Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 28 травня 2020 року

Література :: Біографії

Анджей Сапковський

Переглядів: 6505
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Анджей Сапковський (пол. Andrzej Sapkowski; 21 червня 1948, Лодзь, Польща) — польський письменник-фантаст і публіцист.

 

 

 

 

 

 

Біографія

Народився 1948 році в місті Лодзь, де й закінчив університет, факультет зовнішньої торгівлі. З 1972 по 1994 рік працював у торгівлі.

В 1986 році написав фентезійну новелу Відьмак, (польськ. Wiedźmin), у якій створив свого головного героя — відьмака Геральта із Рівії, майстра меча й магії, котрий за гроші вбиває монстрів і разноманітних міфічних створінь в своєму фентезійному світі. Перші чотири оповідання про відьмака були видані в книжці «Відьмак».

1990 року вийшла друга книга письменника, що складалася із семи оповідань (як нових, так і тих, що були видані раніше) під одним загальним заголовком Останнє бажання, котра була первидана в 1993 році. В 1992 році Сапковський видав нову книгу про відьмака — Меч презначення, куди увійшли ще шість новел (перевидана у 1994 році).

З 1994 по 1999 рр. створив п'ятитомну сагу про Відьмака та Відьмачку, яка принесла йому світове визнання: Кров ельфів (1994), Час презирства (1995), Хрещення вогнем (1996), Вежа ластівки (1997) і Володарка озера (1999).

Пригоди Відьмака також були видані у вигляді шести коміксів (1993—1995) оформлених малюнками Богуслава Польха і з текстом Матея Паровського. Крім того, у 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13-серійний телесеріал «Відьмак» («Wiedzmin») за мотивами збірок про Геральта «Меч призначення» і «Останнє бажання» (режисер Марек Бродскі). На основі серіалу також бул створений 130-хвилинний телефільм. В 2004 році компанія «CD Project» почала роботу над багатообіцяючою RPG під назвою «Відьмак» («The Witcher»). гра вийшла в жовтні 2007 року. На 2011 рік в розробці знаходиться продовження гри про пригоди Геральта, що називатиметься «Відьмак 2: Вбивці королів» («The Witcher 2: Assassins of Kings»).

Сапковский — автор сюжету книги-гри «Око Іррдеса» (польск. Oko Yrrhedesa), дуже популярної в Польщі.

У 1995 році була видана книга «Світ короля Артура» — ессе — в котрому автор намагався розібратися у причинах популярності легенд про короля Артура серед сучасних читачів і про вплив цих легенд на творчість деяких авторів XX-го століття. Книга включає також новелу «Maladie» — власну варіацію за мотивами легенди про Трістана та Ізольду.

В 2001 році вийшла велика праця про міфологічних істот — «Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini» (Бестіарій), в якій з притаманним автору почуттям гумору відкривається світ створінь, що населяють наш світ і світи письменників фентезі.

Серед заслуг автора також велика кількість критичних статей про фентезі і для тих, хто ним захоплюється, таких як «Посібник для початкових писсьменників фентезі», «Вареник, або немає золота в сірих горах» (стаття про сучасні проблеми фентезі, як літератури), «Меч, магія, екран» (про екранізації) і багато інших.

Він вже закінчив роботу над своєю другою саґою — «Трилогією про Рейневана» («Narrenturm» («Вежа блазнів»), «Boży bojownicy» («Божі воїни»), «Lux Perpetua», в якій річ йде про середньовічну Європу і Гуситські війни.

5 січня 2009 року була презентована нова книга письменника — «Змія», дії якої відбуваються під час війни в Афганістані.

Сапковський отримав п'ять премій імені Януша Зейделя (три з них за оповідання Менше зло, Меч призначення і Вирва від бомби, а також дві за романи Кров ельфів і Вежа блазнів). А 1997 року письменник був удостоєний премії «Passport», що присуджується тижневиком «Polityka» за заслуги перед польською культурою. Крім того, у 2003 р. він виграв іспанську премію Ignotus, за кращу антологію (Останнє бажання), і Музиканти (краща іноземна розповідь), в тому ж році. Анджей Сапковський став першим лауреатом David Gemmell Legend Award. нагорода дісталася письменнику за книжку Blood of Elves (англійське видання роману Кров ельфів) і була вручена в 2009 році у Лондоні.

Регулярно бере участь в Євроконах: в 2002 р. — в Четеборі (Чехія), в 2004 — в Пловдиві (Болгарія), в 2008 році — в Москві (Росія). А 13—16 квітня 2007 р. брав участь в європейському конгресі наукової фантастики Єврокон у Києві.

Книги автора перекладено на англійську, німецьку, французьку, іспанську, португальську, італійську, чеську, литовську, болгарську, російську та українську мови. В одній лише Польщі продано близько 2-х млн. примірників його книг.

 

Бібліографія

Саґа про відьмака

  • Останнє бажання (Ostatnie Życzenie), збірка з 7 оповідань (1990)
  • Меч Призначення (Miecz Przeznaczenia), збірка з 6 оповідань (1992)
  • Кров ельфів (Krew Elfów) (1994)
  • Час Презирства (Czas Pogardy) (1995)
  • Хрещення вогнем (Chrzest Ognia) (1996)
  • Вежа ластівки (Wieża Jaskólki) (1997)
  • Озерна Пані (Pani jeziora) (1999)

Саґа про Рейневана

  • Вежа блазнів (Narrenturm) (2002)
  • Божі воїни (Boży bojownicy) (2004)
  • Lux perpetua (2006)

Інші книги

  • Рукопис, знайдений у печері Дракона (Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini) (2001)
  • Змія (Zmija) (2009)

Оповідання

  • Відьмак (Wiedźmin) (журнал «Fantastyka» 12/86, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1986)
  • Дорога з котрої немає вороття (Droga, z której się nie wraca) (журнал Fantastyka 8/88, також входить до збірки Відьмак) (1988)
  • Зерно правди (Ziarno prawdy) (журнал «Fantastyka» 3/89, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1989)
  • Музиканти (Muzykanci) (вперше вийшло в антології Wizje Alternatywne) (1990)
  • Менше зло (Mniejsze zło) (журнал «Fantastyka» 3/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
  • Питання ціни (Kwestia ceny) (журнал «Nowa Fantastyka» 9/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
  • Межа можливого (Granica możliwości) (журнал «Nowa Fantastyka» 9-10/91, також входить до збірки Меч призначення) (1991)
  • Тандарадей! (Tandaradei!) (журнал «Fenix» 1/92) (1992)
  • Вічний вогонь (Wieczny ogień) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Трохи жертовності (Trochę poświęcenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Меч призначення (Miecz przeznaczenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Щось більше (Coś więcej) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Крихта льоду (Okruch lodu) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/92, також входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Maladie (журнал «Nowa Fantastyka» 12/92, також входить до книги Світ короля Артура) (1992)
  • Край світу (Kraniec świata) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Останнє бажання (Ostatnie życzenie) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Голос розуму (Głos rozsądku) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Вирва від бомби (W leju po bombie) (журнал «Fenix» 4/93, також входить до збірки Меч призначення) (1993)
  • Золотий полудень (Złote popołudnie) (вперше вийшло в антології Тринадцять котів) (1997)
  • Щось закінчується, щось починається (Coś się kończy, coś się zaczyna) (журнал «Czerwony karzeł» #5) (1999)
  • Бойовий пил (Battle dust) (журнал «Czerwony karzeł» #7) (1999)
  • Випадок в Місфіч Крік (Zdarzenie w Mischief Creek) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/00) (2000)
  • Spanienkreuz (журнал «Nowa Fantastyka» 4/07) (2007)

Публіцистика і критика

  • Без карти ні кроку (199?)
  • Вареник, або немає золота в сірих горах (1993)
  • Світ короля Артура (Świat króla Artura. Maladie) (1995)
  • Меч, магія, екран (1997)
  • Історія і фантастика (Historia i fantastyka) (2005)

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова