Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

іслам

Переглядів: 5164
Додано: 07.01.2011 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Ісламом тобі починається ранок
бісером вшитим у шкіру жінок
золотом сутінків в тихих заплавах помешкань
морожені спини риб
над якими схиляється жінка
будні республіки
чайні розводи на топографічних картах
встановлюється тепла материкова погода
палає над визволеною територією
іслам небес
іслам поливалок
задиханий жовтий іслам

ісламом тобі під нігтями ця країна
струм на стодвадцять вольт у спальних вагонах
родіна залажала надовго і по-дорослому
вже не відмити ці гасла ці написи і криптограми
ось вони - міцні чоловічі руки
зжовклі татуювання на міцних чоловічих торсах
лозунги боротьби сліди комунального блядства

іслам тополиний пух день конституції
кожного разу лишати щось недомовленим
лишайся якщо вже виріс там де ти є
всього лише кілька речей -
шкільне приглушене порно
випуск дев’яносто першого року
єврейські будинки заселені більшовиками
твої вчителі не знають чому тебе можна навчити іще
знання поступово вивітрюється ніби вино
лишаючи тільки фарбник алкоголю
друзі з якими ти спав і яких ти любив
врізають нові замки

він захлинатиметься ніби прапор на вітрі
під звуки глушилок
під шепіт ангелів що втомлено колядують
підіграючи собі на німецьких губних гармоніях
цей підлітковий іслам крадених стимуляторів

холодний іслам браслетів чорний іслам заначок
іслам нумерованих ковдр мічених копіювальних машин
веселий іслам аміаку залізний іслам
автобусних ліній нічних передатчиків привидів світлий
розірваний і спресований жовчний іслам
нескорений непішохідний фугасний

коли прокидається місто у липні вночі
і першими лізуть на світло
кислотні розклейщики оголошень
жорстокі і навчені туберкульозники
чуєш як сонце дрейфує в зеленому небі
чуєш як перебира плавниками у ванні
іслам підшкірних ін’єкцій
іслам зачинених переходів
лівобережний іслам перемог

від самого дитинства ніби проказа ця перемога
так ніби ростеш на покинутому аеродромі
зшиваючи комбінезони зі старих парашутів
й лаштуючи до ключів кулеметну гільзу
ось так батьківщина обдаровує правом на боротьбу
лише б пам’ятати від самого дитинства:
армія переможців грузиться в ешелони
хтось вибігає з вокзалу процесія вирушає
минаючи зламані демаркаційні лінії
ця перемога що пахне важким офіцерським взуттям
стигми трофейного сифілісу
піхота яку вони вичищають
мов мідій з окопів

армія переможців дістає тютюн і афганку
бійці повертаються на визволену територію
говорячи ну ні фіга собі яку територію ми визволили
але перемога змивається з фотоплівок
так повертаються діти в родини де їх не люблять
в родини де про них не говорять не згадують
оскільки і згадувати немає чого

армія розпадається
розносячи мілітарність
ніби знання щоби вже ні ділитись ним ні забути
до смерті ця чорна поезія смутку
шлункові хвороби тяжка вагінальна любов
генеральський мундштук з терпким чоловічим присмаком

щоби роками в кожному поколінні
були ці кишки - набиті м’яким українським чорноземом
їхні солдати які читають поезії в дерматинових переплетеннях
комісарська силаботоніка
веселі усміхнені угро-фіни
коли вони з носака вибивали двері
коли вони відлітали на небо
і виводили армії з міст
ніби літери на папері
ніби нафту з білих тканин
наче бісів із голови

все тому що не можеш позбутись якихось речей
найбільш солодкі й найбільш болючі предмети -
саме з дитинства
лишається їхня перемога і їхні обличчя
всього лише кілька предметів
на решту життя

блювотний радянський попс кінця сорокових
вініл орлеанського джазу
кришиться мов шоколад
армія переможців грузиться в свої ешелони
щоби рухатись в східному напрямку

щоби згубитись в повітрі
не в змозі коли-небудь вернутись
на визволену нею
територію

ось вам морожена риба під шкірою рік
ось тобі друзі дитинства зайобані індепендентом
кожного разу після їжі
розкреслений плац під вікнами початкової школи
ми разом з тобою росли ми навіть пережили батьківщину
 
Наші Друзі: Новини Львова