Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 19 грудня 2018 року

Порожні люди (пер. В. Коротич)

Переглядів: 15022
Додано: 13.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: www.ukrlib.com
Томас Стернз Еліот
ПОРОЖНІ ЛЮДИ

Перекладач: Віталій Коротич



I


Ми люди порожні,
Спустошені люди,
Соломою випхані,
Купчимось
I мозки солом'яні хилим.
Як шелести, шепоти наші
Тихенько й подібно
Тріщать шарудінням безсилим,

Як вітер в сухій ковилі,
Як лапки щурів на побитому склі
У нашій коморі.
Цей контур без форми, без кольору тінь,
Сила збезвладнена, жести без рухів;
О ті, що увійшли,
З відкритим поглядом у сонне царство смерті,
Згадайте нас — але обов'язково —
Не безсловесні душі пригадайте —
Спустошених
випханих людей.



II


Я не відважусь зустріти очі в снах
У приспаному царстві смерті.
Їх тут немає:
Тут за очі править
Блиск сонця на пощербленій колоні,
Там дерево хитається,
I голос
Там виникає з вітровіння,
Іще величніший та дальший,
Аніж зоря у небі голім.
Дозволь мені не наближатись
У соннім королівстві смерті.
Дозволь, я збережуся
I збережу всі машкари свої,
Ці шкіри зі щура та крука й схрещені кістки —
Пересторогу,
Щоб вестися, як вітер в полі,
Не наближатися, —
Ми стрілись не востаннє
У царстві присмерку.



III


Країно мертва,
Кактусовий краю,
Де ідоли камінні
Підвелися, щоб прийняти
Моління із долоней у мерця.
Вгорі — зоря вмирає миготливо.
Чи виглядає все подібно
У іншім королівстві смерті?
Прокидаємося самотньо
В годину, коли
Тіла нам проймає чулість,
Уста поцілунків прагнуть
Та мають складати моління каменю.



IV


Очі не тут.
Тут немає очей
В долині, де гинуть зорі,
В порожній долині —
Зламаній щелепі королівств наших минулих,
В останньому з місць зустрічей
Ми зійдемось,
Притишуючи кроки,
Там, де потоки струмують широкоплинно.

Невидющі, доки
Очі в нас не воскреснуть,
Як одвічна зоря,
Чи троянда зі ста пелюстками.
В королівстві присмерку й смерті
Єдина надія
Порожніх людей.



V


Обтанцюймо кактус колом
Кактус колом кактус колом
Обтанцюймо кактус колом
О п'ятій годині ранку.
Між думкою
Та дійсністю
Між наміром
Та дією
Падає Тінь
Це ж бо царство Твоє
Між задумом
I твором
Між почуттям
Та відгуком
Падає Тінь
Життя отаке довге
Між бажанням
 
Наші Друзі: Новини Львова