Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 14 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Марина Гримич

Переглядів: 6820
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Гримич Марина Віллівна (4 квітня 1961, Київ) — прозаїк. Доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директор видавництва «Дуліби», продюсер літературного проекту Люба Клименко. Член Спілки письменників України, член Канадської спілки етнологів.

 

Біографія

Народилася 4 квітня 1961 р. в м. Києві. Батько — Гримич Віль Григорович, мати — професор КНУ імені Тараса Шевченка Гримич Галина Михайлівна.

  • В 1983 році закінчила слов'янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
  • В 1990 році захистила кандидатську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР.
  • 1991—1995 рр. Вчений секретар, заступник директора Міжнародної школи україністики АН України.
  • В 1996—2006 рр. доцент, професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  • 2001—2006 рр. — завідувач кафедри етнології та краєзнавства.
  • У 2004 році захистила докторську дисертацію, у 2005 р. здобула звання професора.

Чоловік — Осташ Ігор Іванович, народний депутат України (1996—2006), Надзичайний і Повноважний Посол України в Канаді (з 2006 р.)

Художна творчість та перекладацька діяльність

Будучи студенткою, почала публікуватися як перекладач зі словенської, сербохорватської та македонської мов. У цей час з'явилися також її перші поетичні добірки в журналах «Дніпро» та «Жовтень». З 2000 року працює як прозаїк, публікується також з публіцистичними дописами.

Автор 8 різножанрових романів, 2 перекладних книг, ряду публіцистичних статей.

Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001 — дипломант, 2002 — перша премія конкурсу за роман «Егоїст»).

Член Спілки письменників України (2004).

Наукова творчість

Наукову діяльність розпочала в Інституті мистецтознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР як фольклорист та етнограф. Працюючи в Міжнародній школі україністики, розробляла методику викладання української мови як іноземної. На історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка викладала курси з етнології та антропології. Докторська дисертація про звичаєве право написана на стику дисциплін — етнології, історії та права. Досвідчений польовик: об'їздила з етнолого-антропологічними експедиціями всю Україну та ряд зарубіжних країн.

Автор 2 монографій, 2 підручників та величезної кількості наукових статей.

За монографію «Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ — початку ХХ ст.» здобула премію Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004). Член Асоціації етнологів Канади (2007).

Видавнича діяльність

У 2004 р. заснувала і очолила видавництво «Дуліби», що спеціалізується на виданні сучасної української літератури і наукової продукції етнологічного спрямування. У 2005, 2006 рр. здобуло ряд нагород Форуму видавців у Львові.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова