Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 17 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Роман

Енелодром-1

Переглядів: 26284
Додано: 24.11.2008 Додав: Ulys  
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 3

Павло Васянович

ЕНЕЛОДРОМ-1

роман







Привіт. А я до тебе.
Ти на мене не зважай, ти собі працюй, — я побуду з тобою трохи.
Як ти машинку ту бідну — пальцями! пальцями! — можна поцікавитися? — “І тоді один із депутатів сказав мудрі слова: вже три години ми говоримо, й кінця-краю цьому не видно…” — у-гу. Годиться.
Хоча я не радив би з такою силою гатити по клавішах. Не так давно, нагадаю, полетіла була дужка з “и” — отам от, знизу, де ряд важелів — бач, як вони ходять туди-сюди… — бив собі машинку, бив, як палець раптом аж до дінця, а каретка на місці… Еге ж, то тільки здається, що замість “и” можна буде по “й”. Насп .....
 

Відгуки 3

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Добрий день!
    Дякую всім, хто прочитав роман. Запрошую завітати до моїх блогів.
    Етюдник
    http://pavlo-vasianovych.blogspot.com/
    Літературно-художній і публіцистичний блог, де я публікую свої прозові твори, зокрема й «Енелодром» в останній редакції, а також нотатки й статті на різні теми. Рекомендую історичні розвідки про Змієві вали.
    Нотатник
    http://vasianovych-note.blogspot.com/
    Літературні нотатки, здебільшого про природу й тварин. Чимало гарних фото.
    Від Ulys’а
    http://ulys-info.blogspot.com/
    Нотатки довкруг політики.
    Павло Васянович
  • 0 0
    У новій редакції роман можна прочитати на моїй сторінці в Живому Журналі.
    http://vasianovych.livejournal.com/

    Павло Васянович
  • 0 0
    Шановні читачі!

    Бачу, що кількість переглядів зростає, однак коментарів поки що нема. Ви не соромтеся, пишіть, я буду вдячний будь-яким відгукам і побажанням, особливо від тих, хто не лише проглянув, але й прочитав роман. Під час роботи я намагався обмежити вплив на себе — практично не спілкувався в літературних колах, навіть до пуття не знаю, як було сприйнято першу частину роману «Наближення ранку», що був надрукований у «Сучасності» якраз на Померанчеву революцію, і з якого потім виріс «Енелодром». Не хотілося знати, чи так зараз пишуть, чи не пишуть, чи таке зараз іде, чи не йде. Хотілося витворити щось своє.

    Але самоізоляція має й зворотній бік — я не можу об’єктивно поглянути на власний твір. Я не знаю, приміром, чи сприймається вступний розділ, чи дочитуються до кінця «потокові» фрагменти, чи не виникає відчуття незавершеності наприкінці. Я ще маю змогу повернутися до тексту й відкорегувати, тим більше, що в чорновому варіанті існує й продовження, «Енелодром-2», — звичайно, в тому разі, якщо взагалі є сенс щось правити. Якщо він, роман, узагалі комусь потребен…

    Та годі про сумне.

    Я відкритий до пропозицій щодо видання чи інших форм співробітництва. Можливо, хтось захоче написати особистого листа. Тому залишаю свій e-mail:
    vasianovych@online.ua


    З повагою до вас

    П.Васянович.
Наші Друзі: Новини Львова