Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 17 липня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Те, що на споді :

Вертеп

Переглядів: 14729
Додано: 13.01.2005 Додав: Самійло Немирич  текстів: 93
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 1
Сканував: Самійло Немирич
— Сука! Вона мене за кінець укусила! — Ґеник потягнувся, зітхнув з полегшенням і плюнув крізь зуби вбік.
— Не вкусила, а тільки притисла трохи, коли Барсик почав кінчати! Мене тоді й повело! А ти й сам кінчив одразу ж, чого придурюєшся! — Лізка говорила мляво, розтягуючи слова, темні її очі заплющені, розслаблене підліткове голе тіло пружилось на простирадлі, яке колись було білим, руки над головою, ноги розкинуті вбоки.
— Вкусила! — впирався Ґеник. — Ось слід від зубів, дивись, Барсику!
— Забалділа, от і цапанула трохи! Нічого страшного! Тепер маєш кінця в мереживі. Дивись, справді синці від зубів! Га-га-га! - Барсик розреготався, придивившись до Ґеникового стрижня, якого той зосереджено розглядав, виставляючи перед ним.
— Давай бахнем, краще буде! — промовила Лі .....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Юрій Покальчук збоченець?
Наші Друзі: Новини Львова