Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 21 серпня 2019 року
Автори > Українські > Народна Творчість  ::  Тексти > Жанри > Легенда

Урочище Розора

Переглядів: 5028
Додано: 10.12.2005 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тут жив колись змій. Він їв людей і не давав ніколи їм
проходу. І спас людей од цього змія один коваль. Він збуду-
вав недалеко од змієвого логва собі кузню та й задумав, як
би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив.
От змію, як той коваль закує в кузні, і досадно, що іде від
коваля стукотня. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена
залізними дверима.
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш та не даєш мені спать.
Я тебеззім!
— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє
помолитись!
— Молись!
От коваль за молот та давай скоріш робить гвіздка.
— Чом же ти не молишся, а знов ляпаєш? — гукає змій.
— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.
— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рот .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова