Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 19 вересня 2019 року

Література :: Біографії

Гео Шкурупій

Переглядів: 8678
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Гео Шкурупій (справжнє ім'я Георгій (Юрій) Данилович; 20 квітня 1903, м. Бендери Бесарабської губернії — 25 листопада 1937, Ленінград) — український письменник, представник напрямку панфутуризм.

 

Біографія

Народився в сім'ї залізничника і вчительки. Дитинство провів на Поділлі. По закінченні Другої Київської класичної гімназії (1920) навчався на медичному факультеті Київського університету, в Київському інституті зовнішніх зносин. Працював на залізниці, редактором і сценаристом на кінофабриці, в редакції газети «Більшовик».

Арештований у Києві 3 грудня 1934 року за звинуваченням у приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Було проведено два судових засідання військового трибуналу, на яких Шкурупій категорично заперечував висунуті звинувачення і навіть подав письмову заяву-скаргу на неправомірні методи слідства. У ній, зокрема, сказано: «15/1-35 року я подав заяву на ім'я слідчого НКВС т. Грушевського із вказівкою на неправильний запис моїх показань із вимогою їх виправити і долучити мою заяву до моєї справи. Але цього не було виконано. Тому прошу суд звернути увагу на це тепер. Показання щодо моїх розмов із знайомими мені письменниками (…) записані неправильно. Вони зредаговані, заповнені за думкою слідчого т. Гринера, записані так, як йому хотілося, і не відповідають дійсності. Мої бесіди названі націоналістичними, як і мої настрої. Насправді ж я вказував слідчому, що бесіди були на літературні, історичні і побутові теми. Незважаючи на неправильний запис показань слідчим, вони підписані мною через такі обставини. Протягом усього періоду слідства і, особливо під час допитів, я був підданий слідчим жахливому моральному тискові… Крім того, сильний біль у шлунку, оскільки в мене виразка, і вкрай пригнічений стан від погроз слідчого спричинилися до стану повного отупіння, за якого я вже нічого не тямив. Слідчий користувався моїм станом, примушував підписувати показання, доводячи мене до істерики. Тому прошу вважати ці мої показання недійсними, оскільки фактично вони не мої, а складені за думкою і бажанням слідчого».

Після першого суду справу було повернуто на додаткове розслідування. На другому судовому засіданні військового трибуналу Шкурупій знову доводить свою невинність і конкретними арґументами намагається спростувати звинувачення. Однак 27 квітня 1935 року засуджений на 10 років виправно-трудових таборів із подальшим трирічним ураженням у політичних правах та конфіскацією майна. Покарання відбував на Соловках. Дружину Варвару Базас із сином Георгієм як родину ворога народу виселили з Києва.

25 листопада 1937 року «особлива трійка» переглянула справу Шкурупія і засудила його до смертної кари. Розстріляний 8 грудня 1937 року в Ленінграді.

 

Творчість

1920 року Гео Шкурупій дебютував у літературно-мистецькому альманахові «Гроно» прозовими творами «Ми» і «В час великих страждань», а наступного 1921 року видрукував в альманахові «Вир революції» добірку поезій. Захоплений авангардним мистецтвом, письменник виступає з теоретичними статтями про футуризм, бере участь у літературних дискусіях. Належав до літературних організацій та угруповань «Комкосмос» (Київ, 1921), «Асоціація панфутуристів» (Аспанфут; Київ, 1921—1924), «Асоціація комуністичної культури» (АсКК, Комункульт; Київ/Харків, 1924—1925), ВАПЛІТЕ (Харків, 1926—1927), «Нова генерація» (Харків, 1927—1931).

Твори Ш. друкувалися в жури., газ., альманахах: «Вир революції», «Шляхи мистецтва», «Глобус», «Гроно», «Семафор у майбутнє», «Життя й революція», «Нова генерація», «Червоний шлях», «Літературна газета» та ін.

Перші збірки його поезій — «Психетози. Вітрина третя» (1922) та «Барабан. Вітрина друга» (1923), написані в стилістиці футуристичної поетики. У них переважає суспільно-політична тематика, що в добу революційної романтики позитивно сприймалося читачами. Проте захоплення футуризмом минуло у Шкурупія досить швидко. Вже 1924 року він висловлюється за об'єднання своєї організації з «Гартом», підтримує групи М.Ялового та О.Слісаренка, які відійшли від угрупування М.Семенка.

1925 року виходить його збірка «Жарини слів», яка засвідчила, що «футуристична бравада дедалі більше обертається неоромантизмом — з його дивною сумішшю лірики, сарказму та відблиском трагічного».

Того ж року Г.Шкурупій дебютує у якості прозаїка. Його книгу гостросюжетних оповідань «Переможець дракона» О.Білецький назвав цікавим явищем в нашій белетристиці: «збірник розмаїтий, талановитий», хоча надміру залітературений. Інші збірки оповідань: «Пригоди машиніста Хорна» (1925), «Монгольські оповідання» (1930). Збірки віршів: «Море» (1927), «Для друзів-поетів — сучасників вічності» (1929), поема «Зима 1930 року» (1934); романи: «Двері в день» (1929), «Жанна-Батальйонерка» (1930), «Міс Адрієна» (1934).

1930 року Г.Шкурупій очолює київську філію «Нової Генерації» та стає редактором її друкованого органу — «Авангарду-альманаху пролетарських митців Н. Г.» (вийшло два числа). На сторінках цього журналу вперше було надруковано кіносценарій О.Довженка «Земля», репортаж О.Влизька «Поїзди їдуть на Берлін», вірші І.Маловічка, П.Мельника, Ю.Палійчука, статті К.Малевича, М.Умакова та ін.

Учасник збірника «Зустріч на перехресній станції. Розмова трьох. Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан» (Київ, 1927), співупорядник разом із Миколою Бажаном та автор передмови до «Ленінського декламатора» (Київ, 1925).

 

Видання

  • Психетози. Вітрина третя. — Київ, 1922.
  • Барабан. Вітрина друга. — Київ, 1923.
  • Жарини слів (Вибрані поезії). — Харків, 1925.
  • Переможець дракона. — Харків, 1925; 2-ге вид.: Харків-Київ, 1929.
  • Пригоди машиніста Хорна. — Харків, 1925.
  • Штаб смерти. — Київ, 1926.
  • Січневе повстання. Переможець дракона. — Київ, 1928.
  • Для друзів, поетів, сучасників, вічности. — Харків, 1929.
  • Двері в день. — Харків, 1929; 2-ге вид.: Харків-Київ, 1931; рос. пер.: Двери в день. Москва-Ленинград, 1930.
  • Патетична ніч. «Нарком». — Харків, 1929; рос. пер. «Нарком» — Харків, 1930.
  • Страшна мить. — Харків, 1929; 2-ге вид. — Харків-Одеса, 1930.
  • Зруйнований полон. Місяць з рушницею. — Харків-Одеса, 1930.
  • Жанна-батальйонерка. — Харків-Київ, 1930.
  • Божественна комедія (Памфлети). — Харків-Київ, 1931.
  • Новелі нашого часу. Проза. Т. І. — Харків-Київ, 1931.
  • Монгольські оповідання. — Харків, 1932.
  • Зима 1930 року. Фрагментарні малюнки, виконані віршами та прозою. — Харків-Київ, 1933.
  • Міс Адрієна. — Харків, 1934.
  • Двері в день: Вибране. — Київ, 1968.

 

Кінематографічна діяльність

Працював редактором на кіностудіях Одеси і Києва (стрічки: «Темрява», 1927; «Пригоди Полтинника», 1928; «Наговір», 1928, також автор написів).

За сценаріями Г. Шкурупія поставлено фільми: «Синій пакет» (1926, у співавт.) і «Спартак» (1926, у співавт.).

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова