Тексти
>
Жанри
>
Есе
Остання всенічна
Яррос Ясенець
Моя остання Всенічна, або реквієм за втраченою обителлю.
Присвячую отцям Леонтію, Йосафу, Хризостому, Михаїлу, а також іншим монахам, що доблесно подвизаються в Архангело-Михайлівському Звіринецькому монастирі. Ви навіки в молитвах моїх.
Храм майже повністю темний, осяяний лише мерехтінням свічок і лампадок. Тут майже завжди так, оскільки він на ґрунтовому рівні й має згори численні надбудови, тож вікон зовсім мало, вони маленькі і аж під самою стелею. Проте так навіть ліпше—створюється незабутня молитовна атмосфера.
Храм повністю у візантійському стилі, невисока стеля, широкі колони та розписи. На підлозі—мозаїка, на якій зображено двоє оленів, що п’ють воду із джерела, на стінах та склепінні—фрески із зображеннями виноградної лози, херувимів, .....