Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 07 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Ренат Польовий

Переглядів: 5836
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Ренат Петрович Польовий (6 жовтня 1927, м. Москва — 17 вересня 2008) — автор книги “Кубанська Україна” та низки публіцистичних статей в українських виданнях.

 

Польовий Ренат Петрович народився 6 жовтня 1927 року в м. Москві, де навчалася його мати Олександра Павлівна Польова. Батько Петро Родіонович Половий на той час навчався у Дніпропетровську на геодезиста. Батьки народилися в с. Комісарівка на Дніпропетровщині. До Другої світової війни Ренат Польовий навчався в середніх школах криворізьких рудень, де батько працював маркшейдером (гірничим геодезистом), а мати – учителькою. Під час війни потрапив на Урал, де навчався в ремісничому училищі, працював токарем на військовому заводі. Потім навчався в сільськогосподарському технікумі. В 1945 – 1951 рр. відбував термін ув’язнення на Колимі. Після цього поселився на Кубані, де працював механізатором рибозаводу. Одружився на козачці Вірі Денисенко. Переїхавши в 1953 році на Донеччину, проживав у м. Костянтинівка, працював на заводі скловиробів. Закінчив технікум та інститут за фахом інженера-механіка, працював конструктором, механіком, технологом. Розробив і впровадив кілька високоефективних винаходів із технології виробництва скляного волокна. В 1972 р. був переведений на роботу до Київської науково-дослідної лабораторії базальтових волокон, де розробив удосконалену технологію виробництва волокон. Не знайшовши в лабораторії підтримки своїм новим технічним ідеям, 1975 р. перейшов працювати в Ірпінський комбінат “Прогрес”, де розробив високоефективну технологію виробництва базальтового супертонкого волокна, яка була впроваджена на десятках заводів країни. У 1995 – 1997 роках перебував у Ізраїлі, де розробляв технологію виробництва базальтового неперервного волокна. Цю роботу закінчив в Україні 2001 року. Удосконалений варіант цієї технології впровадив 2002 року в Україні та Південній Кореї. Автор 93 винаходів і 72 технічних статей у галузі виробництва скляних волокон. Ще проживаючи на Донеччині, часто відвідував у Києві скульптора Івана Макаровича Гончара, знайомився з його колекцією народного мистецтва, брав із його книгозбірні літературу з української історії та культури. З 1982 р. брав участь у народному хорі під керівництвом Леопольда Ященка. В 1988 р. став членом Українського культурологічного клубу, невдовзі – членом Української гельсінської спілки, Української республіканської партії. З 1994 р. і дотепер є членом Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, головою його Суду честі. З 1997 р. – член Історичного клубу “Холодний Яр”. Автор книги “Кубанська Україна” та низки публіцистичних статей в українських виданнях.

Наші Друзі: Новини Львова