Чого не гоїть огонь
ЧАСТИНА ПЕРША
Чого не гоять ліки — гоїть залізо,
чого не гоїть залізо — гоїть огонь.
ГІППОКРАТ
Серед цієї темноти і ночі розпачливо наростає той згущений крик життя та поволі
наповняє собою повітря — втілюється в оті, на вигляд байдужі і мовчазні, постаті
в кожухах, входить у кожний день, кожну добу, кожне десятиліття. Росте з нього
така дика, небезпечна, мов бочка з порохом, історія, заповнена небезпечними
людьми, що причаїлись і чекають, блискаючи сердитими очима.
«ВОЛИНЬ»
І
Вівторок, десята година ранку, двадцять четвертого червня тисяча дев'ятсот сорок
першого року. Синє, широке, безхмарне, дуже спокійне, дуже лагідне небо і
приємне, міцне, веселе сонце.
І враз з південного .....