Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

1998 / Збірка «Сонцетяжіння» : На шляху в безкінечність :

Розхристана душе, тривого клапітна!..

Переглядів: 2158
Додано: 07.05.2012 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: poetyka.uazone.net
* * *

/С.П./

Розхристана душе, тривого клапітна!..
Еластику шкіри — шматтям на смітники.
Вустами, губами, руками, лапами —
Хапайте, чим можете, вітхозавітники.
А я- мовчатиму. Я — мовчатиму,
Аж поки й серце слинявим дотиком
Бридота різна розірве на атоми,
Розшарпа по норах: у лампи — ґнотики.
І я світитиму, я — світитиму.
І кров замість гасу шипітиме сморідно…
На Данко — плювали, мене — жалітимуть.
Вже й діти їхні виростять бороди,
Вжй й їхні онуки до світла притуляться:
Кому вже “до лампи” — тому не погіршає!..
Я навіть собак на покручених вулицях
Навчу плюватись моїми віршами!
Змовкаю: тванню залиті гавані,
.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова