Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 27 лютого 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Три тузі

Переглядів: 5242
Додано: 10.04.2008 Додав: Sitro  текстів: 15
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ТРИ ТУЗІ

Соловій пташина
Усім спокій дала,
Мені, молодому,
Три тузі задала.
Ой перва ми туга
На моїм серденьку,
Що мя, молодого,
Ненька не женила.
А друга ми туга
На моїм серденьку,
Що мій ворон коник
Підо мнов не грає.
А третя ми туга
На моїм серденьку,
Що ся моя мила
На мя розсердила.
Копайте ми яму
На полі широкім,
Дві стопі широку,
Довгу на чотири.
Вище головоньки
Рожу посадіте,
А нижче ніжочок
Воду ізпустіте.
Як молодь перейде,
Най ся затикає;
Як старий перейде,
Най ся прохолодить.


СМЕРТЬ МИЛИХ


Двоє милих щиро ся любило,
При одній ся водиці вмивали,
В один рушник личко утирали.
Літенько минає, а ніхто не знає:
А на друге літо усі ся дізнали,
Дізнались і отець і мати;
Мати не дасть, щоб їм ся любити,
Розлучила дороге і миле.
Милий милій через звізду каже:
"Умри, мила, вечор у суботу,
А я, молод, рано у неділю.
Поховали одно близь другого,
А крізь землю руки їм злучили,
В руки дали яблука зелені.
Мало часу потому минуло,
А над милим росте яль зелена,
Над милою роженька рум'яна;
Обвилася рожа на ялиці,
Як шовк м'який коло красних цвітів.


("Антологія української поезії", том І,
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1957)

 
Наші Друзі: Новини Львова