Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 18 січня 2020 року

Література :: Біографії

Володимир Александров

Переглядів: 4027
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Александров Володимир Степанович (2 липня 1825 — 10 січня 1894) — український письменник, лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини з 1859 року.

 

Життєпис

Син сільського священика Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака». Народився в селі Бугаївка Ізюмського повіту на Харківщині. Закінчив мед. фак-т Харк. університету, працював військ, лікарем.

Навчався в Куп’янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університетіті, по закінченні якого в 1853 працював військовим лікарем у піхотному полку, потім у Варшавському та Седлецькому госпіталях, саперному батальйоні. В 1860 повернувся в Україну лікарем уланського полку в Чугуєві, був старшим ординатором місцевого госпіталю. 1867 обійняв посаду харківського міського лікаря. Від 1879 — знову в армії, служив старшим лікарем резервного батальйону в Харкові, старшим лікарем Керченського лазарету, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові, де свою оселю по вулиці Великій Сумській зробив своєрідним українським культурним центром. Пішов у відставку 1888.

Збирав етнографічний матеріал, опрацьовував фольклорні мелодії. 1861 в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п’єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза», біблійні перекази, в тому числі «Тихомовні співи на Святі мотиви». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів. Витлумачивши німецький оригінал, написав знамениту пісню «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив…»). На схилі літ уклав історичну збівку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». 1886—92 випустив два альманахи «Складка».

Помер у Харкові. На його помин К. Білиловський, Б. Грінченко, Марко Кропивницький та інші видали ще одну «Складку» (1896).

 

Творча діяльність

Вперше виступив з поезіями 1861 (журн. «Основа»). Написав оперети

  • «За Немань іду» (1872) і
  • «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873); остання перероблена пізніше Миколою Старицьким.

Видав збірку власних перекладів з М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880) й альманах «Складка» (1887—92).

Александров збирав усну народну творчість і опубл. «Народний пісенник з найкращих українських пісень», казки «Коза-дереза», «Івашечко»; друкував етнографічні праці. Деякі поезії Алексанрова здобули популярність у народі («Я бачив, як вітер березку зломив» та ін.).

 

Твори

  • Предание о храмовой иконе в церкви слободы Бугаевки Харьковской губернии Изюмского уезда: С прибавлением кратких сведений о самой Бугаевке. Х., 1876
  • Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах. Х., 1891.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова