Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 16 червня 2019 року

Література :: Біографії

Тимур Литовченко

Переглядів: 4564
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Тимур Іванович Литовченко (4 січня 1963, Київ) — український письменник-фантаст, інженер-металург, член Національної спілки письменників України, член комісії НСПУ з пригодницької та фантастичної літератури, голова секретаріату центру «Свобода слова», член літературно-інтелектуального клубу «Русское собрание», керівник клубу любителів фантастики «Чумацький шлях».

 

 

 

 

 

Біографія

  • Народився 4 січня 1963 року в Києві.
  • 1986 — закінчив Київський політехнічний інститут (інженер-металург).
  • 1986—1996 — працював в Інституті електрозварювання.
  • 1997—1998 — редактор відділу в газеті «Селянська спілка», був звільнений за участь у страйку творчих працівників
  • 1998 — фахівець із зв'язків зі ЗМІ в Союзі орендарів і підприємців України.
  • З жовтня 1998 — прес-секретар Міністерства вугільної промисловості України.
  • 2000 — головний спеціаліст PR-підрозділу Міністерства палива та енергетики України.
  • З серпня 2001 — власний кореспондент по Києву всеукраїнської газети «Голос Донбасса».
  • З 2002 — керівник відділу «Стиль», згодом «Тема» журналу «ПіК» («Політика і культура»).
  • З березня 2004 — головний редактор журналу «РоботодавецЬ».

Дружина Олена, донька Людмила.

 

Літературна творчість і громадська діяльність

Перше оповідання написав у 12 років. В 1989 став членом київських клубів любителів фантастики «Перевал», пізніше — «З��ряний шлях» (одним із засновників). З 1994 член літературно-інтелектуального клубу «Русское собрание», у 1996 р. став співзасновником і керівником секретаріату центру «Свобода слова». У 2000 заснував КЛФ «Чумацький шлях», названий на пам'ять про київський конвент фантастів. Брав участь у київському фенконі «Чумацький шлях-92». В 1996 вийшов роман «До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять». З 1997 - член Національної Спілки письменників України.

 

Відзнаки

1995 — призер III Міжнародного літературного конкурсу Вадима Кисляка в номінації «Проза» (Воронеж)
1999 — лауреат Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай»
2000 — лауреат Міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара
2006 — дипломант VI Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова 2006» в номінації «Романи» (заохочувальна премія).
2010 — лауреат Х Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова 2010» в номінації «Романи» (ІІ премія).

 

Різне

Улюблені напої — міцна солодка чорна кава, солодке червоне вино і свіже холодне молоко. Улюблене визначення письменницької праці: «Прозаїк пише дупою» — в розумінні, має бути посидющим і цілеспрямованим. Улюблене визначення якості письменницької праці: «рос. И нож в него! Но счастлив он висеть на острие, зарезанный за то, что был опасен!» (Володимир Висоцький) Улюблене визначення журналістської праці: «рос. Жив ты или помер, главное — чтоб в номер материал успел ты передать. И ч�!82об, между прочим, был фитиль всем прочим, а на остальное — наплевать!..» (Костянтин Симонов) Власний критерій оцінки якості журналістс�%8Gкої праці: «Коли тебе назвали сволотою — отже, ти почав працювати добре! Якщо пристрелили з-за рогу — отже, спрацював просто чудово!» Життєве кредо: «З Богом! ..»

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова