Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 22 вересня 2019 року

Зелень. Словотворча фантазія. (фрагмент)

Переглядів: 2234
Додано: 16.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
ЗЕЛЕНЬ. СЛОВОТВОРЧА ФАНТАЗІЯ.
(Фрагмент)

Зелень як така границь не має.
Множиться вона стократ, без краю,
Для життя витворюється знову,
Вкладена в добірний звук і слово.
Мало знати слово лиш на око,
Треба відать ґрунт, і чи глибoко
В ґрунті залягало й набухало,
І не як звучить - а як звучало,
І не як бринить - а як ізбризло
В пору визрівання, як розтріслось -
Вибухнуло назвою, найменням:
Чар - в його зростанні староденнім.
Отже, чи не гоже нам про чисту
Зелень давнім словом оповісти?
А зачнемо оповідь від споду,
Від первизни і від первороду,
І від зав'язі, пранасінини,
Від ядра, нутра і серцевини,
Де колись-то розминувсь із тьмою
Перший звук зеленого розвою.
Скоро ж так - не дорікай мені ти,
Що промкнувся я в підслів'я світу,
Що дерзнув насіння й надр сягати,
Що і сам я Слововір затятий.
Що на предковічне поле жизне
З жезлом як відьмар іду, аж бризне,
Джерелом ударить праоснова -
Жизняна моя вітчизна-мова.
Кому - трелі птахів голосистих,
Кому - панни о порі весінній.
А мої дівчата солов'їні -
В зелень-шумі словників тьмолистих.
Скресла давнина в ясній онові,
Щовесни молодша та буйніша!
Ось мій дім: чотири стіни вірша
В жизняній моїй вітчизні-мові.



Перекладач: М.Москаленко

 
Наші Друзі: Новини Львова