Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 24 серпня 2019 року
Автори > Українські > Народна Творчість  ::  Тексти > Жанри > Легенда

Запорожці за Дунаєм

Переглядів: 5810
Додано: 10.12.2005 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
У нашого царя людей було мало, а в турка багато. Так турок і насіда:

- Давай мені по десять чоловік у місяць, а як не будеш давать, так одберу все,

Ну, як давать, то й давать. Ото і відсила по десять чоловік на місяць. Місяць вийшов - дає десять, ще місяць - знов десять; вже два рази пішли; А хто його зна, де їх турок діває: чи вони там у нього живуть де, чи він їх іще куди далі запроторює...

Ну, на третій місяць знову збирають: і тобі, Грицьку, йти, і тобі, Хомо.

А в одного хлопець шістнадцяти літ, батько і каже:

- Оце ж ти, сину, дома зоставайся та годуй уже матір і дітей.

- Е, тату, як мені зоставаться дітей годувати, а я ще малолітній, то вже ви зоставайтесь та й годуйте, а я піду.

- Так ти ж малий.
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова