Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 11 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Юрій Литвин

Переглядів: 8036
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Юрій Тимонович Литвин (26 листопада 1934, с. Ксаверівка Васильківського р-ну Київської обл. — 5 вересня 1984, м. Чусовий Пермської обл., Росія) — український поет, письменник, журналіст і правозахисник.

 

 

 

 

Біографія

Юрій Литвин народився 26 листопада 1934 року у с. Ксаверівці під Києвом в сім'ї сільських вчителів. Батько воював на фронті, згодом партизанив у загоні С. Ковпака. Помер від ран 1944 року. Мати з сином перебралася в c. Барахти Васильківського р-ну Київської області.

Після закінчення семирічної школи Юрій Литвин пішов навчатись до гірничо-промислової школи в м. Шахти Ростовської обл., але через хворобу покинув її і повернувся до села. Згодом працював у Донбасі. З юнацьких літ цікавився українською літературою і національною культурою.

В 1953-1955 рр. відбував перше ув'язнення на будівництві Куйбишівської гідроелектростанції.

Невдовзі після звільнення 14 квітня 1956 р. Литвин був заарештований вдруге, звинувачений у створенні в ув'язненні підпільної націоналістичної організації «Група Визволення України» і засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборах Мединь і Вихорівка («Озерлаг», Іркутська область) і мордовських таборах для політв'язнів.

В ув'язненні писав вірші українською і російською мовами та закінчив в 1965 збірку «Трагическая галерея» (розповідь про злочини тоталітарної системи проти українського народу). Незабаром всі поезії були вилучені під час обшуку.

Після звільнення в червні 1965 був змушений через переслідування переїхати до Красноярську. 14 листопада 1974 р. Литвина знову заарештували і засудили за ст. 187-1 («Наклепницькі вигадки, що ганьблять радянську державу і суспільний лад»).

В листопаді 1977 Литвин, тільки звільнившись з ув'язнення, став членом Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод і продовжив боротьбу проти тоталітарного режиму в Україні. У квітні 1979 завершив статтю «Правозахисний рух в Україні. Його засади і перспективи», в якій виробив політичну програму українського правозахисного руху.

5 липня 1979 важко хворого Литвина заарештовують знову, звинувачують у веденні «антирадянської агітації і пропаганди» та засуджують до 10-річного ув'язнення і 5 років заслання. З травня 1982 відбував покарання у таборах суворого режиму (селах Кучино, Половинка, Всесвятське Пермської обл.), де перебувала більшість учасників українського правозахисного руху.

24 серпня 1984 р. Юрія Литвина знайшли в камері із розрізаним животом. 5 вересня 1984 року Юрій Литвин помер у лікарні в м.Чусовий Пермської області.

У листопаді 1989 року прах Юрія Литвина, Василя Стуса і Олекси Тихого був перевезений до Києва і з почестями похований на Байковому кладовищі.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова