Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 15 грудня 2019 року

Література :: Біографії

Василь Гей

Переглядів: 11204
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Василь Степанович Гей (14 січня 1942, Заболоття (Любомльський район), Любомльського району Волинської області) — український поет.

 

Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської районної газети. Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії "Лесин кадуб". Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові. У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, критик, публіцист. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка. Член ради Національної Спілки письменників України.

 

Автор поетичних збірок:

  • «Закон вірності»,
  • «Крила Світязя»,
  • «Витоки»,
  • «Вічно пам'ятати»,
  • «Кольори весни»,
  • «Краплі на листі»,
  • «Лесин кадуб»,
  • «Підрубане дерево роду»,
  • «Де маминим голосом тиша мовчить… Восьмивірші з рідного села»,
  • «Зоря з криничної води»,
  • «Кривавник рідного слова»,

природознавчої книжки «Під сузір'ям калини», повістей:

  • «Яворник»,
  • «Вихор у стиглому житі»,

збірок статей, виступів, рецензій:

  • «При світлі сивої роси»,
  • «Рядки з рецензій»,

збірки пісень «І піснею хата багата» (у співавторстві).

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова