Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 19 лютого 2019 року

Література :: Біографії

Любомир Сеник

Переглядів: 5144
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Любомир Тадейович Сеник (26 червня 1930, с. Чернихів, тепер Зборівського р-ну Тернопіль-ської обл.) — літературознавець, літературний критик, письменник, громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І.Франка, член Національної спілки письменників України, дійсний член НТШ.

 

 

 

 

Закінчив Плотицьку середню школу, Львівський педагогічний інститут (1953), аспірантуру при цьому ж інституті (1957). Вчителював у середній школі села Мшана Городоцького р-ну на Львівщині (1953–1954), був науковим співробітником Львівського історич-ного музею (1957–1958), редактором видав-ництва Львівського університету (1960–1962), завідувачем відділу критики журналу “Жовтень” у 1962–1964 роках.

Кандидатська дисертація – “Роман Андрія Головка “Мати” в літературному процесі 20-х – початку 30-х років” (1963), докторська – “Укра-їнський роман 20-х років: Проблема національ-ної ідентичності” (1995).

З 1964 року працює в Інституті суспільних наук (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’я-кевича НАН України), з 1996 – директор (за сумісництвом) Інституту літературознавчих студій Львівського національного університету ім. Івана Франка. Очолює літературознавчу комісію НТШ. Громадський діяч, у 1990–1992 роках – голова Львівської крайової організації Народного Руху, співредактор газети “Віче”.

За роман “Ізійди, сатано!” удостоєний Між-народної літературної премії ім. Богдана Нестора Лепкого (2000).

Досліджує історію і теорію української літера-тури ХІХ–ХХ ст., зокрема творчість І. Франка, прозу доби “розстріляного відродження”. За спроби об’єктивного висвітлення історії української літератури першої половини ХХ ст., а також літературного процесу 60–70-х років був пере-слідуваний радянським режимом. Численні літературно-критичні статті присвячені діячам “Руської Трійці”, поетиці роману, літературному процесові 60–90-х років ХХ ст.; публіцистичні статті з громадсько-політичного та культурного життя.

Основні праці: Роман Андрія Головка “Мати” (Київ, 1963); Микола Хвильовий і його роман “Вальдшнепи” (Львів, 1994); Климентій Шептиць-кий – слуга Божий (Львів, 1997; у співавторстві з Н. Пікулик); збірник прози “На червоному полі” (Львів, 1998); роман “Ізійди, сатано!” (Париж; Львів; Цвікау, 2000).

Наші Друзі: Новини Львова