Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 22 вересня 2019 року

Чолом доземний моїй же таки знаній

Переглядів: 2873
Додано: 05.12.2010 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 1
Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua
<
1
>
ЧОЛОМ ДОЗЕМНИЙ МОЇЙ ЖЕ ТАКИ ЗНАНІЙ

1

Я знав тебе маленькою, різвою,

І буде вже тому з півсотні літ.

Ми бачили багацько див з тобою,

Ми бачили і взнали добре світ,

Боролись ми не раз, не два з судьбою,

І в боротьбі осипався наш цвіт.

Од світу ми прегордого відбились.

Та в старощах ще краще полюбились.

2

Скажи, коли б вернувсь ізнов той день.

Як бачились уперве ми з тобою,

Чи знов би ти співала тих пісень,

Що по світах летять було за мною?

Чи знов би ти, зачувши «дзень-дзелень»,

На мурозі лягала головою

І слухала музику тих копит,

Що до твоїх несли мене воріт?

З

О! Знаю, що, коли б єси із раю,

Конця й вінця усіх земних розлук,

Почула, що доріженьку верстаю

До тебе крізь дими пекельних мук,

І серденьком на силах знемагаю,

І падає знеможений мій дух, —

Позичила б ти крил у серафима

І ринулась к мені світ за очима.

4

І в морок зла зі світу чистоти

Метнулась би одним одна душею...

Перемогла б нечисту силу ти

Пречистою потугою своєю —

І, в парі, ми в чудовані висоти

Знялись би знов понад життя грязею

І після всіх тривог і завірюх

Були б один блаженно тихий дух.

 
Наші Друзі: Новини Львова