Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 серпня 2019 року

Література :: Біографії

Василь Бережний

Переглядів: 8795
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Василь Павлович Бережний (26 червня 1918 — 19 березня 1988) — український письменник і журналіст.

 

Біографія

Народився в селі Бахмач (Чернігівська область) у селянській родині. Після закінчення загальноосвітньої школи поступив в Український технікум журналістики в Харкові. Друкуватися почав з 1936 року.

Закінчивши в 1937 році технікум, Бережний працював в редакціях газет "Прапор комуни" у Бахмачі, "Молодий комунар" у Чернігові. Як згадує вже в зрілому віці Бережний, ще під час навчання в Харкові йому трапилося побувати в обсерваторії, уперше подивитися на небо в телескоп. Гострі піки місячних гір, освітлені сонячним світлом, їхні різкі тіні, тріщини, Пряма Стіна, схожа на циклопічну інженерну будівлю, - все це залишило приголомшливе, незабутнє враження. Ця подія надихнула його написати своє перше науково-фантастичне оповідання “Планета житиме”, яке було надруковане в 1938 році.

Але це ще не було справжнім початком роботи в сфері фантастики. До цього мине ще майже два десятки років. Спочатку була Велика Вітчизняна війна яку Бережному, що проходив кадрову службу в танкових військах, довелося зустріти на землях Західної Білорусі, вже в червні прийнявши участь у кровопролитних боях під Гродно і Барановичами. Потім - відступ, з важкими оборонними боями до самої Вязьми, важке поранення, вороже оточення. З жовтня 1943-го він знову в діючій армії, на Першому Білоруському фронті. Його участь у війні відзначено бойовими нагородами.

Після війни Бережний повертається до журналістської роботи - працює в редакціях газет "Молодь України", журналів "Дніпро", "Вітчизна", "Україна". У 1952 році закінчує Київський університет ім. Т. Г. Шевченка. Усе активніше включається в літературну роботу - виступає з критичними рецензіями і статтями, нарисами, оповіданнями, незабаром береться і за повісті. У 1948 році з'являється його перша збірка документальних нарисів "За кермом". Потім виходять збірки "Сторінки життя" у 1952 році, "Кораблі сходять зі стапелів" у 1959. Його перу належать також повість про тодішнє сільське життя "Зелене море", 1955, пізня повість " Колюче терня ", 1966.

Жив у Києві. Крім того, Василь Бережний перекладав з російської мови романи А. Коптєлова, п'єси М. Погодіна, А. Софронова. Він також є автором літературного портрета "Олесь Гончар" (1978). Але найбільше повно розкритися і з роками досягти успіху удалося Василю Павловичу Бережному саме в жанрі наукової фантастики. Уже його перша науково-фантастична повість "У зоряні світи" була надрукована видавництвом "Молодь" у 1956 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. А в 1958 це ж видавництво перевидає її тиражем у 100 тисяч. І, починаючи з дебюту, фантаст Бережної досягає чималої популярності. І з виходом його нових книг в цьому жанрі вона не зменшується. Досить сказати, що всі його наступні книги наукової фантастики незмінно друкувалися і перевидавалися масовими тиражами.

З під його пера вийшло півтора десятка науково-фантастичних повістей, а також більше півсотні оповідань, які були об'єднані в десяток збірників. Твори Бережного були перекладені на багато іноземних мов: англійська, угорська, іспанська, латиська, молдавська, польська, російська, словацька, французька.

В. Бережной був учасником Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів, що проходив у Токіо (Японії) у 1970 році в рамках Міжнародної виставки ЕКСПО-70, а також Третього Європейського конгресу фантастів у Польщі в 1976 р.

Помер письменник 19 березня 1988 року в Києві.

 

Твори

Повісті

1956 – В зоряні світи
1961 – Голуба планета
1963 – Дем’янко Дерев’янко, або Пригоди електронного хлопчика
1965 – Істина поруч

Дилогія

1970 – У промінні двох сонць

Дилогія

1971 – Сакура
1975 – Молодший брат Сонця
1975 – Селенітка
1978 – Космічний Гольфстрим
1984 – Лабіринт

Збірки

1960 – Оаза в льодах
1962 – В небі – Земля
1970 – У промінні двох сонць
1971 – Під крижаним щитом
1975 – Повітряна лінза
1978 – По спіралі часу
1978 – Повернення «Галактики»
1980 – Космічний Гольфстрім
1984 – А до нас кит приплив (оповідання для дітей)
1986 – Лабіринт

Оповідання

1938 – Планета житиме
1958 – Чого не побачило скляне око
1959 – Повернення «Галактики»
1960 – Оаза в льодах
1960 – А ви ще не були на Марсі?
1960 – Чудодійний екстракт
1960 – Сонячне озеро
1962 – Таємнича статуя
1963 – Останній рейс «Бурана»
1964 – Формула життя
1966 – Останній шанс
1966 – Апарат інженера Сокороки
1968 – Експедиція в природу
1970 – Ефемерида кохання
1970 – Закарбоване в серці
1971 – Легенда про щастя
1971 – Космічна Ніагара
1971 – Спалах у небі
1971 – Контакт цивілізацій
1971 – «Сомнус моментаріум»
1971 – Музичний атавізм
1971 – Марсіанка
1971 – Синьосвітна богиня
1971 – Трагедія вулканної гори
1972 – Феномен ноосфери
1972 – Материн голос
1975 – Сонячна сага
1975 – Таємниця Дому вічності
1975 – Міжпланетний смерч
1975 – Повітряна лінза
1975 – Аварія
1975 – В космічній безвісті
1975 – Тривіум харонтіс
1975 – Сенсація на Марсі
1975 – Море Томи
1975 – Така далека подорож Чамхаба
1976 – Доля «Оракула»
1979 – Homo Novus
1980 – Експеримент «Корона»
1980 – Казус лінгва
1980 – Подарунок телепата
1980 – Брате мій, Орле
1980 – Юнак з моря
1980 – Детектор часу
1980 – Модель слави
1986 – Людина-маятник
1986 – Естафета Життя
1986 – Діти одного Сонця
1986 – Формула Космосу
1986 – Дарунки Шамбали
1986 – Загадкова Нова
1986 – Гравіантена Івана Мудрого
1986 – Тролейбусом до Хрещатика
1986 – Ох, ці телепати…
1986 – Віра-Віруня

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова