Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 19 січня 2020 року

1999 / З циклу «Фотографії, це квіти» :

Два розп’яття

Переглядів: 1273
Додано: 28.07.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
ДВА РОЗП’ЯТТЯ


1. НИЗЬКЕ

Постать видніла на тлі виношеного еспанського неба. Вона була ширша вздовж рамен, ніж від голови до ніг. Чоловік був кремезний. Він мабуть тяжко працював за життя. Мозолі на його долонях були так подібні до цвяхів, що важко було розрізнити одні від других. Нігті були чорні, мов викуті з заліза. Чоловік мав на собі сорочку з грубого, небіленого полотна. Вона була зав’язана мотузкою довкола кісток, немов мішок. Кістки ж випиналися з-під шкіри, великі й круглі, мов картоплини. Стопи були напрямлені вниз. Пальці майже торкалися землі. Віяв легкий вітерець і ворушив траву, так, що вона лоскотала чоловікові стопи. Горобці пурхали туди й сюди серед трави, неясні, як хмарки пилу. Вони десь там, видно, мали гнізда. Серця пищали, як пташенята .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова