Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 22 вересня 2019 року

Література :: Біографії

Леонід Смілянський

Переглядів: 5295
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Леонід Іванович Смілянський (1904—1966) — український письменник.

 

Родом з Сумщини, 1928 закінчив Київський Інститут Народної Освіти, у 1928—31 був в аспірантурі при Київській філії Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Друкуватися почав з 1925, належав до літературних організацій «Гарт», «Молодняк» і ВУСПП. Якийсь час працював як журналіст і літературний критик. Виявив себе у жанрі прози, драматургії й кіносценарію (1956 фільм «Іван Франко»; 1959 екранізовано повість «Сашко»). Смілянський розпочав з будівничої тематики: «Нові оселі» (1928), «Злочин бригадира» (1930), повісті «Машиністи», «Мехзавод» (1930), «Периферія» (1933), роман «Зустрічі» (1936) та ін. Під час другої світової війни переключився на психологічні оповідання: «На заставі» (1941), «Топки погашені» (1941), «Підслухані новелі» (1942), «Серце» (1943). Історичні і біографічні повісті й романи Смілянського відзначаються тенденційністю і фальшуванням історичної дійсности: «Михайло Коцюбинський» (1940), «Золоті ворота» (1942), «Євшан-зілля» (1943), роман у 2 томах про Т.Шевченка «Поетова молодість» (1960—62); п'єси про Лесю Українку «Червона троянда» (1955) і про І. Франка «Мужицький посол» (1956) та ін. Окреме видання «Твори в 4 томах» (1970—71). У 1934–1952 рр. мешкав у будинку письменників Роліт. Похований на Байковому цвинтарі.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова