Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 23 липня 2019 року

Література :: Біографії

Пейо Яворов

Переглядів: 3578
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Пейо Яворов (справжнє ім'я – Пейо Тотев Крачолов; 1 січня 1878, Чірпан — 29 жовтня 1914, Софія) — болгарський поет, основоположник болгарського символізму.

 

 

 

 

 

 

Закінчив школу в Пловдиві, з 1893 по 1901 рік працював телеграфістом у різних містах: Чірпан, Стара-Загора, Слівен, Стралджа, Анхіал (Поморіє), Софія. Симпатизував Болгарській Робочій Соціал-Демократичній партії, а в 1897 році вступив в контакт з підпільною революційною організацією ВМОРО(Внутрішня македонсько-одринська революційна організація).

Спочатку редагував різні видання, пов'язані з македонсько-одринським революційним рухом, як то «Дело», «Свобода или смърт», «Автономия» и «Илинден». Перший опублікований твір - вірш «Вперед» (болг. Напред) в газеті «Глас македонски». Багаторазово перетинав кордон і взяв участь у Ілінденськ-Преображенському повстанні в 1903 році. Був найближчим сподвижником Гоце Делчева(болгарский революціонер), а в 1904 році став його першим біографом (книга «Гоце Делчев»). Після смерті Делчева в 1903 році, стала великим ударом для Яворова і він припинив революційну діяльність.

Ще під час революційної діяльності Яворов став, за підтримки поета Пенчо Славейкова і критика Хреста Крестева, співробітником і редактором літературного журналу «Мисал», навколо якого сформувалася однойменна група болгарських літераторів. Першим його твором, який справив враження на групу, після чого Пейо Яворов вже розглядався як невід'ємна її частина, була «Калиопа». У 1901 році випустив книгу віршів, що вийшла в 1904 році другим виданням з передмовою Славейкова. Працює спочатку бібліотекарем, потім, після звернення до драматургії - в Національному Театрі. Написав дві п'єси: «В полите на Витоша» (1910) і «Когато гръм удари, как ехото заглъхва» (1912).

З 1906 року був закоханий в Міну Тодорова, сестру письменника Петко Тодорова. У 1907 році публікує збірку «Безсоння» (болг. Безсъници), що стала класикою болгарської літератури і заклала основи сучасної болгарської ліричної поезії. У 1910 році супроводжує свою кохану в Париж, де вона у віці 19 років помирає від туберкульозу. У наступні роки Яворов неодноразово відвідував її могилу на кладовищі Пер-Лашез.

У 1910 році була опублікована книга Яворова «За тінями хмар» (болг. Подир сенките на облаците), після виходу якої поета почали порівнювати з Христо Ботев.

У 1912 році одружився на Лорі Каравелова, дочкою політика Петко Каравелова і племінниця поета Любена Каравелова, після чого відправився на фронт. Опубліковане листування його з дружиною свідчить про бурхливі почуття, які швидко розвивались. 29 листопада 1913 вкрай ревнувавша чоловіка Лора покінчила життя самогубством. Пейо Яворов намагався застрелитися, але вижив. Тим не менш як громадська думка, так і судовий процес, що тривав близько року, визнали його винним у смерті дружини. 29 жовтня 1914 Яворов прийняв велику дозу отрути і застрелився.

Наші Друзі: Новини Львова