Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 09 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Павло Гай-Нижник

Переглядів: 5749
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Павло Павлович Гай-Нижник (28 травня 1971, Дунаївці) — український історик, поет. Доктор історичних наук, академік Української академії наук.

 

Біографія

Народився 28 травня 1971 року в місті Дунаївці Хмельницької області в сім'ї творчої інтелігенції.

Був активним учасником самостійницького руху в період перебудови в СРСР. Засновник і провідник націоналістичної молодіжної організації «Союз Українського Народу», яка діяла у 1986—1989 роках у містах Дунаївці та Кам'янець-Подільський. У 1988 р. вперше на теренах радянського Поділля підніс національний прапор України (почепив на трубі Дунаєвецької суконної фабрики ім. В. Лєніна синьо-жовтий стяг).

1989 року був учасником Республіканської установчої конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Києві.

Переможець Кубка Хмельницької області з боротьби “самбо” на приз Героя Радянського Союзу Ф.Є.Гончарука (м.Нова Ушиця, 1985). Здобув "Золотий значок ГТО СРСР" (1985), ІІ юнацький спортивний розряд з легкої атлетики (1985) й з боротьби "самбо" (1986) та І спортивний розряд з футболу (1988).

Навчання

  • У 1978—1988 роках навчався у середній школі № 4 міста Дунаївці. Закінчив із срібною медаллю.
  •  
  • У 1989—1991 роках був курсантом Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії Єпішева.
  •  
  • 1991 року — рядовий Радянської армії.
  •  
  • У 1991—1995 роках — студент історичного факультету Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім.В.Затонського (нині Кам'янець-Подільський національний університет).
  •  
  • З 1995 р. живе і працює в Києві.
  •  
  • У 1995—1998 роках — аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України.

Праця

  • 1999 р. — провідний археограф відділу пам'яток княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.
  •  
  • 2000 р. — у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертаційне дослідження на тему «Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.)» і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України.
  •  
  • 2001—2003 рр. — провідний науковий співробітник відділу економічної реформи та удосконалення управління фінансовою системою Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.
  •  
  • 2002—2003 рр. — завідувач науково-інформаційним відділом Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.
  •  
  • 2002 (вересень) - член ініціативної групи Української гетьманської організації по створенню Всеукраїнського об'єднання громадян "Союз гетьманців-державників".
  •  
  • 2003 р. — заступник головного редактора науково-популярного часопису «Гуманітарний seminarium».
  •  
  • 2003 р. — науковий співробітник Інституту трансформації суспільства.
  •  
  • 2003—2004 рр. — старший викладач кафедри історії України Криворізького державного педагогічного університету.
  •  
  • 2004 р. — старший викладач кафедри гуманітарних наук Інституту ділового адміністрування в м.Кривий Ріг (за сумісництвом).
  •  
  • 2004—2005 рр. — доцент кафедри історії та теорії держави і права Національної академії державної податкової служби України.
  •  
  • Вересень-грудень 2004 р. — Учасник Помаранчевої революції в Києві.
  •  
  • 2005-2008 рр. — докторант історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  •  
  • 2008 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук із спеціальності 07.00.01 - Історія України: «Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. — квітень 1918 р.)»
  •  
  • З 2007 р. — старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса Національної академії наук України.
  • 2 липня 2010 р. обраний дійсним членом (академіком) Української академії наук.

Член редколегії наукового збірника “Становлення та розвиток української державності” (завідувач секції “Історія та теорія державного управління”; засновник: Міжрегіональна академія управління персоналом).

Одружений. Виховує доньок Дзвениславу та Яснославу.

Нагороди

  • 1999 р. — премією Федерації профспілок України «За активну роботу і сприяння при підготовці і випуску журналу Федерації профспілок України „Профспілки України“ у 1998 році і в першому кварталі 1999 року».
  •  
  • 2004 р. — Листом подяки Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради "за плідну роботу по організації науково-дослідницької діяльності учнів".
  •  
  • 2004 р. — Листом подяки кандидата в Президенти України, народного депутата України В.Ющенка "за участь у Міжнародному Форумі "Освіта і наука — стратегічний резерв України".
  •  
  • 2006 р. — Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня «за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви».
  •  
  • 2007 р. — Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України «за вагомий внесок у розвиток освіти та високий професіоналізм».
  •  
  • 2008 р. — Грамотою Дунаєвецької районної державної адміністрації та Дунаєвецької районної ради Хмельницької обл. "за вагомий внесок у дослідженні історії Дунаєвеччини".

 

Джерело: Вікіпедія

Особистий сайт: hai-nyzhnyk.in.ua

Наші Друзі: Новини Львова