Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 29 листопада 2020 року

Література :: Біографії

Яків Савченко

Переглядів: 7612
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Яків Григорович Савченко (1890—1937) — поет і літературний критик, брат поета Павла Савченка.

 

Народився на Лохвиччині в селянській родині. Вчився в Київському університеті, потім учителював на Сумщині. Перший вірш був надрукований у львівській «Ілюстрованій Україні» (1913). У 1917-26 друкувався в ж. «Шлях», «ЛНВ», «Універсальний Журнал», «Мистецтво», «Глобус», «Життя й Революція», «Гарт». Автор зб. «Поезії, кн. 1» (1918), «Земля» (1921).

З пол. 1920-их pp. перейшов на літ. критику: зб. ст. «Поети й белетристи» (1927), «Доба й письменник» (1930) та публіцистику — зб. ст. «Азіятський Апокаліпсіс» (1926), «Проти реставрації греко-римського мистецтва» (1927), спрямовані з тогочасних режимних позицій проти ідей і поглядів М. Хвильового й М. Зерова. Був також автором кн. про О. Довженка «Народження укр. радянського кіно» (1930). У поезії розпочав від оспівування нац.-визвольної революції, перебував якийсь час під впливом французького (Стефан Маллярме) і російського символізму (Федір Сологуб) і став символістом тичинівського типу з його неоромантикою і революційною патетикою. Як ред. «Літературно-критичного Альманаха» (1918) й один із засновників «Музагету», Савченко належав до основоположників українського символізму. Якийсь час співпрацював з панфутуристами.

Перейшовши на літ. публіцистику і ставши провідним чл. літ. організацій «Жовтень» та ВУСПП, дотримувався у своїй діяльності офіц. позицій і настанов, виступаючи проти неокласиків і ваплітян. Заарештований у сер. 1930-их рр. і згодом розстріляний. Про творчість Якова Савченка писали: А. Ніковський (у зб. «Vita Nova», 1920), М. Зеров, Ю. Меженко, Д. Загул, О. Дорошкевич й ін.

У Києві мешкав у будинку письменників Роліт. 1937 р. безпідставно заарештований і страчений. Реабілітований посмертно.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова