Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 19 липня 2019 року

Вертеп

Переглядів: 11796
Додано: 18.12.2010 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua/lib/prokopovich/hlsvv.html
ВЕРТЕП


Українська народна вертепна драма народилася в розпалі героїчної боротьби народу проти католицизму і польської шляхти. Народ потребував такого виду мистецтва, яке б допомогло йому боротися з ворогами. Вертеп як театральне видовище міг зародитися тоді, коли в життя українських шкіл міцно ввійшов театр; коли на сцені цього театру почали ставитися гостро конфліктні п'єси про Ірода. А це можна віднести приблизно до середини XVII ст.

Знаючи запити народу, творча частина студентства Києво-Могилянського колегіуму створює оригінальний вид театру — вертеп (від грецького «печера» ), в якому акторами стали ляльки. Словесним матеріалом послужила драма про Ірода, яку студенти докорінно переробили, звернувши особливу увагу на простоту й дохідливість сюжету, а головне, на природність і гостроту конфлікту.

Щоб розмежувати поважне й комічне, як це було в шкільному театрі, студенти поділили на два поверхи скриньку, в якій ставилися п'єси за допомогою ляльок. На верхньому поверсі виконувалась драма про Ірода, на нижньому — інтермедійна частина. А композитори для супроводу вертепної драми використовували народну музику.

У вертепі сфокусувались мистецтво художнього слова актора, оригінальні сценічні прийоми лялькового народного театру, словесна народна творчість, музика та образотворче мистецтво, в яких яскраво відбилась талановитість українського народу.

(Уривки)

ЧАСТИНА ПЕРША

Дійові особи:

Пономар, у звичайному сірому нанковому халаті; волосся з проділом серед голови, прямо проти носа і з косою.

А н г е л и з крилами; один з лілією.

Пастухи, у звичайних кобеняках з відлогами.

І р о д, в парчевому кунтуші, з короною на голові і з скіпетром.

Тілохранитель Їрода, у панцирі, з великим мечем і в шоломі.

Три східні парі, в парчевих кунтушах, з коронками на головах; всі зв'язані докупи і так рухаються по сцені.

Сатана, чорний, з хвостом, з крилами кажана, з великими рогами і вугільцем в роті; по руках пальці з кігтями, йога коняча.

Смерть, скелет з косою.

Р а х і л ь, у єврейському вбранні, з дитиною на руках.

В о ї в и, з списами, в шоломах та панцирях.



ЯВА ПЕРША

Хор за сценою

Пінію время і молитви час,

Христе рожденний, спаси всіх нас!

Пономар (говорить)

Возстаніте од сна і благо сотворіте

Рождшагося Христа повсюду возвістіте;

Сіє вам, людіе, охотно глаголю,

І благословіте: піду да подзвоню.

Підходить до дзвона, що висить на нижньому поверсі, і дзвонить. У цей же час на верхньому поверсі з обох боків висовуються дві запалені свічки і освітлюють місце, де повинна бути колиска з новонародженим Спасителем; над цим місцем світло, але ні дитяти, ні матері не видно.

Хор

Ангели, знижайтеся,

Ку землі зближайтеся,

Бог-Господь, которий з нами

Днесь, од віка він був з нами,

Славой неба престопольні,

Всі язиці претолиці,

Веселітеся, радуйтеся.

ЯВА ДРУГА

Два ангели під час співу третьої і четвертої строфи входять на верхній поверх, з свічками, вклоняються Вифлеємові, потім глядачам; коли закінчують співати, один з них виходить, а другий, підійшовши до дверей, говорить.

Ангел

Возстаньте, пастиріє, і бдіте зіло,

Возстаньте і радуйтесь, яко се приспіло

Рождество спасово, миру пророками

предріченно,

Которий вже родився от діви совершенно;

Возстаньте і славіте його повсюди.

Да узнають о нем окрестнії люди.

Ангел виходить.

Розмова двох пастухів за сценою.

Пастух перший

Грицьку!

Пастух другий

А що, Грицьку?

Пастух перший

Вставай хутенько, вибери ягня маленьке, да пійдем ген-ген на гору, може, ще й ми поспіємо впору.

Хор

Слава буди в вишніх Богу,

Дающему радость премногу,

Рожденну, явленну

І во ясліх безсловесних положенную.

 
Наші Друзі: Новини Львова