Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 22 жовтня 2018 року
Тексти > Тематики > Громадянська  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Апокаліпсис

Переглядів: 818
Додано: 01.04.2015 Додав: Підкова  текстів: 7
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 2
Хлинуть теплі дощі, запарує земля.
Рій стрімких ластівок в небесах закружля.

І закумкають жаби у тиші нічній.
Дика слива зодягне вельон весняний.

І малинівка-птах у барвистому пір’ї
заспіва-засвистить на порожнім подвір’ї.

І війна – сірий привид далеких руїн –
не зляка, не стривожить невинних створінь.

І ніхто не заплаче: ні пташка, ні квітка,
коли людство загине, замовкне навіки.

Тільки панна Весна в світанковім серпанку
зауважить: ніхто не стрічає на ганку.

(Сара Тісдейл)

.....
 

Відгуки 2

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0

    Rivasenko, дякую за добрі слова. Мені вже казали що я трохи відійшов від оригіналу. Це була виробнича необхідність: вірш Сари Тісдейл -- мотто до другої Глави книги "Полиновий ліс" Марії Мицьо.

    http://www.ji.lviv.ua/ji-library/mycio/chapt6.htm
  • 0 0
    Гарний переклад, пане Юрію!
    Хоча закінчення трохи втішніше до людства ніж в оригіналі...
    Бо там "And Spring herself, ... Would scarcely know ..."
    тобто "І навіть Весна ... Навряд чи помітить ..."
Наші Друзі: Новини Львова