Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Я нині вже заспокоєна…
Джерело: poetyka.uazone.net
* * *
Я нині вже заспокоєна
І вчуся потроху мудрості…
Колись я була Артемідиним воїном,
Мене палило багаття внутрішнє,
Хоча я і була лиш маленькою сотою.
А врешті зосталось лиш те, що зовні.
Але ти, зло-язичнику, молився спокою
День у день в своїм капищі модернізованім.
Кого я тільки не брала в спільники,
Щоб тебе вполювать — Афродіту і Гебу, —
Але марно. І тоді я стала світильником,
І поволі вмирала світлом — для тебе.
І полум’ям оули очі і губи,
Все тіло впивалося повітрям затруєним…
Я знала, що ти мене не полюбиш,
Бо світло не люблять, ним користуються.
А коли ти відчув, що промені світла
.....