Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 15 серпня 2020 року

Література :: Біографії

Патрик Зюскінд

Переглядів: 9862
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Патрик Зюскінд (нім. Patrick Süskind; 26 березня 1949, Амбах, Баварія, ФРН) — німецький письменник і кіносценарист.

 

Біографія

Виріс в невеликому баварському містечку Гольцгаузен. Кар'єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав середньовічну та новітню історію в Мюнхенському університеті. Пізніше вчився в Екс-ан-Провансі (Франція), щоб покращити свої знання французької. В подальшому вивчав англійську, іспанську, латинську, грецьку також політологію, мистецтво та теологію. Його батько Вільгельм Емануель Зюскінд – письменник, перекладач, журналіст, мати – вчителька фізкультури, старший брат Мартін Е. Зюскінд працює також журналістом.Зюскінд мав не тільки природний нахил до літературної творчості, але й генетичну схильність: його батько був знайомий з родиною Томаса Манна, писав літературні тексти й працював у різних газетах, останньою була «Sueddeutsche Zeitung». Крім того, батько Патріка Зюскінда вів добропорядний спосіб життя і був відомий своєю гостинністю та своїми «чайними вечорами», на яких малий Патрік, розважаючи гостей, мав демонструвати своє вміння грати на піаніно. Взагалі, музична освіта відіграла, очевидно, неабияку роль у розвитку хлопчика, але залишила й травмуючі спогади. Не лише твір-монолог «Контрабас», а й автобіографічна «Історія пана Зоммера» є прикладом подібного щемкого досвіду в його житті. Якщо П. Зюскінд у своїх творах знову й знову повертається до теми мистецтва, становлення генія і його катастрофи, то виникає припущення, що так само як його ранній досвід невдач у мистецтві, так і протест проти батька знайшли своє відбиття в його книгах. Коли Зюскінд в «Історії пана Зоммера» через свого головного героя вимовляє знамените «Та облиште ж ви мене, нарешті, у спокої!», стає ясно, що це говориться так само палко й самим автором. Зюскінд охарактеризував своє письменство як відмову від «нещадного примусу до глибини», чого вимагала літературна критика. Зюскінд майже не дає інтерв’ю, не виступає на публіці і відхилив декілька нагород, які йому були присуджені за досягнення в області літератури. Він навіть не з’явився на світову презентацію екранізації його роману «Запахи» 7 вересня 2006 в Мюнхені. До того ж, майже немає зображень з Зюскіндом (офіційно в цілому світі є тільки три фотографії Зюскінда). Патрик Зюскінд проживає зі своєю супутницею життя Тетяною Граф і спільним сином Якобом переважно в Мюнхені.

 

Творчість

Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Запахи» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. Часто Зюскінд описує (анти)героїв, які шукають своє місце в цьому світі та в стосунках з іншими людьми. Так як Зюскінд сповідує відлюдницький спосіб життя, можна припустити, що він прагне виразити свої власні почуття, наглядний приклад цьому твір «Історія пана Зоммера».

 

Твори

  • Контрабас (Der Kontrabass), 1981
  • Парфуми (Das Parfum — нім. Дух, Запах, Аромат), 1985 (переклад українською Зюскінд П. Запахи: Роман // Всесвіт. — 1993. — № 11—12)
  • Голубка (Die Taube), 1987
  • Історія пана Зоммера (Die Geschichte von Herrn Sommer), 1991
  • Три історії та одне спостереження (Drei Geschichten und eine Betrachtung), 1995
  • Про любов та смерть (Über Liebe und Tod), 2006

 

Кіносценарії

  • Звичайне божевілля (Der ganz normale Wahnsinn), 1980, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Монако Франце (Monaco Franze), 1982, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Кір Рояль (Kir Royal), 1986, спільно з Гельмутом Дітлем
  • «Россіні» або вбивче питання, хто з ким спав (Rossini oder die mörderische Frage, wer mit wem schlief), 1997, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Шукати та знайти любов (Vom Suchen und Finden der Liebe), 2005, спільно з Гельмутом Дітлем

 

Екранізація творів у кіно

  • Парфумер — «Perfume: The Story of a Murderer», 2006

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова