Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 20 червня 2019 року

Література :: Біографії

Георгій Щокін

Переглядів: 5686
Додано: Додав: Крістоферсен  44
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Тексти Автора

Георгій Васильович Щокін (27 травня 1954, Запоріжжя) — український соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії, доктор соціологічних наук (1996). Професор (1995).

 

 

 

 

 

Біографія

1981 року закінчив Київський педагогічний інститут, дефектологічний факультет, "Дефектологія".

Кандидатська дисертація "Соціально-психологічні аспекти удосконалення діяльності кадрових служб на виробництві" (1989 р.), докторська дисертація "Соціальна теорія та кадрова політика".

З 09.1980 р. по 06.1984 р. - соціолог[Джерело?], начальник відділу кадрів Київського ВО "Електроприлад".

З 07.1984 р. по 10.1985 р. - заступник начальника Головного управління з кадрів Республіканського промислового об'єднання "Укрбудкераміка" Міністерства промбудматеріалів УРСР.

З 11.1985 р. по 10.1987 р. - начальник відділу робітничих кадрів Головкиївміськбуду.

З 10.1987 р. по 04.1989 р. - заступник директора Республіканського центру працевлаштування, перепідготовки і профорієнтації Держкомпраці України.

З 04.1989 р. по 04.1990 р. - директор Київського наукового центру "Кадри".

З 04.1990 р. по 1996 р. - ректор Всесоюзного заочного університету управління персоналом (з 02.1994 р. - недержавна Міжрегіональна Академія управління персоналом). Засновник і президент недержавної Міжнародної кадрової академії та Міжрегіональної академії управління персоналом (методичне забезпечення - м. Москва).

Голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя», заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американського біографічного інституту, організацій які були звинувачені у здійсненні афер.

Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.

Голова науково-редакційної ради журналу "Персонал" (з 1991), член редколегій ряду наукових журналів, автор понад 250 праць з питань соціальної філософії, релігієзнавства, соціології, психології, освіти й управління людськими ресурсами, зокрема, 27 книг: "Практична психологія менеджменту", "Основи кадрового менеджменту", "Візуальна психо-діагностика", "Теорія соціального управління" та інші. Виступав з науковими доповідями на всесвітніх, європейських і міжнародних форумах у Берліні, Москві, Тегерані, Белграді, Абу-Дабі, Гавані, Дурбані, Києві та інших столицях світу.

Дружина - Щокіна Римма Борисівна (25.11.1958), логопед, син - Щокін Ростислав Георгійович (25.11.1980), заступник голови Наглядової ради МАУП. За словами президента об'єднаної єврейської громади України Вадима Рабіновича, дружина Г.В. Щокіна є єврейкою за національністю. Проте журналістам не вдалося підтвердити або спростувати цю інформацію: виконавчий директор об'єднаної єврейської громади Едуард Долинський заявив, що не має достовірної інформації з цього питання. Сам Щокін від коментарів утримався.

 

Політична діяльність

Георгій Щокін на базі структур, близьких до МАУП, організував Українську Консервативну партію. Партія зі списком, очоленим Щокіним, пішла на парламентські і місцеві вибори 2006 року. Виборча програма стверджувала гасло необхідності для України національної еліти. Партія змогла завоювати 0.09% підтримки голосів виборців.

Після поразки на виборах Георгій Щокін залишив посаду голови партії, а сама партія фактично припинила активність.

 

Звинувачення в антисемітизмі

У вересні 2001 р. Георгій Щокін виступив на Всесвітній конференції з питань боротьби з расизмом у Південній Африці (Дурбан) із доповіддю та статею «Сіонізм: ідеологія “UBERMENSCHEN”» (Ubermensch – надлюдина), в якій піддав критиці ідеологію сіонізму як "ідеологію дегенерації". Голова асоціації єврейських організацій і общин (Ваад) Йосиф Зісельс звинуватив Георгія Щокіна у росповсюдженні антисемітизму в Україні.

 

Відзнаки і нагороди

Удостоєний орденів Української, Російської та Сербської Православної Церкви, Вірменської Апостольської Церкви, а також багатьох нагород наукових і громадських організацій України, Англії, США, Росії, державних нагород Киргизької Республіки та Республіки Сербія, почесного звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1998 р.).

Нагороджений орденами:

  • Преподобного Сергія Радонезького (РПЦ, 1999 р.),
  • Св. Нестора Літописця (1999 р.),
  • Срібним орденом Св. Князя Володимира II ст. (УПЦ МП, 1999 р.).

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова