Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 14 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Олекса Ізарський

Переглядів: 3867
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Iзарський Олекса (інші псевдоніми: Ол. Із., О. Погар; справжнє прізвище Олексій Григорович Мальченко; 30 серпня 1919, Полтава — 25 липня 2007) — український письменник-романіст, літературознавець, перекладач.

 

Біографічні відомості

Народився в Полтаві в родині банківського службовця та лікарки. Середню освіту (зокрема, знання німецької та французької мов) здобув приватно у Полтаві. Вищу освіту здобув, навчаючись у 1937—1941 роках в Київському університеті (романо-германський відділ).

1942 року в окупованій Полтаві почав писати повість «Ранок», яку завершив 1943 року в Кам'янці-Подільському, видав 1963 року в Мюнхенi.

Восени 1943 року разом із батьками емігрував на Захід. Після війни жив у Діссенi та Мюнхенi.

Наприкінці 1940-х років після смерті бітька із матір'ю та братом переїхав до США, оселився у Клівлендi.

Тільки 1999 року до 80-ліття письменника Полтавська філія Суспільної служби України видала першу книгу Олекси Ізарського в Україні — роман «Полтава». До цього книжки Олекси Ізарського видавалися лише за кордоном.

 

Творчість

Початок літературної діяльності

Олексій Мальченко рано зацікавився літературною творчістю. Розпочав її із щоденників. У 1930-х роках входив до літературного гуртка при Полтавській центральній науковій бібліотеці, яким керував Пилип Капельгородський. Він перший звернув увагу на обдарованого юнака. Заохочений Капельгородським, Олексій ще в шкільні роки написав роман «Мій дід», який мав би бути початком серії повістей і романів про Віктора Лисенка.

Першою опублікованою книжкою Ізарського став літературно-критичний нарис «Рільке на Україні» (Філадельфія, 1952; перекладено німецькою мовою).

Сімейна хроніка

Повість «Ранок» поклала початок циклу белетристичних творів — своєрідної родинної хроніки про духовне становления Віктора Лисенка, його рідних, викладачів, товаришів, а потім про життя родини Лисенків у Німеччині, де вони опинилися під час війни та жили в повоєнні роки.

Другу книжку цієї серії «Віктор і Ляля» (Мюнхен, 1965) присвячено шкільним рокам головного героя.

Наступні романи:

  • «Київ» (1971, навчання в університеті),
  • «Полтава» (1977, період окупації),
  • «Чудо в Мисловицях» (1967, перебування Лисенків у Шлезьку в 1944 році),
  • «Саксонська зима» (1972),
  • «Літо над озером» (1981, життя сім'ї в Баварії),
  • «Столиця над Ізаром» (інша назва «Мюнхен», завершена 1986).

У творах, присвячених життю Лисенків за межами України, Олекса Ізарський прагнув показати долю людей, що вирвалися із «соцiалістичного раю» і вперше вільно глянули на світ (як пише автор, «не крізь російські окуляри»).

Твори Ізарського стали своєрідним протиставленням «великій радянській літературi», фальшивій за своєю суттю. Усі книги «лисенківського циклу» творять певну єдність, через яку проходить образ (великою мірою автобіографічний) Віктора Лисенка. Центральною проблемою є його ставлення до України, її національних проблем.

Проза Ізарського позначається оригінальністю письма (Ігор Качуровський називає «орнаментальною» що означає «умовне віддаалення від предмета»), асоціативністю думок i образів, вишуканістю висловів, багатством метафор, порівнянь, інших художніх засобів зображення.

За визначенням Анни-Галі Горбач, письменник «працює не для сьогодення, а бачить свій вклад в українську літературу з широких перспектив майбутности».

 

Інші жанри

Крiм художньої прози, Ізарський багато років (особливо в 1940—1970-х) виступав із літературними статтями, уривками із щоденників, рецензіями, оглядами, спогадами про зустрічi з українськими та німецькими письменниками тощо. Їх друкували газети та журнали «Час», «Українська трибуна», «Сучасність», «Українська літературна газета» та ін.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова