебеді вічні. Вони повертаються знову…
Подякую за ворожбу…
Пісня при місяці
Котрийсь сон канапа марить…
Навколо вогні і роси…
Пісня вірності
Так сумно пахне кава…
Розіп’яли мене на Петровім хресті…
Посолодшав весільнии промінь…
Вимережу з гамору і криків…
Зелені відлуння…
Дружина моряка
Конкістадор
А я – звичайний подорожник…
В розжареному міднім казані…
Звіряймо камертони почуттів… (від автора)
Інкрустація
Божевілля з обличчям…
Ой, болить-болить серце й голівонька…
У сивих шовках його снів…
Це – так, просто так, просто так…
Мальта: пірати – лицарі…
Інкрустація
Попереднє речення відоме крапці…
Свічка місяця вигнулась…
Дзвони свідомості – в сполох стократний…
Стань рухом – суцільним рухом…
Розкажи мені, коте…
Корінням догори (від автора)
Індустріалізація
1997 / Збірка «Мелодія вічних прощань»
Про нашу щасливу незустріч
Гірка пігулка болю…
До розлук ми призвичаєні…
Я для тебе, Єдиний…
Ти іншій написав. Але – мені…
Тумани зникли і розтали…
Великоднім висвяченим кошиком…
Не молися на тіло моє…
Все минуло, коханий, – і біль, і жалі…
Між нами пустку вистелять листи…
Наше світання, наща розмова…
Назви моїм ім’ям свою дочку…
Приходь в степи мого тепла…
Стікає вечір дощем зі скла…
Ти є за межами мовчання…
Розлуки золоте крило…
Пробач мені мої слова…
Ці вічні будинки п’ятиповерхові…
Тісно грудям у пазусі…
Білий сніг у рожевій долоні…
Є в коханні “проти” і “за”…
Кохаю! Через тисячу безсонь…
Білизна пахла небом і дощем…
Так буває іноді…
Націлуємось досхочу…
Я набираю номер твій…
У мене є одна свіча
Мою любов знаменням осіни…
Безжурний сміх на чорнім оксамиті…
Ви вірите в пробудження дракона?…
Мені не вистачає глибини…
Нема її. А щойно ж тут була…
Я просто “маленька кобіта”…
О світе мій темний…
Вар’ятство. Збочення. Чаклунство…
У мене є одна свіча…
Десь над містом квітує вогонь…
Мій єдиний! Я уже прийшла…
Буде так, як схочеш…
Забитий вечір падає з сідла…
Те, що летять мої вуста…
Не вір у сни! Однак вони минуть…
Тривога серце сповиває…
Це я. Не поспішай мене прощать…
Ну от і все. Ненавиджу себе…
Казати не хочу, та мушу…
Моя солона таємнице!…
На долоні у світу…
Сукенка з плечей…
Спів вогню у обпаленім горщику
Я не буду такою…
До Брами Любові…
Оддай мене, мамо! Та ні, не оддай…
Аби не сполохать святої віри…
Лежать кілометри снів…
І навіть фіранка мене боїться…
На небі з квіту черешень…
Майже за Екзюпері
Напередодні вічної любові…
Коли-небудь, не зараз…
На долоні стола…
Гість
Стрибну на засмаглу під сонцем гарбу…
Площі безхозне люстро…
Ноктюрн
Ранок
Вишня повна плодів, мов думок невтішних…
Я завмерла портретом…
Я – парасолька. Я стою в кутку…
…Ти є у цьому місті. Десь тебе…
Не йди в пітьму!…
Все це не варто того, щоб померти…
Я нині вже заспокоєна…
Ми, напевно, зустрілися б…
Що ти хочеш від мене…
В найбільший шал весняної повені…
В світ, до якого мені не можна…
Прощання не розквітне криком
Але що це? Ти знову – утік в минуле…
Не зітхай. Не плач. І вітер…
Вітер старанно імітує пташиний щебет…
Я знаю все, що буде і було…
Біла яблуне! Зоре зеленого неба…
Давно-давно ця казка відцвіла…
Розміняю мільйон по грошину…
Ви, мабуть, закрутилися, юначе?..
Вуста застигли на межі…
Я так боюсь себе самої…
Два недопалки…
Сумно бути осіннім теплом…
Чи чуєш? – Нині дощ прийшов…
Місто стало сліпим жебраком…
А любов моя, хоч і у комі, – жива…
Чому ти плачеш у сні?..
“Цілуйте коханих!” – запізня порада…
Casus belli
Не вір мені. Я – злива на траві…
Бризки сивого дня…
1998 / Збірка «Сонцетяжіння»
На шляху в безкінечність
– А ви?..
Я люблю тебе так…
Опливає свіча. Ні! Це місяць на обрій зіперся…
Такі ми є – не добрі, не лихі…
…попіл…
Жінко! Ваша величносте!…
Спочатку було — СЛОВО
Для мене вигадала кару…
Ти не зумієш відшукати…
Забарились волхви із святими дарами…
Корида
Карта мого божевiльного мiста…
Амфора
Неточні дані…
Ти пальцями вростав у чорну ніч…
Я не буду такою…
Маячня. Це якась маячня…
Дивись! Я з гілки ніч зірву…
Так вже в нас віддавна повелося…
Судома в’ється на вустах…
Розхристана душе, тривого клапітна!..
Візія (майже метаморфози)
Морок вростає…
Падає місто…
Вуста набрякають криком…
Невідворотність
Я іду у країну…
П’яний вітер вештається містом…
Місто. Вогні – неприборкані бісики…
Згуслим екстазом п’янкого вина…
Вечір. Лампа
Сонячна симфонія
Ікар
На синьому проспекті ночі…
Холодна осінь… відки ця печаль?..
Кара за перший злочин…
Клич мене, осене…
Предки мої не ловили птахiв…
Звичайнісіньке поле…
Танок при народженні ранку
Впадуть на кригу спалахи вогню…
День перетліє. Змаліє хоробрість…
Дві казки
Дороги дзвiнка пiдкова…
Випало небо снiгом…
Весна, мов свічка стоїть. І тихо так!..
Тиша зачаїлася в кутку…
Втеча
Навсебіч розлетались слова…
Листопад
Вікна золотаві пахнуть вечором…
Я люблю його, мамо…
Поштова скринька мріє про листи…
А я й забула: у тебе інша кохана…
Різдвяні замальовки
ІІІ. Ти так само, як і я…
І. Пригадалася казка стара…
ІІ. Коли зима надвечір входить в місто…
Холодна кава. Світанок…
Трамвайна зупинка. Ліхтар. Парасоля…
Ледь хрипує старенька платівка…
Завивання мiж сосен…
Важка рука лягає на плече…
Рудому – охоронцю нашого під’їзду
Запаризький ноктюрн
Килим зеленого сну…
Шерехтить рудий волохатий день…
Кава
І. Це божевілля…
ІІІ. Сонно покличу я…
ІV. Кружляють втомленим вальсом…
ІІ. Бачиш? На денці чашки…
Мій Єдиний! Я уже прийшла…
У мене є все – будинок, робота, сім’я…
Блеф
Кімната
ІІ. Стеля
VІІ. Я (На ранок)
І. Я (Надвечір)
V. Стіни
VІ. Меблі
ІІІ. Кут
ІV. Підлога
Не присягався, не обіцяв…
Монолог кондуктора
Це – ностальгія. Я певна – лише ностальгія…
Мамо, сховай мене!..
Вже віск розтав, відплили кораблі…
Чари хортичанки (передмова Петра Ребра)
Паперові сани
Вітри регочуть в димарях…
Мій батько возить сояхи з городу…
Потурначка
Летімо сестро!…
Якою ж ви були, моя бабуню?…
І ніхто не зустріне…
Портрет на побутовому тлі
Запряжу паперові сани…
Перехрестіть мене, бабуню…
Цей колодязь у землю душею проріс…
Твоя Оріяна…
Насінневий сухенький лускіт…
Молитви вечірні
III. Святий Миколаю!..
I. Вклякну. Вуста кривитиму…
II. Щось вуста шепотять Богородиці…
Трава уже торкається плеча…
За чиїсь первородні гріхи…
Воля
Половецькі герці
Ой люлі, люлі, синочку милий…
Пісня
Складень (триптих)
Дещо про місяці
Монолог Купала
Бідолашний мій хлопчику! Ти вже відчув поразку…
Над степом пасуться зірки…
Слова, старі, мов баба Горпина…
А що ввижалося мені…
Я стережу цей тихий день…
Полин
Я хочу на пасіку, в літо щедре…
Глиняний етюд
Я так заборгувала вам, степи!..
А між нами – степи безкраї
Вже засідланий кінь
Різдвяні замальовки
Самотнiй вiтер у вiкнах
Диво Юрія про Змія
У пошуках себе
Тінь Хроноса (міні-поема)
Наші Друзі:
Новини Львова
Український Центр - 2001-2011 ©
Контакт