Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 13 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Лірика  ::  Тексти > Жанри > Оповідання

Лови

Переглядів: 14864
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
І
— Чи чули: Костенко жениться?
— На кім?
— На Гирівні.
— На Гирівні?
— На їй.
— Що ви? Коло неї ж його старший брат падав.
— То біля старшої, а сей на меншій.
— Що ви плетете? На якій меншій? Одна ж тільки й в, чорнява, круглолиця, мов місяць уповні.
— Знаю, знаю. Не на сій; е друга, менша. Білява, невеличка, пичка гостренька, як у лисички, сама бігуча, як живе срібло.
— Та що ж се я її не знаю?
— І повинні не знати — її не було дома, в інституті вчилася.
— Як же се так: менший перебіг дорогу старшому?
— А що ж? Щоб рід не розходився!
— Та Ви жартуєте?
— Добрі жарти, як в неділю вінчання. У генерала карети прохали молодих до церкви везти. Сам, кажуть, обіцяв бути... пішли наші вгору!
Отак розмовля .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова