Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 17 лютого 2019 року

Література :: Біографії

Ігор Росоховатський

Переглядів: 5042
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Ігор Маркович Росоховатський (30 серпня 1929, м. Шпола, Черкаська область) — український письменник-фантаст, прозаїк і поет.

 

 

 

 

 

Народився в м. Шпола Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Науковий журналіст, працював у редакціях українських газет («Юний ленінець» і ін.), автор багатьох книг і понад сотні науково-популярних статей. У співавторстві з доктором фізико-математичних наук, ученим-кібернетиком, членом-кореспондентом АН СРСР А. А. Стогнієм він написав науково-популярні книги «КД — кібернетичний двійник» (1975) і «Двійник конструктора Васильченко» (1979), в яких є «вкраплення» фантастичних оповідань автора. І. Росоховатский був головним редактором київського журналу «Всесвітня фантастика і детектив». Член Спілки журналістів і Спілки письменників СРСР. Живе в Києві.

Друкуватися почав у 1946 році. У 1954 році у видавництві «Молодь» вийшла його перша книга — поема «Міст (Слово про Івана Кулібіна)». У фантастиці дебютував у 1958 році оповіданням «Море, що бушує в нас…». Науково-фантастичні твори Росоховатського відзначалися преміями на республіканських, загальносоюзних і міжнародних конкурсах журналу «Техніка молоді», призом журналу «Уральський слідопит».

Головна тема письменника, що пройшла практично через всю його творчість — це недосконалість людини. Росоховатський у кожному свому оповіданні шукав причини цього і пропонував шляхи, нехай поки що фантастичні, зміни людини до кращого. Не випадково з цього і вилився його цикл про сигомів, а також оповідання про нероздільний зв'язок усього сущого: космосу, людини, травинки — живої і неживої природи.

У деяких, незв'язаних між собою, оповіданнях автора згадується могутня зброя «генхас» (Генератор Хаосу), що порушує внутрішньоатомні зв'язки в молекулах — будь-який предмет, що потрапляє в поле «генхаса», розсипається до невпізнанності. Твори письменника хронологічно не вишикуєш, проте, за їх змістом можна скласти картину майбутнього «поліпшення» людини, яким його бачить І. Росоховатський. Кіберорганізми повинні стати наступним етапом еволюційного розвитку на Землі. Якщо, спочатку це будуть високоорганізовані мислячі роботи, ніякої подоби з виглядом людини не мають (повість «Закони лідерства»), то потім на сцену виходять КД — кібернетичні двійники, які не відрізняються від людей, але володіють необмеженою пам'ятю, а також можливість самоудосконалитися в разі потреби (повість «Годинник»). Третій етап — самий головний. Сигоми — ось та панацея, що дозволить людині не тільки досягти самих віддалених куточків Всесвіту, але і на багато років, аж до безсмертя, продовжити термін життя людини, нехай навіть і в напівкібернетичному виді.

Тема сигомів виникла у творчості Росоховатського в 1960 році, починаючи з повісті «Смертні і безсмертні». Автор сподівався, що сигоми стануть наступним етапом людської еволюції: «Людина переступить природні рамки і відобразить саму себе в універсальному пластичному організмі, буде безболісно добудовувати і перебудовувати його».

Сигом — скорочена назва від словосполучення «синтетичний гомо» (лат. homo — людина) — синтетична людина, що буде штучно створена у недалекому майбутньому — у XXI столітті. Вони, як правило, високі, під чотири метри, з широкими плечима, що нависають, як дві кам'яні брили. У них сховано чимало пристосувань, а також ракетний двигун. Створювали їх з єдиною метою — дослідження далекого космосу, так що на Землі їх лише одиниці. А в космічному просторі їхні мільйони.

 

Твори

Повісті

1964 — Стрілки годинника
1966 — Дзеркало пам'яті
1967 — Справа командора
1967 — Сигом і Творець (Сигом і Диктатор)
1968 — Стрибнути вище за себе…
1970 — Зрозуміти іншого
1970 — Яким ти повернешся?
1971 — Нехай сіяч знає (У підводних печерах)
1973 — Підстава для оптимізму
1974 — Ураган
1977 — Зустріч
1987 — Джерела (Тріумф «Каскадерів»)
1989 — Годинник
Трилогія про сигома Юрія
1979 — Гість
1984 — Можливість відповіді
1989 — Останній сигнал

Збірки

1967 — Справа командора (науково-фантастичні оповідання та повість)
1970 — Яким ти повернешся? (науково-фантастичні оповідання та повісті)
1977 — Ураган, (науково-фантастичні оповідання та повісті)
1979 — У підводних печерах: Фантастична повість та оповідання
1983 — Зворотний зв'язок: Науково-фантастичні оповідання
1986 — Можливість відповіді
1989 — Останній сигнал: Науково-фантастичні повісті та оповідання

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова