Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 23 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Стаття

!_Про автора :

Заслужений ювілей (авт. П. Сагайдачний)

Переглядів: 2104
Додано: 08.05.2012 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: poetyka
<
1
>
о. Петро Сагайдачний

ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮВІЛЕЙ
„Свобода” (Нью-Йорк), 30 квітня 1992.

Юрій Буряківець 26-го квітня ц.р. відзначив свій подвійний ювілей: 70-ліття з дня народження та 50-ліття літературної творчости. Ми ж, адепти його творів, в цей урочистий день наше привітання і нашу пошану спрамовуємо на славу Божу і на честь ювілята. Наша молитва і наша слава Богові за 70 років життя ювілята і за щедрі обдарування великими здібностями мистецького слова, за силу енерґії і наполегливости в роботі, про що міг би сказати скромними словами великого Франка: „Невелику я ниву зорав, та за плугом ніколи не спав”.

Юрій Буряківець народився на світ Божий 26-го квітня 1922 року в родині службовців Дмитра і Марії Буряківців на київському поліссі в місті Чорнобилі, біля самісіньких вод ріки Прип'яті.

З ранніх літ прокинувся інтелект та бажання вчитися, і малий Юрко шестирічною дитиною, без протекції батьків і без уваги на тогочасні вимоги прийому до школи не раніше семирічного віку, знайшов шлях до школи, де обачний вчитель записав Юрка до першої кляси. Але вчитися йому в тій школі довелось недовго, бо старші хлопці з чужого кутка перестрівали його, кепкували з нього, що він такий малий, і били його та забирали книжки і зошити. Незабаром, в 1929 році, родина переїхала до Києва, де малий Юрко відвідує київські школи. Там же в липні 1941 року закінчив середню школу.

Перші вірші почав писати в 14 років. Був членом гуртка молодих поетів та прозаїків при київському Палаці піонерів та жовтенят. Пізніше мрія бути письменником поволі здійснювалася і вже в 1943 році Юрій Буряківець стає членом Спілки українських письменників у Львові, 1947 року — членом Спілки українських письменників і журналістів у Авґзбурзі, Німеччина, а в червні 1969 року — членом Об'єднання Українських Письменників „Слово” в Ню Йорку.

За німецької окупації України Буряківець працює матросом та шкіпером у Дніпровській торговельній фльотилії. Коли наближався фронт, в числі багатьох остарбайтерів він опинився на сільськогосподарській праці в Баварії, Німеччина.

Після закінчення війни в 1945 році студіював в Українському Вільному Університеті в Мюнхені.

На еміґрації вірші та поеми Юрія Буряківця часто друкувалися на сторінках „Фенікса”, „Визвольного Шляху” та „Світання”, а його есеї часто з'являлися в часописах „Вільний Світ”, „Новий Шлях” та „Українські Вісті”.

Тут подаємо в хронолоґічному порядку твори поета, що вийшли друком: „Слово про Україну” — збірка поезій, Ауґсбурґ, 1946 рік, „До вершин Духа” — збірка поезій, Ауґзбурґ, 1948 р., „Зірниці” — збірка поезій, видана в 1950 році також в Ауґзбурзі, Баварія.

Багато строф з цих поезій претендують бути справжніми афоризмами, наприклад:

Тільки те право — собою нам бути,
З лона народу — не вирвать ніколи.
Хвиля вдаряє у берег Славути,
Ніби у помислах думка про волю.

(„Земля”, Київ, 1943)

Я за те караюсь, що колись
В'язням хліб виносив на дорогу,
Сонця не помітивши від сліз,
Що котилось колобом під ноги.

(„Соняшні краї”, 1947)

Переїхавши влітку 1949 року до Ню Йорку, Юрій Буряківець працював фізично та одночасно продовжував навчання. Він вчився в Дебюцькому університеті, в Аліянс коледжі та в Пенсильвенському університеті в Філядельфії, де в липні 1960 року успішно закінчив високі студії зі званням маґістра філософії.

В 1955 році появилася чергова Буряківцева книга поезій під назвою „Виноградник” (Буенос Айрес, Арґентина), а на нею роман-епопея в двох томах „Нездоланні” (1963, Ню Джерзі, ЗСА). Пізніше, 1967 року в Ню Йорку була надрукована книга поезій та поем „Серця палкого тепло”. А далі появилися книжки: в 1970 році — роман „Пашпорт на Україну”, в 1971 — поетичний твір „Листки соняшника”, в 1972 — роман „Право на велику дорогу”, в 1974 — „Перелоги”, в 1977 — роман „Ластів'їною трасою”. За нею побачив світ в 1982 році „Рум'яний Влес”, в 1984 — „Мого життя межінь”. В 1985 році у видавництві „Вільна Думка” з'являється книга поезій та поем під назвою „Рідного краю галузка”. В 1987 році в Ню Йорку виходить книга „Співучі дощечки”. Після неї другим виданням в 1989 році виходить роман „Ластів'їною трасою”, а в 1990 — роман „Право на велику дорогу”.

Влітку 1991 року Юрій Буряківець перевидає два томи в одній книзі — роман-епопею „Нездоланні”, що обіймає післяреволюційні події визвольних змагань 1918—19 років та Другу світову війну. Дуже поважна книга, значення якої для української літератури не можна переоцінити.

Юрій Буряківець є дуже продуктивним письменником на еміґрації. Талант і письменницька одержимість ставлять його на видатне місце серед українських поетів у вільному світі. Видатний він своєю самобутністю, багатою мовою, картинністю образів, ориґінальним стилем і многогранністю творчости.

Серед літературної еліти на еміґрації творчість Буряківця високо оцінює академік проф. Петро Одарченко: „Твори Юрія Буряківця будуть читати в Україні по селах і містах”. Поет Василь Барка, зважаючи на філософську забарвленість творів Буряківця, окреслює його творчість, як „віддзеркалення сутности життя у вищій дійсьності”. Д-р Роман Кухар дає високу оцінку поетичній творчості Юрія Буряківця: „Поетичний хист Юрія Буряківця безсумнівний. Його чуттєва, забарвлена філософськими роздумами творчість, пройняти духом глибокого патріотизму, снагою та впевненим змістовним унапрямленням”.

Сьогодні, з нагоди ювілею 50-ліття літературної творчости і 70-ліття з дня народження, вдячні любителя творчости Юрія Буряківця сердечно вітають свого співця київського Полісся і поздоровляють: здоров був, коханець Муз! Живи іще довгі роки і співай! Нехай пісня Твоя ллється і лунає на всю Україну — від синього Дону до сивих Карпат!

 
Наші Друзі: Новини Львова