Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 21 листопада 2018 року

Література

Надія Рубан

Додано: Додав: Наддінн

Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0

|| 08 березня 1958 - *

Акварелі саду.
Бабине літо.
Без тебе.
Буде грати дримба.
Буду мати втіху.
Быть может.
В зими на весіллі.
В щасті разом.
Вже пожовтіла нива.
Вставай мій коханий
Вся така гонорова.
Горде слово - українка.
Гуцульська мелодія скрипки.
Две стихии во мне.
Дві долі разом
До щастя лиш крок.
Дорога в нікуди.
Дороговказ
Душа моя древняя.
Загляну в твій сон.
Заігралася, заблудилася.
Закружляло.
Заплети в мої коси зорі.
Запроси мене в осінь.
Знайди мене.
Коханий мій.
Краси чудової не стало.
Куди б стежки нас не водили.
Кум Іван.
Легенда про Довбуша й Марічку.
Лиш мрія в серці не згасає.
лиш сумую
Любов вчорашня.
Любовь без имени.
Любовь среди вьюги.
Маковея
Ми в цьому світі гості
Милувалась горами я змалку.
Мій смуток розвіють.
Моя Гуцулія
Моя любов лиш насмішила.
Моя найдорожча веснянка.
Моя Україна
Мрії- міражі.
На Івана- купали.
На поклін до Бога три рази ходила.
Нам стане щастя талісманом.
Намалюю щастя.
Наповню я сили.
Напою я тебе сон-травою.
Напророчу долю -долю нашепочу.
Настрій серця.
Не виконана соната.
Не випити кохання чашу.
Не знудьгуєшься.
Не можу заснути.
Не розділене кохання.
Не стать святою.
Неволя самоти.
Огонь изумрудов любви.
Оловяна осінь.
Остался след.
Ох . не пара
Пє веселка.
Під чорною пахою ночі.
Плаче дощами осінь.
Поверни мені моє кохання.
Поверну молодість.
Поглянь в небо синє матусю.
Поласую кровавої ( Мері ).
Полиняли коси.
Прийшли гості.
Припорошила хурделиця любов.
Рік щастя й радість наворожить.
Сбросить узы.
Сердце знобит.
Сину.
Скоротаю вечір.
Спасибо милый.
Спитаю я білу лілею.
Став моєю журбою.
Стою в задумі.
Сум серця.
Так хочется мне.
Тебе залишаю.
Ти поряд.
Тільки ти.
Три крапки.
Ты пытаешь меня тишиною.
У сайві нічному.
У спадок віддам.
Украдене кохання.
Хочу податися в мандри.
Час все вже з памяті стирає.
Частинка душі.
Шана героям!
Шматочок серця в клатч поклала.
Ще не все відбулося.
Я бачу Господа завжди.
Я больше не верю.
Я встретила тебя.
Я мушу розум остудити.
Я не хочу тебя терять.
Я так тобою довго жила.
Я твоєю хочу бути.
Я тебя не отдам.
я хочу
Якби ви бачили.

Український Центр

Література

Надія Рубан